Міністерство культури України

Київський національний університет культури і мистецтв

Інститут готельно-ресторанного і туристичного бізнесу

Кафедра готельно-ресторанного бізнесу

Реферат

На тему:

«Елементи маркетингового мікросередовища: клієнти, конкуренти, постачальники, посередники,контактні аудиторії»

Виконала:

студентка IІІ курсу

групи ГРС-20

Паєта Аліна Володимирівна

Київ 2013

Зміст

Вступ

1.  Загальна характеристика мікросередовища

2. Фактори та показники маркетингового мікросередовища

3. Взаємодія мікросередовища з макросередовищем

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Зовнішнє середовище в широкому розумінні є сукупність господарських об’єктів, економічних, природних, суспільних умов, національних та міждержавних інституціональних структур і інших зовнішніх чинників, що діють у глобальному оточенні. Зовнішнє середовище поділяють на мікро- та макросередовище.

Мікросередовище – це середовище прямого впливу на підприємство. Його утворюють певні суб’єкти – споживачі, конкуренти, державні органи, фінансово-кредитні установи і інші зовнішні агенти та контрагенти. Макросередовище охоплює матеріально-технічні та економічні умови, суспільні відносини та інститути і інші чинники, що впливають на підприємства та їхнє мікросередовище опосередковано.

Мікросередовище — сили, які мають безпосереднє відношення до самої фірми та її можливостей щодо обслуговування клієнтури

Аналіз мікросередовища пов'язаний з кон'юнктурними процесами маркетингу. Крім забезпечення виробництва товарів, привабливих з точки зору цільових ринків, успіх управління маркетингом залежить також і від визначальних її чинників, тобто дій посередників, конкурентів і різних контактних аудиторій, що входять в мікросередовище.

1. Загальна характеристика мікросередовища

Мікросередовище маркетингу - область діяльності постійно мінливих сил і чинників, що мають переважно оперативний (операційний) характер. Мікросередовище маркетингу - це ті елементи в оточенні фірми, які контрольовані нею і які вона може вибрати за певних умов.

До мікросередовищі маркетингу відносяться:

• фірма та підрозділи її управління;

• постачальники, тобто особи та організації, що продають товари фірмі;

• маркетингові посередники, тобто особи й організації допомагають фірмі купувати і продавати товари;

• клієнти, тобто покупець або замовник товару;

• конкуренти, тобто особи та організації, які вступили в боротьбу за право придбати товар за найбільш вигідною ціною;

• громадськість;

• контактні аудиторії

Іноді мікросередовище маркетингу розбивають на мікрорівневе середовище (сукупність суб'єктів і факторів, що безпосередньо впливають на можливість підприємства обслуговувати своїх споживачів) і внутрішнє середовище фірми (фірма і її підрозділи). Деякі автори не відносять фірму з підрозділами до мікросередовищі маркетингу [3,ст. 59].

Внутрішнє середовище (фірма і її підрозділи) - це середовище всередині підприємства, яка повністю або частково може контролюватися керівництвом підприємства або службою маркетингу, тобто самим підприємством [1,ст. 23].

Внутрішнє середовище підприємства представляє інтереси керівників, виробничників, фінансово-економічних працівників, тобто в цілому всього колективу підприємства і складається головним чином з учасників цього господарського суб'єкта і факторів внутрішнього середовища, як-то: наявність грошей на рахунку, обсягу продажів, рівня складських запасів, стану НДДКР та інші, а також організаційної культури та філософії підприємства.

Якщо дії різних служб підприємства і виробничників не об'єднані єдиною ринковою стратегією, філософією фірми, якщо недостатня культура підприємства, і колектив не зацікавлений у реалізації спільних цілей маркетингу, досягти якихось істотних результатів і позитивного успіху на ринку практично неможливо. У подібній ситуації в першу чергу необхідно спробувати підняти культуру підприємства.

Культура підприємства складається з безлічі норм і правил, цінностей, якими воно керується у своїй діяльності.  Вона охоплює існуючу на підприємстві систему відносин між людьми, розподіл влади, стиль управління, кадрові питання, визначення перспектив розвитку, порядок на території і в будівлях підприємства, культуру спілкування з оточуючими і багато  іншого [4, ст.123].