- •1) Поняття та система Особливої частини кримінального права.
- •2) Бандитизм (ст. 257 кк).
- •3) Зараження венеричною хворобою (ст. 133 кк)
- •4) Кримінальна відповідальність за ненадання медичної допомоги хворому медичним працівником.
- •5) Дії, що дезорганізують роботу установ виконання покарань (ст. 392 кк)
- •6) Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ст. 109 кк)
- •7) Кримінальна відповідальність за порушення обов’язків щодо охорони майна.
- •8) Контрабанда (ст. 201 кк)
- •9) Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу працівника державної виконавчої служби (ст. 343 кк)
- •10) Кваліфікація незакінчених злочинів та злочинів здійснених у співучасті.
- •11) Кримінальна відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Відмінність цього злочину від завідомо неправдивого показання.
- •2.Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжкому злочині або із штучним створенням доказів обвинувачення, а також вчинені з корисливих мотивів,-
- •12) Кримінальна відповідальність за посягання на життя судді та робітників правоохоронних органів.
- •13) Крадіжка (ст. 185 кк). Відмінність крадіжки від грабежу
- •14) Загальна характеристика військових злочинів.
- •15) Зґвалтування (ст. 152 кк).
- •16) Хабарництво та його види.
- •1.Давання хабара - карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років.
- •2.Давання хабара, вчинене повторно,- карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
- •2.Те саме діяння, вчинене службовою особою правоохоронних органів,- карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
- •17) Вимагання (ст. 189 кк)
- •18) Види умисного вбивства за пом'якшуючих обставин (статті 116-118 кк)
- •19) Державна зрада (ст. 111 кк). Відмінність від шпигунства (ст. 114 кк)
- •20) Аналіз предмету злочину у посяганнях, пов’язаних із наркотизмом.
- •21) Наукові основи кваліфікації злочинів
- •22) Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією (ст. 303 кк)
- •23) Зараження віл або іншою невиліковною хворобою. Аналіз складу злочину.
- •24) Умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 кк).
- •25) Протидія законній господарській діяльності.
- •26) Незаконне проведення аборта. Аналіз складу злочину.
- •27) Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти (ст. 393 кк)
- •28) Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164 кк)
- •29) Створення злочинної організації.
- •30) Організація притонів та їх види.
- •2. Ті самі дії, вчинені повторно або з корисливих мотивів, або групою осіб, або із залученням неповнолітнього,- караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
- •31) Експлуатація дітей. Аналіз складу злочину.
- •32) Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 кк)
- •33) Терористичний акт (ст. 258 кк)
- •34) Розбій та його відмінність від вимагання.
- •35) Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення.
- •2.Ті самі діяння, вчинені повторно або в місцевості, оголошеній зоною надзвичайної екологічної ситуації, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,-
- •36) Форми та види розкрадання чужого майна.
- •37) Грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 кк)
- •38) Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •39) Незаконне збагачення.
- •40) Кримінальна відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна судді.
- •41) Кримінальна відповідальність за тілесні ушкодження при пом’якшуючих обставинах.
- •42) Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 кк)
- •43) Загальна характеристика злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини.
- •44) Зловживання владою або службовим становищем та його відмінність від службової недбалості.
- •45) Кримінальна відповідальність за доведення до самогубства.
- •3.Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, якщо воно було вчинене щодо неповнолітнього,- карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
- •45) Кримінальна відповідальність за порушення недоторканості приватного житла.
- •47) Конституція про права людини та життя. Кримінальна відповідальність за злочини протии життя.
- •48) Кримінальна відповідальність за заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірею.
- •49) Загальна характеристика злочинів проти довкілля.
- •50) Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом.
- •51) Завідомо незаконні затримання, привід, арешт або тримання під вартою (ст. 371 кк) та ?
- •2.Те саме діяння, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією,-
- •52) Зайняття гральним бізнесом.
- •53) Загальна характеристика злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
- •54) Незаконні виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 кк)
- •55) Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
- •56) Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 308 кк)
- •57) Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 кк)
- •58) Захоплення заручників (ст. 147 кк) та
- •Незаконне позбавлення волі або викрадення людини (ст. 146 кк)
- •59) Викр... Вогнепальної зброї, виб. Чи радіоак. Або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем
- •2.Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,
- •60) Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів
- •61) Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості
- •1.Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості,- караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
- •2.Ті самі дії, вчинені батьком, матір'ю або особою, що їх замінює, або якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки,- караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
- •62) Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами.
- •2.Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки,- караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
- •63) Шахрайство (ст. 190 кк) порівняння з 13) Крадіжка
- •64) Умисне вбивство (ст. 115 кк)
- •65) Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. Умисне легке тілесне ушкодження
- •2.Ті самі дії, вчинені з метою залякування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій,- караються позбавленням волі від трьох до п'яти років.
- •66) Геноцид (ст. 442 кк)
- •67) Розголошення даних досудового слідства або дізнання.
- •68) Підкуп особи, яка надає публічні послуги.
- •69) Фінансування тероризму.
- •70) Створення або утримання місць розпусти і звідництво.
- •1.Створення або утримання місць розпусти, а також звідництво для розпусти -
- •3.Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені із залученням неповнолітнього,- караються позбавленням волі на строк від двох до семи років.
- •71) Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги.
- •72) Опір представникові влади, працівникові державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві (ст. 342 кк)
- •73) Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи
- •74) Залишення в небезпеці (ст. 135 кк). Відмінність від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136 кк)
- •75) Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) (ст. 212 кк)
- •76) Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 кк)
- •77) Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом
- •78) Масові заворушення (ст. 294 кк) …
- •79) Примушування давати показання (ст. 373 кк) та ?
- •81) Порушення правил адміністративного нагляду.
- •82) Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини (ст. 149 кк)
- •83) Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності
- •2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки або вчинене повторно,- карається позбавленням волі на строк від двох до семи років.
- •84) Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 кк)
- •85) Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 кк)
- •87) Хуліганство (ст. 296 кк).
23) Зараження віл або іншою невиліковною хворобою. Аналіз складу злочину.
Стаття 130. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
1.Свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини,- карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2.Зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби особою, яка знала про те, що вона є носієм цього вірусу,- карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
3.Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо двох чи більше осіб або неповнолітнього,- караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
4.Умисне зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини,- карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
1.Синдром набутого імунодефіциту людини (СНІД) - це особливо небезпечна інфекційна хвороба, що викликається вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) і через відсутність у даний час специфічних методів профілактики та ефективних методів лікування призводить до смерті.
2. Об'єктом злочину виступають життя та здоров'я особи.
3. Об'єктивна сторона злочину виражається у:
1) поставленні іншої особи у небезпеку зараження ВІЛ чи вірусом іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини (ч. 1 ст. 130);
2) зараженні іншої особи ВІЛ чи вірусом іншої невиліковної інфекційної хвороби особою, яка знала про те, що вона є носієм цього вірусу (ч. 2 ст. 130);
3) зараженні іншої особи ВІЛ чи вірусом іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини (ч. З ст.130).
До ВІЛ-інфікованих, тобто осіб, в організмі яких виявлено вірус імунодефіциту людини, належать як особи без клінічних проявів хвороби (носії ВІЛ), так і хворі на СНІД. ВІЛ вражає імунну систему людини, покликану захищати її від інфекційних та інших хвороб. В організмі особи, хворої на СНІД як кінцевої стадії ВІЛ-інфекції, відбуваються глибокі патологічні зміни, які роблять людину беззахисною від різноманітних хвороб, у т. ч. тих, які в звичайних умовах не становлять небезпеки для життя.
Взагалі до інфекційних хвороб належать розлади здоров'я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності(токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення. Законодавство про охорону здоров'я не вживає поняття невиліковної інфекційної хвороби. Однак виділяють особливо небезпечні інфекційні хвороби, тобто хвороби, які характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров'я у значної кількості хворих, високим рівнем смертності, швидким поширенням цих хвороб серед населення. Крім СНІДу, це чума, холера, хвороба Марбург,гарячка Ебола, туберкульоз, кримська гарячка, хвороба Лайма, гострий респіраторний синдром (атипова пневмонія) тощо. Висновок про визнання тієї чи іншої особливо небезпечної інфекційної хвороби невиліковною слід робити у кожному конкретному випадку з урахуванням висновку судово-медичної експертизи. При цьому слід враховувати те, що у ст. 130 йдеться лише про ті інфекційні хвороби, які передаються від заражених людей здоровим вірусами, а не іншими живими збудниками.
Свідоме поставлення іншої особи у небезпеку зараження ВІЛ може полягати, зокрема, у здійсненні без застосування запобіжних засобів статевих контактів незалежно від їх
гетеро - або гомосексуальної спрямованості, наданні донором - ВІЛ-інфікованою особою своєї крові або тканин, недотриманні профілактичних заходів, спрямованих на недопущення розповсюдження ВІЛ-інфекції (наприклад, спільне використання не стерилізованих шприців для ін'єкцій наркотичних засобів).
Чинне законодавство покладає на ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД такі обов'язки: а) вживати заходів щодо запобігання поширенню ВІЛ-інфекції, запропонованих закладами охорони здоров'я; б) до виявлення факту інфікованості повідомити осіб, які були з ними у статевих контактах, про можливість їх зараження; в) відмовитися від донорства крові, її компонентів, інших біологічних рідин, клітин, органів і тканин для використання їх у медичній практиці.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 130, належить до формальних складів і визнається закінченим з моменту вчинення дій, які створюють реальну небезпеку зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини. Для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 не має значення те, чи знав потерпілий про хворобу винної особи, чи погоджувався він на вчинення щодо нього дій, які ставлять у небезпеку зараження вірусом невиліковної інфекційної хвороби.
На кваліфікацію за ч. 2 ст. 130 не впливає те, в який конкретно спосіб потерпілого заражено вірусом невиліковної інфекційної хвороби. Даний злочин вважається закінченим з моменту фактичного зараження ВІЛ-інфекцією або іншим вірусом. Для визнаннязлочину закінченим не має значення те, було потерпілого лише ВІЛ-інфіковано або він фактично захворів на СНІД.
Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, яке сталося внаслідок зґвалтування потерпілої особи або насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, охоплюється ч. 4 ст. 152 або ч. 4 ст. 153 (за ознакою спричинення особливо тяжких наслідків) і додаткової кваліфікації за ст. 130 не потребує. Якщо зараження вказаним вірусом сталося в результаті вчинення інших злочинів проти статевої свободи і статевоїнедоторканності, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 130 і, зокрема, статтями 155 або 156.
4. Суб'єкт злочину - осудна особа, якій виповнилось 16 років, що хворіє на невиліковну інфекційну хворобу (у т. ч. ВІЛ-інфікований) і знає про це.
5.Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 130, характеризується прямим або непрямим умислом.
Для суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 130, можуть бути характерні як умисел, так і необережність.
Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 4 ст. 130, характеризується прямим або непрямим умислом. У разі, коли встановлено прямий умисел на позбавлення життя потерпілого, дії винного треба додатково кваліфікувати за ст. 115.
3. Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 130, є зараження: 1) двох або більше осіб; 2) неповнолітнього(ч. З ст. 130). Про поняття цих ознак див. коментар до ст. 133.