Визначення колітитру і коліндексу води

Основною метою дослідження питної води є виявлення Escherichia coli, яка є постійним мешканцем кишківника людини і тварин. Вона зберігається у воді досить тривалий час і легко виявляється. Однак у кишківнику може знаходитися і ряд патогенних бактерій. Разом з Е. соli ці бактерії виділяються з екскрементів хворих, реконвалесцентів, бацилоносіїв, так що і вони можуть попадати у питну воду. Щоб не застосовувати спеціальних методів для виявлення кожної з таких патоенних бактерій, користуються загальним індикатором забруднення. Таким індикатором і є (кишкова паличка) Escherichia coli. Виявлення цього виду у пробі води вказує, що вода забруднена кишковими бактеріями, серед яких можуть бути і патогенні форми.

Міра забруднення води визначаються колітитром або колі індексом. Колітитр показує найменшу кількість води, у якій при посіві виявляється хоча б одна кишкова паличка. Колііндекс - це число кишкових паличок в 1 л води.

Колііндекс = 1000 : колі титр

Для визначення колітитру використовують методи бродильних проб і мембранних фільтрів. Вони ґрунтуються на тому, що Е.соlі розмножується за температури 43-45 °С, в той час як ріст більшості водних бактерій за цієї температури затримується. Під час росту кишкова паличка зброджує різні вуглеводи у поживних середовищах.

Визначення колітитру методом Ейкмана

При визначенні колітитру беруть різні об’єми води для дослідження (в залежності від джерела водопостачання). Водопровідну воду засівають у кількості 300 см³ (2 об’єми по 100 см³ і 10 об’ємів по 10 см³). Чисту воду відкритих водоймищ сіють у кількості 100, 10 і 0,1 см³ (1 см³ води і розведеної 1:10); забруднену 10, 1 і по 1 см³ води, розведеною 1:10, 1:100 і 1:1000 і т.д. Досліджувану воду висівають на середовище Ейкмана (пептону 1 г, кухонної солі 0,5 г, глюкози 0,5 г, водопровідної води 100 см³, рН7,4-7,6). При необхідності готують концентроване середовище, для цього кількість речовин, крім води, збільшують у 10 раз. Глюкозу можна замінити лактозою або D-манітом. Посіви поміщають у термостат за температури 43 °С і витримують протягом доби. Через 7-12 год пробірки на певний час виймаються з термостату і здійснюють пересів на диференційований розоловий агар (РДА), який готується наступним чином: 100 см³ (pH 7,4-7,5), жовчі 5 см³, лактози 1 г, глюкози 0,1 г, 1% спиртового розчину індикатора бромтимолового синього і 5% розчину розолової кислоти по 0,2 см³. Середовище розливають по 3-4 см³ у пробірки і стерилізують протягом 15-20 хв. Частину середовища скошують, так як посів здійснюють уколом і на скошену поверхню.

На РДА вирощують за температури 37 °С і якщо є Е. соli, то через 12-17 год середовище жовтіє, розривається. Середовище Ейкмана до цього часу (24 год) мутніє, і має газ.

Визначення колітитру методом Буліжа

Середовище Буліжа готується наступним чином: до 1 л МПБ додають 12,5 г маніту і 6 см³ – 1 % розчину нейтрального червоного. Середовище розливають у колби з поплавками і дробно стерилізують. Середовище має вишнево-червоний колір. Посів у нього здійснюють досліджуваною водою у наступних співвідношеннях (см³), які подані в таблиці 1.

Таблиця 1

Співвідношення досліджуваної води до поживного середовища

Досліджувана вода	100	50	25	10	5	1	0,1
Поживне середовище	50	25	12,5	5	2,5	3	2,5
Стерильна вода	–	–	–	–	–	5	5

До 1 л МПБ додають маніту або лактози. Підігрівають до повного розчинення внесених субстратів і фільтрують. До фільтрату додають 5 см³ – 1 % розчину нейтрального червоного. Середовище розливають у пробірки з поплавками. Стерилізують в автоклаві за температури 120 ºС протягом 20 хв. і засівають водопровідною водою.

Посів поміщають у термостат на добу за температури 43 ºС. Ріст сапрофітної мікрофлори при цій температурі пригнічується. При наявності кишкової палички відбувається зброджування маніту, барвник (нейтральний червоний) редукується і середовище набуває соломино жовтого забарвлення, мутніє, у поплавках з’являється повітря. Для того, щоб переконатися, що зміни були здійснені кишковою паличкою, з пробірок із помутнінням, газом і пожовтінням роблять посів на середовище Ендо. Посів на середовищі Ендо поміщають у термостат за температури 37 ºС на одну добу. Поява червоних з металічним блиском колоній, а також виявлення при мікроскопії грамнегативних паличок підтверджує присутність кишкової палички. Далі проводять посів підозрілих колоній з середовища Ендо на середовище Буліжа, яке розведене 1:10 і розлите по 5 см³ у пробірки. Посіви вирощують у термостаті за температури 37 ºС протягом 24 години. Після цього роблять висновок про міру забруднення води кишковою паличкою. Дані дослідження у вигляді колітитру і колііндексу порівнюють з даними таблиці 2.

Таблиця 2

Кількість об’ємів по 10 см3	Кількість об’ємів колодязної і водопровідної води по 100 см3
	1		2		3
	колітитр більше	колі індекс менше	колітитр більше	колі індекс менше	колітитр більше	колі індекс менше
0	333	3	250	4	91	11
1	333	3	125	8	56	18
2	143	7	77	13	37	27
3	91	11	57	18	26	38
4	71	14	42	24	19	52
5	56	18	33	30	14	70
6	45	22	28	36	11	92
7	37	27	23	43	8	120
8	32	31	20	51	6	161
9	28	36	17	60	4	230
10	25	40	14	89	менш 4	більше 230