6. Шум як виробнича та побутова шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, зрушення у стані здоров’я та захворювання).

Вимiрювання рiвня iнтенсивностi та спектрального складу шуму проводиться за допомогою шумомiрів, аналiзаторів спектра шуму та полосових фiльтрів.

Найбiльшого поширення в гігієнічній практицi набули шумомiри “Шум–1” і “УШВ–1”, шумовiбровимiрюючий комплекс “ШВК–1” та вимiрювач шуму і вiбрацiї типу “ВШВ–003”. Як аналiзатори шуму використовують октавні фiльтри, котрі вимiрюють рiвнi звукового тиску в кожнiй октавi шуму, що дослiджується.

Шумомiри різних конструкцiй, як правило, складаються з датчика (мiкрофона), пiдсилювача та вимiрювального пристрою

7. Вібрація як виробнича шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, зрушення у стані здоров’я та захворювання).

Гігієнічна оцінка вібрації проводиться з використанням таких приладів, як вiброметр ВМ–1 або шумовібровимірюючий комплекс ШВК–1 з вiбродатчиком, що забезпечують визначення значень коливальної швидкостi (м/с), вiброприскорення (м/с²) та рівня вібрації (дБ) в октавних смугах частот на робочій поверхнi.

Змістовий модуль 2. Гігієна дітей і підлітків

1. Стан здоров’я дітей і підлітків та фактори, що його формують. Принципи комплексної оцінки стану здоров’я дітей і підлітків. Групи здоров’я. Методика вивчення захворюваності та функціонального стану організму учнів.

Вивчення стану здоров'я є одним з найважливіших розділів роботи

лікаря, що обслуговує дітей і підлітків. Важливість цієї роботи полягає,

насамперед в тому,що саме у дитячому віці формується фізичне і

психічне здоров'я людини, її стійкість до впливу несприятливих

чинників навколишнього середовища та соціальних умов життя.

Критерії комплексної оцінки стану здоров'я дітей і підлітків:

1. Наявність або відсутність у момент обстеження хронічних захворювань.

2. Рівень функціонального стану основних систем організму.

3. Ступінь опірності організму несприятливому впливу чинників навколишнього середовища.

4. Рівень нервово-психічного і фізичного розвитку, що досягнутий, та ступінь його гармонійності.

5. Групи здоров'я :

Перша група - Здорові діти і підлітки з гармонійним розвитком та рівнем

розвитку функціональних систем організму, що відповідає

вікові.

Друга група - Здорові діти і підлітки, що мають функціональні та деякі

морфологічні відхилення, а також знижену опірність до

гострих та хронічних захворювань, тобто часто і тривало хворіють.

Третя група - Діти і підлітки, які страждають хронічними захворюваннями

у стані компенсації, зі збереженням функціональних

можливостей організму.

Четверта група - Діти і підлітки, які страждають хронічними захворюваннями у

стані субкомпенсації, зі зниженими функціональними

можливостями організму.

П'ята група - Діти і підлітки, які страждають хронічними захворюваннями

у стані декомпенсації, зі значно зниженими функціональними

можливостями організму.

1. Фактори ризику: Діти з початковими формами захворювання та функціональними відхиленнями;

2. Діти - реконвалесценти;

3. Діти, які часто і тривало хворіють, з загальною затримкою і дисгармонійністю фізичного розвитку як за рахунок надлишкової маси тіла, такі за рахунок її дефіциту без ендокринної патології;

4. Діти з порушеннями постави, плоскостопістю, з функціональними зрушеннями з боку серцево-судинної системи;

5. Діти з міопією, карієсом, гіпертрофією піднебінних мигдаликів ІІ ступеня, алергічними реакціями, збільшенням щитовидної залози І і ІІ ступенів, астенічним синдромом тощо.

Оцінка ступеня опірності (резистентності) організму проводиться:

1. Кількістю захворювань з тимчасовою втратою працездатності;

2. Загострень хронічних хвороб протягом минулого та поточного років;

3. Показниками стану неспецифічної резистентності (вміст Х-хроматину і гетерохроматину в епітелії слизової щоки, глікогену в нейтрофілах, активність лужної і кислої фосфатаз в нейтрофілах, дегідрогенази і сукцинатдегідрогенази в лімфоцитах, лізоциму і лактатдегідрогенази у слині, ступінь бактерицидності шкіри).

Чинники, що формують здоров'я дітей і підлітків:

а) Сприятливі (оздоровчі):

1. Раціональний режим добової діяльності.

2. Адекватне та збалансоване харчування.

3. Відповідність навколишнього середовища гігієнічним вимогам.

4. Оптимальний руховий режим.

5. Загартування.

6. Наявність гігієнічних навичок та здоровий спосіб життя.

б) Несприятливі(фактори ризику):

1.Порушення режиму дня та навчально-виховного процесу.

2.Недоліки в організації харчування.

3.Порушеня гігієнічних вимог до умов ігрової, навчальної та трудової діяльності.

4.Недостатня або надлишкова рухова активність.

5. Несприятливий психологічний клімат у родині та колективі.

6.Відсутність гігієнічних навичок, наявність шкідливих звичок.

2. Закономірності росту і розвитку дітей і підлітків. Показники фізичного розвитку дітей і підлітків, правила антропометрії, таблиці стандартів фізичного розвитку. Психічний розвиток дітей і підлітків, його етапи, закономірності.

Основні закономірності росту і розвитку дитячого організму

1. Швидкий темп розвитку.

2. Стрибкоподібний характер – коли періоди ретардації чергуються з критичними періодами. Це норма, а відсутність стрибків – патологія.

3. Критичні періоди – 1р., 2р., 3р., 7р., 13років.

4. Швидке встановлення зв'язків з оточуючими і в той же час повільне закріплення реакцій. Звідси випливає повторюваність.

5. Нерівномірність – тобто становлення різних функцій в визначенні строки.

6. Вразливість, лабільність стану органів і систем.

7. Пластичність і великі компенсаторні можливості.

8. Взаємозв'язок і взаємозалежність фізичного і нервово-психічного розвитку.

9. Висока орієнтовна реакція на всі оточуючі фактори.

10. Виділяють основні періоди психічного розвитку: ранній (від народження до трьох років) дошкільний вік (з трьох до семи), молодший шкільний вік (з семи до 10 років), середній шкільний або підлітковий (від 10 до 15 років), старший шкільний або юнацький вік (від 15 до досягнення зрілості).

11. Процеси росту і розвитку відбуваються в окремі вікові періоди нерівномірно та неоднаково. Кожна система органів має лише їй притаманні закономірності. Ріст і розвиток окремих органів та систем організму тісно пов’язані і їхня діяльність скеровується ЦНС.

12. Ріст дітей зумовлений спадковими чинниками, а ступінь та особливості його залежать від соціальних умов життя.

13. Протягом перших років життя вдосконалюється діяльність ЦНС. Морфологічний та функціональний стан головного мозку значно змінюється. Значно зростає вага тіла дитини особливо протягом першого року. Розвиваються органи дихання та кровообігу. Спостерігається швидке утворення умовних рефлексів: зокрема в першу чергу – вестибулярний умовний рефлекс, зоровий і шкірно-тактильний рефлекси, продовжується адаптація до навколишнього середовища. Зменшується поступово тривалість сну та втрачається пасивний материнський імунітет.

14. Для дошкільного віку характерним є сповільнення росту та процесів окостеніння, удосконалюється діяльність серцево-судинної системи. Завершується формування мови, інтенсивно розвивається зір, слух, пришвидшуються процеси терморегуляції. Процеси збудження переважають над процесами гальмування. Інтенсивно формується друга сигнальна система.

15. У шкільний період (7 років) завершується збільшення маси тканини мозку, зростає гальмівний контроль. Ці процеси врівноважуються у 12 років. У дітей 7-10 років основні властивості нервової системи за своїми характеристиками наближаються до властивостей нервової системи дорослих, хоча і є ще нестійкими. Розвиваються статичні і динамічні функції хребта, вдосконалюється руховий аналізатор, рухи стають координованими.

16. Середній та старший шкільний вік характеризується загальною перебудовою організму, що зумовлено статевим дозріванням. Активація залоз внутрішньої секреції спричиняє значне прискорення фізичного та фізіологічного розвитку. Відмічається неврівноваженість нервово-психічних процесів, змінюється рівновага між 1-ю та 2-ою сигнальними системами, серцево-судинна система відстає від росту тіла, що зумовлює підвищену втомлюваність. Відбувається статеве дозрівання, яке супроводжується лабільністю психіки, вегетативної нервової системи. Інтенсифікуються процеси кіркової діяльності, окостеніння, розвитку скелетної мускулатури. Ріст легенів зумовлює збільшення ЖЕЛ. Різко помітною стає статева різниця між дівчатками та юнаками, що проявляється у різних темпах росту, фізичному розвитку специфіці обмінних процесів тощо