4. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки і приміщень дитячих дошкільних закладів. Оцінка функціональної готовності дітей до вступу в школу.

Розміри, планування і устаткування земельної ділянки, призначеної для дитячих установ, визначаються характером установи та специфічними особливостями навчально-виховної роботи. Доцільно планувати 70—90 місць у дитячих садках та яслах на 1000 мешканців. Це забезпечує мережею дошкільних закладів 75% дітей віком від 2 міс до 7 років. Звичайно, усі основні дитячі установи повинні бути розташовані в житловій зоні населеного пункту. До них належать ясла, дитячі комбінати, школи, технікуми, бібліотеки тощо. У приміській зоні доцільно розміщувати установи інтернатного типу, тобто будинки дитини, дошкільні дитячі будинки, школи-інтернати, спеціальні школи. В окремих випадках можна споруджувати ясла у промисловій зоні.

Вибираючи ділянку для будівництва дитячої установи, потрібно врахувати радіус її обслуговування. Мережа дитячих установ створюється таким чином, щоб радіус обслуговування для ясел був у межах до 0,5 км. Діти молодшого шкільного віку не повинні йти пішки від дому до школи більше ніж 0,5 км, а учні 5—10-х класів — не більше ніж 1,5 км. У сільській місцевості відстань до школи буває значно більшою, і тому завжди, коли школи розташовані на відстані 3—5 км від населених пунктів, потрібно організовувати підвезення дітей до школи і додому.

Розмір земельної ділянки має повністю забезпечувати проведення виховної, навчальної та оздоровчої праці з дітьми і підлітками. Для дитячих комбінатів його визначають з розрахунку 35—40 м2 на одне місце. Школи повинні мати ділянки, що відповідають кількості учнів. Для шкіл на 40—80 учнів вона повинна становити 0,3—0,5 га; для шкіл на 192—320 учнів — 1,2 — 1,7 га; для шкіл на 392-464 учні - 2 га; на 642-784 учні - 2,0-2,2 га; на 1176-1580 учнів — 2,8—3 га і на 1960 учнів — 4 га. Школі-інтернатові виділяється ділянка у 2-2,5 га.

Земельна ділянка повинна бути розташована на певній відстані від головних магістральних вулиць з великим транспортним рухом, щоб кількість вуглецю оксиду в повітрі району розташування дитячої установи не перевищувала 3 мг/м3, а інтенсивність шуму не перевищувала 40 дБ. Біля дитячих установ не повинно бути промислових підприємств. Навколо дитячої установи повинна бути зона зелених насаджень.

На земельній ділянці дитячих комбінатів мають бути виділені спортивно-оздоровча зона з фізкультурним майданчиком і плавальним басейном, зона групових майданчиків та господарське подвір'я. Групові майданчики є дитячим садочком під відкритим небом, їх слід розміщувати у вигідному місці, що мало б зв'язок з виходом із дитячих груп. їхня кількість повинна відповідати кількості груп. На майданчиках роблять тіньові заслони. Завдяки їм діти можуть бути на свіжому повітрі за будь-якої погоди, їсти і бавитися. Для ясельних груп доцільно прибудовувати до головних корпусів відкриті веранди.

Майданчики для дітей раннього віку мають бути обладнані манежами і столами для годування. Поруч може бути город-ягідник. На майданчиках для дітей віком від одного до трьох років встановлюють лавки, резервуари з піском, гойдалки, а для старших дітей — спортивне приладдя. На майданчиках для гри висівають газонну траву. Вони відділяються зеленими насадженнями. Майже половину території, що припадає на дитину (17 м2), слід відводити під озеленення.