20. Поняття і види суб’єктів адміністративного права, їхня загальна характеристика. Обставини, що впливають на суб’єктів адміністративного права

Суб’єкт адміністративного права – це особа, яка має певні права та обов’язки, сформульовані і в нормах адміністративного права, і може вступати в адміністративно-правові відносини.

Передумовою вступу названих суб’єктів у конкретні адміністративно-правові відносини є наявність у них правоздатності та дієздатності.

Особливість адміністративної правоздатності та дієздатності полягає в тому, що вони означають можливість бути суб’єктом адміністративно-правових відносин.

Адміністративна правосуб'єктність — це здатність суб'єкта мати й реалізовувати права та виконувати обов'язки, що містяться в нормах адміністративного права. Як уже було сказано, адміністративна правосуб'єктність складається з двох частин.

Адміністративна правоздатність - здатність суб'єкта адміністративного права мати права та обов'язки.

Адміністративна дієздатність - здатність суб'єкта адміністративного права своїми діями реалізовувати надані йому права і виконувати покладені на нього обов'язки.

У свою чергу, адміністративна дієздатність юридичних осіб виникає одночасно з правоздатністю, себто в момент офіційної державної реєстрації як суб'єкта права

Складовою частиною адміністративної дієздатності визнається адміністративна деліктоздатність, під якою необхідно розуміти здатність суб'єкта нести юридичну відповідальність за порушення норм адміністративного права.

Розрізняють три види суб’єктів адміністративного права

1. Індивідуальні: фізичні особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства

2. Колективні суб’єкти: органи виконавчої влади, будь-які інші державні органи, органи місцевого самоврядування, об’єднання громадян, підприємства, установи, організації, інші недержавні органи і організації.

3. Інші державні органи: ВРУ; Рада національної безпеки та оборони України; Центральна виборча комісія; Прокуратура України; Пенсійний Фонд України; Національний банк України; Рахункова палата та ін.

21. Адміністративно-правовий статус громадян України

Громадяни – найбільша група суб’єктів адміністративно-правових відносин.

Адміністративно-правовий статус громадянина України є складовою частиною його загального статусу, встановленого конституцією України, ЗУ «Про громадянство України» та іншими законодавчими актами України.

Правовий статус громадян включає:

а) основні (невід’ємні) права

б) комплекс прав і обов’язків, закріплених Конституцією України, нормами різних галузей права, в тому числі адміністративно-правовими нормами

в) гарантії реалізації цих прав і обов’язків, а також механізмів їх охорони державною.

До основних прав, крім невід’ємних (на життя, здоров’я, честі, гідність тощо), можна віднести: свободу слова, міграції, зборів, власності, користування засобами транспорту, будовами, політичні права та ін..

Комплекс прав і обов’язків у різних галузях управління складають права на підприємництво та створення підприємств, на землю, освіту, на користування досягненнями культури тощо.

Гарантії реалізації цих прав і обов’язків, а також механізм забезпечення їх державою знаходять свої відображення в Конституції та законодавчих актах України.

Адміністративно-правовий статус громадянина України встановлюється обсягом і характером його адміністративної правосуб’єктності, яку становлять адміністративна правоздатність і адміністративна дієздатність.

Адміністративна правоздатність – це визнана законом за громадянином фактична можливість бути суб’єктом адміністративного права, мати права й обов’язки адміністративно-правового характеру. Правоздатність не може бути обмежена або відчужена, від неї неможливо відмовитися добровільно.

Адміністративна дієздатність – це визнана законом спроможність громадян своїми діями набувати та здійснювати права й виконувати обов’язки адміністративно-правового характеру.