
- •2.Основні етапи розвитку економ. Теорії.
- •3.Методи дослідження економічних явищ
- •4. Сутність сусп.Виробництва
- •5. Обмеженість ресурсів потреби і вироб.
- •6.Екосистема її сутність…..
- •7. Типи і еволюція економічних систем
- •8. Класифікація економічних систем
- •9. Власність, її сутність, форми і місце в економічній системі
- •10. Типи форми і види власності
- •11. Тенденції розвитку відносин власності в Україні
- •12. Натуральне виробництво сутність риси історичні межі
- •13. Товар і його властивість
- •14.Товарне виробництво: причини виникнення, сутність, ознаки і роль в розвитку суспільства.
- •15. Виникнення і розвиток грошових відносин
- •19. Суть функції і умови формування ринку
- •20. Попит і пропозиція ринкова рівновага
- •21. Конкуренція та її значення типи конкуренції
- •22. Монополізм вплив.
- •24. Функції ринку:
- •31. Сутність та види суспільного відтворення
- •32. Суспільний продукт і його форми
- •33. Методи обчислення: показники нац.. Продукту
- •35.Національне багатство і його відтворення
- •36.Економічне зростання і економічний розвиток
- •37. Типи економ зростання
- •38. Фактори економ зростання
- •39. Циклічність економічного розвитку
- •40. Причина і основні хара-ки циклічних коливань
- •41. Проблеми економічного зростання в різних групах країн та України.
- •42. Еволюція поглядів на роль держави в економічному житті.
- •43. Сутність менеджменту
- •46. Необхідність державного регулювання
- •47.Бюджетна система економіки
- •48.Світове господарство і міжнародні економічні відносин
- •49.Міжнародна економічна інтеграція
- •50. Основні форми міжнародних економічних відносин
- •51. Міжнародна торгівля та її економічні основи
- •55. Глобальні проблеми людства.
35.Національне багатство і його відтворення
Виробництво суспільного продукту є важливим джерелом зростання національного багатства. Національне багатство - це сума матеріальних і духовних благ, які вироблені в суспільстві за всю його історію. Основну його частину становить матеріальне багатство, тобто сукупність нагромаджених засобів виробництва предметів споживання та фондів невиробничої сфери. Крім того, національне багатство включає в себе нематеріальні, духовні цінності, такі як виробничий досвід освітній потенціал, досягнення науково-технічної думки, інформаційні ресурси, культурні цінності тощо. Важливим компонентом національного багатства є природні багатства - корисні копалини, ліси, земля, вода. Названі матеріальні компоненти національного багатства разом з духовними цінностями являють собою можливість суспільства щодо розвитку виробництва і задоволення особистих потреб населення. Тому раціональне, ефективне їх використання є важливим фактором економічного розвитку. Причому сучасний прогрес суспільства супроводжується підвищенням ролі і значення нематеріального багатства. Загальноекономічна тенденція полягає в тому, що з розвитком матеріального виробництва створюються умови для розвитку соціальної сфери, а отже, і дедалі більшого зосередження в ній матеріальних і духовних цінностей. Проте це не заперечує того факту, що розвиток суспільного виробництва визначається обсягом і високими технічними характеристиками основних та оборотних фондів, які разом з кадрами робітників, інженерно-технічних працівників становлять економічний потенціал країни. Він виражає здатність суспільства забезпечити той чи інший рівень виробництва і добробуту. Важливим аспектом відтворення національного багатства є відтворення трудових ресурсів. Воно включає в себе: природний рух населення, тобто народжуваність та смертність; відновлення і розвиток життєвих сил людей; забезпечення усіх працездатних роботою у матеріальному виробництві та інших сферах діяльності; планомірне навчання суспільно корисній праці; підвищення виробничої кваліфікації; розподіл і перерозподіл трудових ресурсів між галузями та економічними районами країни.
36.Економічне зростання і економічний розвиток
Соціально-економічний розвиток – це процес безупинної зміни матеріального базису виробництва а також усієї сукупності різноманітних відносин між економічними суб'єктами, соціальними групами населення.
Соціально-економічний розвиток – складний суперечливий процес, у якому взаємодіють позитивні і негативні фактори, а періоди прогресу змінюються періодами регресу. Політичні і військові потрясіння, соціальні конфлікти, екологічні катастрофи можуть призупинити розвиток економіки будь-якої країни, відкинути її на кілька десятиліть назад, а іноді привести і до остаточної загибелі, як це було з древніми цивілізаціями.
Однак у планетарному масштабі відбувається безупинний позитивний розвиток економіки. У його основі – досягнення науки, технічного прогресу, розширення їхнього технологічного застосування, що дозволяє обновляти асортимент продукції і послуг, частково заміщати гостродефіцитні ресурси, знижувати загальну ресурсоємність виробництва, витримувати екологічні вимоги й обмеження, які диктує суспільство. Усе це впливає на обсяги і структуру ВВП, а отже, на рівень сукупної пропозиції.
З іншого боку, змінюються соціальні стандарти рівня життя, освіти, культури, охорони здоров'я, інформаційного забезпечення населення і бізнесу. Формуються нові і розвиваються традиційні потреби суспільства. Зростає роль міжнародного наукового співробітництва, наприклад, в освоєнні космічного простору, в області генетики й енергетики майбутнього. Це породжує принципово нові суспільні потреби. У результаті сукупний попит стає більш динамічним, а його імпульси виробництву – усе більш відчутними. Отже, соціально-економічний розвиток на тривалих тимчасових інтервалах і в масштабах, що перевершують одну країну, є прогресивним, поступальним процесом.
Економічне зростання розглядається макроекономічною наукою як складова частина й одна з найважливіших характеристик економічного розвитку країни. Це поняття пов'язане з кількісною зміною обсягів виробництва і споживання ВВП. Економічне зростання буває позитивним, якщо реальні (порівнянні) обсяги ВВП в аналізованому періоді перевищують його рівень у базисному році. В іншому випадку приходиться характеризувати “зростання” як негативне.
Поняття “розвиток” і “зростання” знаходяться між собою, як правило, у співвідношенні: зростання валового продукту супроводжується змінами в технології виробництва, пов'язане з появою нових видів продукції і цілих галузей. Іншими словами, зростання викликає якісні зміни в економіці, сприяє її загальному розвитку. Зі своєї сторони позитивні якісні зміни у відносинах власності, розподілу і перерозподілу доходів, фінансової стабілізації активно впливають на економічний ріст.
Бувають однак і нестандартні ситуації. При великих структурних трансформаціях, коли відбувається скорочення неефективних виробництв, обсяг ВВП може знизитися на якийсь час. Так було в США в 70-і роки під час енергетичної кризи, коли відбувалося масове заміщення енергоємних виробництв. Проте економічний розвиток не припинявся, оскільки створювалися умови для підвищення загальної ефективності використання обмежених виробничих ресурсів.
Аналогічні ситуації характерні для першого періоду ринкового реформування країн з перехідною економікою. Приватизація державної власності, лібералізація цін, демілітаризація економіки, заміщення бюджетного фінансування банківським кредитуванням – усе це, безсумнівно, є позитивною якісною зміною, що знаменує собою факт економічного розвитку. Однак воно супроводжується спадом виробництва, іноді дуже значним. Це відбувається тому, що існує об'єктивний часовий лаг, що потрібен для пристосування товаровиробників до нових умов господарювання. На жаль, цей природний період подовжується в результаті непослідовної політики реформування чи інших помилкових рішень уряду.