Визначення загальної кількості мікроорганізмів у воді

Хід роботи

Визначення починають з приготування розведеної води. Для цього у декілька пробірок наливають по 9 см³ стерильної води. У першу пробірку стерильною піпеткою додають 1 см³ досліджуваної води і отримують розведення 1:10. Після ретельного струшування 1 см³ з цієї пробірки переносять у другу ( розведення 1:100) з другої у третю і т.д. Для приготування кожного розведення користуються окремою стерильною піпеткою. Чим більше забруднена вода, тим більше готують розведень. Після цього у стерильні чашки Петрі трохи припіднімаючи їх кришку, вносять по 1 см³ з кожного розведення. При дослідженні чистої води (артезіанської, водопровідної) засівають у 2 чашки по 0,5-1 см³ нерозведеної води або застосовують центрифугування. Для цього беруть 15-20 см³ води, центрифугують при частоті обертання 1500 об/хв протягом 15-20 хв. Верхній шар рідини відсмоктують, залишаючи у пробірці 5 см³. Цей осад, струшуючи, розподіляють по всьому об’єму рідини і розливають стерильною градуйованою піпеткою у стерильні чашки Петрі по 0,1-0,2-0,3 і 0,5 см³. Після цього у чашки наливають 10-12 см³ розплавленого і охолодженого до 45° С м'ясопептонного чи суслового агару, чашки закривають, змішують агар з водою і залишають на столі для застигання агару. Посіви захищають від дії сонячного світла, накривши чашки темним папером. На кришках відзначають номери чи назви проби і розведення і дату посіву. Одну чашку поміщають вверх дном у термостат за температури 37 °С, а другу за температури 20-22 °С, так як у воді можуть бути м/о з різною оптимальною температурою розвитку. Після 24 год росту за температури 37 °С і 48 год за 20 °С підраховують кількість вирощених колоній у глибині і на поверхні агару. Якщо колоній виросло небагато чи багато дрібних колоній, то підраховують за допомогою лупи, перекинувши чашку догори дном, відзначаючи при цьому кожну підраховану колонію чорнилом або олівцем по склу. Якщо виросла велика кількість колоній то дно чашки ділять на сектори і підрахунок проводять у кожному окремому секторі. При дуже великій кількості вирощених колоній користуються спеціальною лічильною камерою, яка є скляною пластинкою, розділеною на 144 квадрати, кожен з яких рівний 1 см². Квадрати, розташовані по діагоналі, в свою чергу розділені на 9 малих квадратів кожен. Пластинка закріплена на дерев'яній підставці. Визначення загальної кількості колоній, вирощених на чашці Петрі проводять наступним чином. Спочатку визначають площу чашки (πr²). Наприклад, якщо діаметр чашки рівний 10, а радіус 5 см, то площа її рівна 3,14x25=78,5см². Визначивши площу, поміщають чашку з вирощеними колоніями на чорне скло чи папір дном вверх і вкривають лічильною пластинкою. Підраховують. число колоній у 10 квадратах, взятих у різних місцях чашки, потім виводять середнє арифметичне для одного квадрата і перемножують на площу чашки. Якщо на чашці виросло 50 колоній, а посів був проведений з 0,1 см³ води, то в 1 см³ досліджуваної води у цьому прикладі було 500 мікробних клітин (вважаючи, що кожна колоній виросла з однієї мікробної клітини). Якщо воду при цьому центрифугували і після центрифугування з 20 см³ залишили 5 см³, то в 1 см³ води потрібно рахувати 125 мікробних клітин. У цьому випадку, коли воду попередньо розводили, отримане число перемножують ш ступінь розведення води. Якщо в 1 см³ води є від 0 до 100 клітин м/о - вода вважається чистою, від 100 до 1000 - сумнівною, від 1000 і більше колоній непридатною для вживання.