1 Мікроекономіка як складова теоретичної економіки.
М. е. виникала у 3 етапи: 1-йи – 1845-1890 – зародження основ м.е (Госсен, Міллер, Візер та ін.), 2-ий – 1890-1933 – мікроекономіка, як окрема наука (Маршал «закон попиту і пропозиції і визначення ринкової ціни на основі граничної корисності та витрат виробництва») і 3-ій – 1933-до сьогодні – розвиток м.е. як науки (Слуцький, Хікс, Самуєльсон «ефект доходу та ефект заміщення»).
М.е. вивчає поведінку людей та механізм прийняття рішень в умовах обмежених ресурсів, зростаючих потреб та альтернативність використання ресурсів.
М. е. досліджує питання щодо, того, що, як і для кого виробляти. Вона виконує 2 функції:
1. Пояснення економічних явищ;
2. Прогнозування поведінки суб’єктів.
Основою дослідження м.е є фактори виробництва, економічні блага та потреби.
Фактори виробництва – це елементи що використовуються для виробництва економічних благ, тобто це капітал, земля і праця.
Економічні блага – це засоби задоволення потреб, які існують в обмеженій кількості. Вони поділяються на товари і послуги, споживчі та виробничі.
Економічні потреби – це внутрішні потреби, які спонукають до економічної діяльності, щоб була можливість їх задовольнити.
Крива виробничих можливостей:
А
.G
.F .В
.N .С
D
Точки в середині кривої свідчить про неефективне використання ресурсів.
Точка поза кривою недосяжна за даної кількості ресурсів і за даної технології, але до неї прагне підприємство.
Точка на кривій показує, що підприємство повністю використовує свої ресурси.
2 Предмет, концептуальні основи та методологія м.Е.
Об’єктом м.е. є поведінка суб’єктів в ринкових умовах.
Суб’єктами мікроекономіки є споживачі, домогосподарства, держава, різні підприємства.
Предмет м.е. – це механізм прийняття рішення людиною в умовах обмежених ресурсів.
Основними принципами м.е. є рівноправне становлення учасників, принцип економічного зиску та повна економічна відповідальність.
Мікроекономічна модель базується на змінних, які поділяються на екзогенні та ендогенні.
Екзогенні – це ті, які впливають на модель ззовні.
Ендогенні – ті що впливають на модель з середини.
Мікроекономічні моделі поділяються на оптимізаційні та рівноважні.
Етапи розробки мікроекономічної моделі:
Визначення мети і завдання ;
Формування обмежень;
Процес моделювання
Вибір рішення.
Взагалі мікроекономіка буває позитивна і нормативна.
Позитивна – це така м.е, яка встановлює економічні зв’язки, що реально склалися в економічній системі, але не дає їм оцінки.
Нормативна – з’ясовує, як має розвиватися економічна система і що для цього потрібно зробити.
Методи мікроекономіки:
Абстракції
Дедукції
Індукції
Аналізу
Синтезу
Динаміки
Статики – з’ясовує як забезпечити рівновагу
Припущення та ін.