Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
org_voprosi.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
332.8 Кб
Скачать

39. Основні завдання та напрямки наукової організації праці.

Праця – це складне явище, яке відіграє в житті суспільства і кожної людини важливу роль, і саме воно є невід’ємною частиною від людського життя. Наукова організація праці передбачає систематичне впровадження досягнень науково-технічного прогресу та дозволяє найкращим чином поєднувати ці поняття і людей в єдиному виробничому процесі. Воно забезпечує найбільш ефективне використання матеріальних і трудових ресурсів, безперервне підвищення продуктивності праці.

В першу чергу впровадження наукової організації праці (НОП) спрямоване на рішення економічних, соціальних і психофізіологічних задач. До економічних задач НОП належать:

- підвищення продуктивності праці, її економія

- ефективне використання матеріальних і трудових ресурсів;

- використання прогресивних методів і прийомів праці, скорочення або повна ліквідація витрат робочого часу;

- створення сприятливих умов праці;

Соціальні задачі НОП - це всебічний розвиток людини в процесі праці, виховання свідомого відношення до праці, розвиток творчої ініціативи, підвищення освітнього рівня і ділової кваліфікації кадрів і перетворення праці в життєву потребу. Психофізіологічними задачами НОП є забезпечення умов для збереження в процесі праці здоров’я, стійкої працездатності людини, полегшення праці, підвищення його змістовності і привабливості. Щодо економічних, психофізіологічних і соціальних задач НОП вони тісно пов’язані між собою. Адже впровадження наукової організації праці дає найкращий результат тільки тоді, коли її застосування носить комплексний характер по всьому підприємству загалом. Тому основними задачами наукової організації праці є:

- підвищення продуктивності праці, зростання освітнього і культурного рівня робітників,

- матеріальне стимулювання працівників; - виховання відповідальності, дисципліна праці; - розвиток творчої активності робітників.

40 Основні принципи класифікації закладів ресторанного господарства. Поняття мережі зрг.

Згідно з ДСТУ 4281:2004 «Заклади ресторанного господарства. Класифікація» Тип закладу ресторанного господарства - сукупність загальних характерних ознак виробничо-торгівельної діяльності закладу ресторанного господарства.

При визначенні типу закладу враховують фактори:

· асортимент реалізуємої продукції, її різноманітність і складність виготовлення;

· технічну оснащеність (матеріальну базу, інженерно-технічне оснащення, склад приміщень, архітектурно-планувальні рішення і т.д.);

· методи обслуговування;

· кваліфікацію персоналу;

· якість обслуговування;

· номенклатуру послуг;

Клас закладу - сукупність відмінних ознак закладу ресторанного господарства певного типу, що характеризує рівень вимог до продукції власного виробництва і закупівельних товарів, умов їх споживання, організування обслуговування та дозвілля споживачів.

На класи підрозділяють тільки ресторани і бари. За ступенем комфорту, рівнем обслуговування і обсягом надаваних послуг ресторани і бари поділяють на три класи: люкс, вищий і перший.

“Люкс - вишуканість інтер'єру, високий рівень комфортності, широкий вибір послуг, асортимент оригінальних, вишуканих заказних і фірмових страв, виробів для ресторанів, широкий вибір заказних і фірмових напоїв, коктейлів - для барів;

“Вищий” - оригінальність інтер'єру, вибір послуг, комфортність, різноманітний асортимент оригінальних, вишуканих заказних і фірмових страв і виробів для ресторанів, широкий вибір фірмових і заказних напоїв і коктейлів - для барів;

“Перший” - гармонічність, комфортність і вибір послуг, різноманітний асортимент фірмових страв, виробів і напоїв, коктейлів нескладного приготування, в т.ч. заказних і фірмових - для барів.

Мережа ЗРГ – це сукупність ЗРГ усіх форм власності розташованих у певній територіально-адміністративній одиниці (місті, районі, країні)

Розвиток мережі ресторанного господарства і раціональне її розміщення мають велике значення у забезпеченні населення харчуванням за місцем проживання, роботи, навчання.

Розвиток загальнодоступної мережі підприємств ресторанного господарства, яке обслуговує населення міста, здійснюється з урахуванням чисельності населення та його адміністративного значення (функції).

З урахуванням першого фактора норматив на тисячу осіб населення на перші 5-10 років (перша черга) встановлений у межах 25-61 місце, на другу чергу (наступні 10 років) - 34-75 місць. Другий фактор враховується за допомогою застосування коефіцієнта диференціації.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]