
- •Змістовий модуль 1. Гігієна праці
- •Основні задачі цехового терапевта
- •Основні обов’язки цехового терапевта
- •3. Класифікація основних видів і форм трудової діяльності. Види трудової діяльності
- •6. Шум як виробнича та побутова шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, зрушення у стані здоров’я та захворювання).
- •7. Вібрація як виробнича шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, зрушення у стані здоров’я та захворювання).
- •Змістовий модуль 2. Гігієна дітей і підлітків
- •Групи здоров'я :
- •3. Фізичний розвиток як один з найважливіших критеріїв оцінки стану здоров’я. Методи оцінки фізичного розвитку.
- •Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень
- •Оцінка фізичного розвитку за шкалами регресії
- •Оцінка фізичного розвитку комплексним методом
- •Гігієнічні вимоги до земельної ділянки і приміщень дитячих дошкільних закладів. Оцінка функціональної готовності дітей до вступу в школу.
- •Методика гігієнічної оцінки функціональної готовності дітей до вступу у школу
- •Експрес-оцінка функціональної готовності дитини до вступу в школу
- •Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини
- •5. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки, планування та улаштування загальноосвітньої школи. Санітарно–протиепідемічний режим.
- •6. Гігієнічні основи навчально–виховного процесу в загальноосвітній школі (гігієнічні вимоги до навчальних посібників, розкладу уроків, структури уроку та організації його проведення)
- •Допустима сумарна кількість годин (уроків) тижневого навантаження учнів
- •Навчальна інструкція з методики хімічного аналізу дитячих іграшок
- •3. Визначення свинцю у фарбі.
- •Навчальна інструкція з методики гігієнічної оцінки обладнання шкільних приміщень та навчальних меблів
- •Мал. 39.3 Основні розміри шкільної парти
- •Розміри основних конструктивних елементів навчальних меблів
- •Особливості розподілу меблів серед школярів різного віку
- •2 (Група стола, стільця)
- •115130 (Довжина тіла учнів)
- •8. Гігієнічні вимоги до режиму дня дітей і підлітків (основні режимні елементи, їх тривалість, гігієнічні принципи оцінки режиму дня). Психогігієнічні основи навчальної та позашкільної діяльності.
- •Показники добової рухової активності пiдлiткiв 15–17 рокiв
- •Показники рухової активності підлітків 15–17 років у вільний час
- •Навчальна інструкція з методики визначення фізичної працездатності дітей і підлітків за допомогою степ-енергометрії (pwc170)
- •Показники фізичної працездатності (рwc170) дітей і підлітків різного віку
- •Навчальна інструкція
- •З методики проведення лікарської професійної консультації та професійного відбору
- •Основні етапи проведення професійної консультації та професійного
- •Відбору
- •Підбір адекватних, інформативних, надійних і, водночас, простих методик дослідження професійно-значущих функцій;
- •Методики прогнозування успішності професійної діяльності
- •10. Гігієнічні основи організації занять фізичною культурою та спортом дітей і підлітків. Види, форми та засоби фізичного виховання. Медичний контроль за фізичним вихованням учнів.
- •Терміни поновлення занять фізичною культурою після гострих захворювань
- •Змістовий модуль 3. Екологія людини
- •1. Гігієнічні основи здорового способу життя. Фактори ризику та їх профілактика
- •2.Основи психогігієни та психопрофілактики
- •Гігієнічні аспекти медичної біоритмології. Основи хроногігієни.
- •Десинхронози та заходи щодо їх профілактики. Хроногігієна
- •Роль води в загартуванні.
- •Гігієнічні вимоги до взуття
- •Гігієнічна оІцінка лікарняного та побутового одягу Дослідження фізичних властивостей тканини
- •Визначення питомої ваги (щільності) тканини
- •Визначення пористості тканини
- •Визначення капілярності тканини
- •Визначення відносної теплопровідності сухої та вологої тканини
- •Дослідження пприроди волокон тканини
- •Змістовий модуль 5. Гігієна лікувально-профілактичних закладів
- •2. Гігієнічні принципи лікарняного будівництва. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки і будівель лікарні.
- •3. Гігієнічні аспекти організації праці лікарів. Профілактика професійно–зумовлених захворювань лікарів різних спеціальностей. Особливості праці в медичній галузі та лікарів різних спеціальностей
- •Заходи по оздоровленню умов праці медичних працівників.
- •4. Гігієнічні вимоги до палатної секції та лікарняної палати. Методики вивчення мікрокліматичних умов та ефективності вентиляції в палаті. Показники якості повітря в палаті.
- •Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації терапевтичного відділення. Санітарно–протиепідемічний режим.
- •Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації хірургічного відділення лікарні. Санітарно–протиепідемічний режим.
- •Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації акушерсько–гінекологічного відділення і пологового будинку. Санітарно–протиепідемічний режим.
- •Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації дитячого відділення лікарні і дитячих лікарень. Санітарно–протиепідемічний режим.
- •Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації інфекційного відділення лікарні. Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій. Санітарно–протиепідемічний режим.
- •Основний зміст дотримання санітарно-протиепідемічного режиму, спрямованого на профілактику внутрішньолікарняних інфекцій
- •Санітарно-протиепідеміч-ний режим
- •Змістовий модуль 6. Радіаційна гігієна
- •Коефіцієнти якості для деяких видів іонізуючого випромінювання
- •Коефіцієнти Wr якості для деяких органів та систем
- •Правила роботи
- •З закритими радіонуклідними джерелами і пристроями,
- •Що генерують іонізуюче випромінювання:
- •Правила роботи з відкритими радіонуклідними джерелами:
- •Ліміти доз опромінення, мЗв/рік
- •Розрахунок дози зовнішнього —опромінення
- •Розрахунок основних параметрів захисту від зовнішнього опромінення
- •Розрахунок параметрів захисту при використанні захисних екранів
- •Розрахунок товщини екрану за таблицями
- •Розрахунок товщини екрану за числом шарів половинного послаблення
- •Відділення дистанційної променевої терапії
- •Відділення для лікування закритими джерелами
- •Відділення для лікування відкритими джерелами
Санітарно-протиепідеміч-ний режим
Забезпечення оптимального мікроклімату
Виявлення та ізоляція інфекційних хворих
Імунізація та раціональне харчування
Санітарно-просвітня робота
Бактеріологічний контроль за станом забруднення повітря та інших об’єктів
Виділити медичні заходи як окремі та самостійні, очевидно, важко, адже вони тісно пов’язані з іншими, тому до їх числа необхідно: віднести
– вивчення стану здоров’я всіх працівників лікарні;
– планову та екстрену імунізацію як медичних працівників, так і пацієнтів;
– висококваліфіковану догоспітальну діагностику та обґрунтовану госпіталізацію;
– обґрунтоване призначення антибіотиків та ефективну хіміотерапію;
– мінімізацію тривалості оперативних втручань та термінів госпіталізації;
– забезпечення ЛПЗ необхідними фармацевтичними препаратами та сучасними засобами діагностики і лікування;
– надійність, порядність та добросовісність і, особливо, високий рівень кваліфікації як медичного так і допоміжного технічного персоналу;
– підняття рівня медичних знань як медичних працівників, так і пацієнтів.
Слід також усвідомити що зниження ВЛІ може відбутися лише при покращанні фінансування ЛПЗ, харчування людей, зростанні санітарної культури населення тощо.
Складовою заходів та засобів з профілактики ВЛІ або ліквідації її наслідків та проявів є дезобробка, до якої відносять слідуючі види:
Дезинфекція – зниження збудників інфекційних хвороб (бактерій вірусів).
Дезинсекція – знищення кліщів, комарів, мух, тарганів і т.п.
Дератизація – знищення гризунів (миші, щурі і т.п.).
Якщо дезинсекція та дератизація, у більшості випадків, виконується спеціалізованими структурами станцій дезобробки то більшість заходів із дезинфекції виконується силами ЛПЗ: пральні, автоклавні, печі для спалювання, локальні інженерні споруди каналізації, стерилізаційні та ін.
Існує два види дезинфекції:
Потокова (повсякденна), що проводиться постійно у ЛПЗ з метою знищення збудників інфекційних хвороб (харкотиння, кал, сеча, посуд, білизна, предмети догляду за хворими, інвентар, підлога, стіни та стеля, інструментарій і ін.)
Заключна дезинфекція, проводиться після вибуття (виписки) хворого (одужання, госпіталізація до іншого відділення, смерть).
В залежності від умов, можливостей, вимог санітарно-епідеміологічної служби та показань дезинфекцію здійснюють такими методами: механічні, фізичні, хімічні та поєднані.
Фізичні та механічні методи:
а) Обпалювання, прожарювання лабораторних петель, голок, пробірок. Для цього використовують спиртівки, газові пальники, паяльні лампи та ін.;
б) Спалювання паперу, ганчір’я, сміття, трупів, інфікованих перев’язочних матеріалів, білизни та ін. після хворих із особливо небезпечними інфекційними хворобами. Такі дії виконуються у спеціальних печах (крематоріях), а їх розташування та будова має погоджуватися з СЕС та екологічною інспекцією;
в) Використання гарячого сухого повітря, жару, пари, гарячої води та ін. Названі методи реалізуються в автоклавних, стерилізаційних, пральнях, харчоблоках та буфетних, дезінфекційних камерах. Надійний результат ці методи дають при подальшому прасуванні гарячою промисловою або побутовою праскою (особливо при педикульозі).
г) Сонячні світло, ультрафіолетові та інші промені. Доцільно використовувати як стандартні так і пересувні (переносні портативні), бактерицидно-увіолеві лампи (світильники, опромінювачі) типу БУВ-10 та БУВ-20, ПРК та ін. При досягненні належного світлового коефіцієнту (1:4; 1:5) та систематичному використанні штучних джерел УФ-променів можна досягти надійної санації повітря так і інструментів операційних та ін.
Хімічні методи:
Сучасна дезинфекція часто виконується з застосуванням більш зручних хімічних матеріалів, що поєднують дезінфекційний ефект із мийним і навіть ароматизуючим. Однак такі матеріали дорого коштують. Тому, не втратили доцільності використання такі хімічні речовини як: 3-5% розчин фенолу, 5-10% лізолу, 7-12% формаліну, перекису водню, а також хлору та хлорвмісних препаратів.
Поєднанні (комбіновані) методи:
Це досить поширений різновид дезобробки, при якому вихідним станом є наприклад: очищення повітря і грунту або зняття верхнього шару стін, бруду, залишків крові на хірургічних інструментах та ін. Наступним етапом може бути обробка поверхонь ґрунту 5-10% розчин лізолу, або стін 3-5% розчином мідного купоросу, або меблів 0,5% розчином хлорного вапна. Надалі може застосовуватись обробка одягу, білизни у дезкамерах із подальшим прасуванням, або стерилізація інструментів із використанням відповідних фізичних або хімічних методів.
В лікарняних стаціонарах існує умовне об’єднання предметів та об’єктів для окремої дезобробки:
– медичний інструментарій, прилади та вироби;
– предмети догляду за хворими;
– посуд та кухонний інвентар;
– білизна, одяг;
– приміщення та інвентар;
– інвентар для прибирання.
За якістю дезобробки здійснюється візуальний, хімічний та бактеріологічний контроль:
а) візуальний контроль зумовлює проведення огляду стану інструментів, білизни, одягу, санітарного стану приміщень і ін.
б) хімічний контроль, що передбачає визначення вмісту активнодіючих речовин (наприклад: вміст активного хлору у маточному або робочому розчинах хлорного вапна). Широко використовується йод – крохмальний метод (наприклад: якщо на посуд їдальні після миття нанести йод то можлива поява синього забарвлення свідчить про недостатнє змивання з його поверхні залишків їжі).
в) бактеріологічний контроль, що базується на виявленні бактерій (найчастіше кишкової палички) на предметах або об’єктах після дезобробки. Для цього використовують метод змиву або зіскоблювання та ін. користуючись ватними стерильними тампонами на паличках, що вмонтовані у стерильні пробірки. Перед взяттям проб (змивів) тампон зволожують 1% розчином натрію тіосульфату, протирають ним обстежувану поверхню (посуд, інвентар, руки персоналу), а далі у відповідних лабораторіях СЕС виявляють кількість бактерій. Наприклад: задовільну оцінку дезинфекції дають у разі відсутності росту кишкової палички, незадовільну – при виявлені її росту хоча б в одній із проб.