
- •1) Поняття та система Особливої частини кримінального права.
- •2) Бандитизм (ст. 257 кк).
- •3) Зараження венеричною хворобою (ст. 133 кк)
- •4) Кримінальна відповідальність за ненадання медичної допомоги хворому медичним працівником.
- •5) Дії, що дезорганізують роботу установ виконання покарань (ст. 392 кк)
- •6) Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ст. 109 кк)
- •7) Кримінальна відповідальність за порушення обов’язків щодо охорони майна.
- •8) Контрабанда (ст. 201 кк)
- •9) Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу працівника державної виконавчої служби (ст. 343 кк)
- •10) Кваліфікація незакінчених злочинів та злочинів здійснених у співучасті.
- •11) Кримінальна відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Відмінність цього злочину від завідомо неправдивого показання.
- •2.Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжкому злочині або із штучним створенням доказів обвинувачення, а також вчинені з корисливих мотивів,-
- •12) Кримінальна відповідальність за посягання на життя судді та робітників правоохоронних органів.
- •13) Крадіжка (ст. 185 кк). Відмінність крадіжки від грабежу
- •14) Загальна характеристика військових злочинів.
- •15) Зґвалтування (ст. 152 кк).
- •16) Хабарництво та його види.
- •1.Давання хабара - карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років.
- •2.Давання хабара, вчинене повторно,- карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
- •2.Те саме діяння, вчинене службовою особою правоохоронних органів,- карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
- •17) Вимагання (ст. 189 кк)
- •18) Види умисного вбивства за пом'якшуючих обставин (статті 116-118 кк)
- •19) Державна зрада (ст. 111 кк). Відмінність від шпигунства (ст. 114 кк)
- •20) Аналіз предмету злочину у посяганнях, пов’язаних із наркотизмом.
- •21) Наукові основи кваліфікації злочинів
- •22) Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією (ст. 303 кк)
- •23) Зараження віл або іншою невиліковною хворобою. Аналіз складу злочину.
- •24) Умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 кк).
- •25) Протидія законній господарській діяльності.
- •26) Незаконне проведення аборта. Аналіз складу злочину.
- •27) Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти (ст. 393 кк)
- •28) Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164 кк)
- •29) Створення злочинної організації.
- •30) Організація притонів та їх види.
- •2. Ті самі дії, вчинені повторно або з корисливих мотивів, або групою осіб, або із залученням неповнолітнього,- караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
- •31) Експлуатація дітей. Аналіз складу злочину.
- •32) Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 кк)
- •33) Терористичний акт (ст. 258 кк)
- •34) Розбій та його відмінність від вимагання.
- •35) Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення.
- •2.Ті самі діяння, вчинені повторно або в місцевості, оголошеній зоною надзвичайної екологічної ситуації, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,-
- •36) Форми та види розкрадання чужого майна.
- •37) Грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 кк)
- •38) Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •39) Незаконне збагачення.
- •40) Кримінальна відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна судді.
- •41) Кримінальна відповідальність за тілесні ушкодження при пом’якшуючих обставинах.
- •42) Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 кк)
- •43) Загальна характеристика злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини.
- •44) Зловживання владою або службовим становищем та його відмінність від службової недбалості.
- •45) Кримінальна відповідальність за доведення до самогубства.
- •3.Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, якщо воно було вчинене щодо неповнолітнього,- карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
- •45) Кримінальна відповідальність за порушення недоторканості приватного житла.
- •47) Конституція про права людини та життя. Кримінальна відповідальність за злочини протии життя.
- •48) Кримінальна відповідальність за заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірею.
- •49) Загальна характеристика злочинів проти довкілля.
- •50) Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом.
- •51) Завідомо незаконні затримання, привід, арешт або тримання під вартою (ст. 371 кк) та ?
- •2.Те саме діяння, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією,-
- •52) Зайняття гральним бізнесом.
- •53) Загальна характеристика злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
- •54) Незаконні виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 кк)
- •55) Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
- •56) Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 308 кк)
- •57) Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 кк)
- •58) Захоплення заручників (ст. 147 кк) та
- •Незаконне позбавлення волі або викрадення людини (ст. 146 кк)
- •59) Викр... Вогнепальної зброї, виб. Чи радіоак. Або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем
- •2.Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,
- •60) Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів
- •61) Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості
- •1.Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості,- караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
- •2.Ті самі дії, вчинені батьком, матір'ю або особою, що їх замінює, або якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки,- караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
- •62) Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами.
- •2.Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки,- караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
- •63) Шахрайство (ст. 190 кк) порівняння з 13) Крадіжка
- •64) Умисне вбивство (ст. 115 кк)
- •65) Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. Умисне легке тілесне ушкодження
- •2.Ті самі дії, вчинені з метою залякування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій,- караються позбавленням волі від трьох до п'яти років.
- •66) Геноцид (ст. 442 кк)
- •67) Розголошення даних досудового слідства або дізнання.
- •68) Підкуп особи, яка надає публічні послуги.
- •69) Фінансування тероризму.
- •70) Створення або утримання місць розпусти і звідництво.
- •1.Створення або утримання місць розпусти, а також звідництво для розпусти -
- •3.Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені із залученням неповнолітнього,- караються позбавленням волі на строк від двох до семи років.
- •71) Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги.
- •72) Опір представникові влади, працівникові державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві (ст. 342 кк)
- •73) Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи
- •74) Залишення в небезпеці (ст. 135 кк). Відмінність від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136 кк)
- •75) Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) (ст. 212 кк)
- •76) Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 кк)
- •77) Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом
- •78) Масові заворушення (ст. 294 кк) …
- •79) Примушування давати показання (ст. 373 кк) та ?
- •81) Порушення правил адміністративного нагляду.
- •82) Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини (ст. 149 кк)
- •83) Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності
- •2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки або вчинене повторно,- карається позбавленням волі на строк від двох до семи років.
- •84) Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 кк)
- •85) Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 кк)
- •87) Хуліганство (ст. 296 кк).
1.Давання хабара - карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років.
2.Давання хабара, вчинене повторно,- карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
3.Особа, яка дала хабар, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї мало місце вимагання хабара або якщо після давання хабара вона добровільно заявила про те, що сталося, до порушення кримінальної справи щодо неї органу, наділеному законом правом на порушення кримінальної справи.
1.Предмет давання хабара є аналогічним предмету одержання хабара. Про його поняття див. коментар до ст. 368.
2. Давання хабара з об'єктивної сторони полягає у передачі службовій особі майна, права на майно чи вчинення на її користь дій майнового характеру за виконання чи невиконання дії, яку службова особа повинна була або могла виконати з використанням службового становища чи наданої їй влади. Склад цього злочину наявний не тільки тоді, коли хабар дається за вчинення певних дій в інтересах того, хто його дає, а й тоді, коли це робиться в інтересах інших фізичних чи юридичних осіб (в інтересах третіх осіб).
Склад давання хабара утворюють і дії службової особи, яка віддала підлеглому вказівку (розпорядження, наказ) домагатися певних благ, пільг чи переваг шляхом підкупу інших службових осіб, надала для цього кошти чи інші цінності або розпорядилася їхвиділити, надала законного вигляду виплатам у випадках давання хабарів у завуальованих формах тощо. Якщо ж службова особа лише рекомендувала підлеглому домагатися благ, пільг чи переваг у такий спосіб, відповідальність за давання хабара несе той працівник, який, виконуючи таку рекомендацію, передав незаконну винагороду. Дії службової особи в цьому випадку можуть кваліфікуватися як підбурювання до давання хабара, а за наявності певної мети - як провокація хабара.
Службова особа, яка дала хабар за одержання певних благ, пільг або переваг для установи, організації чи підприємства, несе відповідальність за давання хабара, а за наявності для того підстав - і за інший злочин (зловживання владою або службовим становищем, незаконне заволодіння чужим майном тощо).
Цей злочин вважається закінченим з моменту, коли службова особа прийняла хоча б частину хабара. Якщо запропонований хабар не прийнято, дії хабародавця слід кваліфікувати як замах надавання хабара. Таким чином, правова оцінка дій особи, яка дає хабар, залежить певною мірою і від дій особи, яка одержує хабар.
3. Суб'єкт злочину загальний.
4. З суб'єктивної сторони давання хабара характеризується лише прямим умислом.
5. Кваліфікуючою обставиною давання хабара закон визначає повторність, про поняття якої див. п. З примітки до ст. 368 та коментар до вказаної статті.
6. Частина 3 ст. 369 передбачає дві спеціальні підстави звільнення хабародавця від кримінальної відповідальності:
1)якщо стосовно нього мало місце вимагання хабара;
2) якщо після давання хабара він добровільно заявив про це до порушення кримінальної справи щодо нього органу, наділеному законом правом на порушення кримінальної справи.
Поняття вимагання як обставини, що звільняє від кримінальної відповідальності, нічим не відрізняється від поняття вимагання як кваліфікуючої ознаки одержання хабара (див. п. 4 примітки до ст. 368).
Добровільною слід вважати заяву до відповідного державного органу, в основі якої лежить самостійно прийняте рішення хабародавця щодо такої посткримінальної поведінки. Добровільною вважається усна чи письмова заява до органу, який наділенийправом порушувати кримінальну справу, зроблена з будь-яких мотивів, але не у зв'язку з тим, що про даний хабар стало відомо органам влади чи компетентним службовим особам. Зокрема, така заява може бути зроблена хабародавцем з тієї причини, що хабарник не виконав або виконав не в повному обсязі обумовлених дій. Про поняття добровільної заяви див. також коментар до ст.111.
Для того, щоб добровільна заява про вчинене набула статусу обставини, що звільняє від кримінальної відповідальності, вона повинна бути зроблена до моменту порушення кримінальної справи щодо хабародавця. Порушення справи за даним фактом,наприклад, щодо службової особи, яка одержала хабар, у жодному разі не позбавляє права хабародавця на звільнення від кримінальної відповідальності при його добровільній заяві про давання хабара.
До органів, наділених законом правом на порушення кримінальної справи, належать органи дізнання, органи досудового слідства, прокуратура та суд.
7. Звільнення особи, яка дала хабар, від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ч. З ст. 369, не означає, що в її діях немає складу злочину. У зв'язку з цим вона не може визнаватися потерпілим і претендувати на повернення предмета хабара.
8. Організатори, посібники та підбурювачі давання - одержання хабара не підлягають звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч. З ст. 369, оскільки положення цієї норми на них не поширюються.
9. Предмет хабара (гроші, матеріальні цінності) підлягає зверненню в дохід держави. Якщо майно, передане як хабар, не знайдено, безпідставно набуте належить стягувати в дохід держави. В установленому законом порядку також порушується питання про позбавлення особи, яка дала хабар, незаконно одержаних за нього благ, пільг чи переваг.
Стаття 370. Провокація хабара
1.Провокація хабара, тобто свідоме створення службовою особою обставин і умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара, щоб потім викрити того, хто дав або взяв хабара,- карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.