Лекція № 6 (2 години)

Основні етапи процесу роботи над художнім твором.

План лекції.

1. Завдання першого етапи роботи над текстом:

а) підготовча робота;

б) словникова робота;

в) ознайомлення з текстом;

г) перевірка цілісного сприймання.

2. Другий етап, його завдання (аналіз)

а) повторне читання тексту;

б) встановлення причинно-наслідкових зв'язків;

в) виявлення мотивів поведінки героїв;

г) розкриття композиції твору;

д) аналіз зображувальних засобів.

3. Вторинний синтез – третій етап роботи над текстом:

а) розкриття головної думки;

б) виховна мета твору;

в) узагальнення істотних рис героїв, їх оцінка.

г) заключне виразне читання твору.

д) підсумкова бесіда.

Рекомендована література

1. Антипець В.П. Індивідуальна робота з відстаючими на уроках читання. // "По­чаткова школа", №8,1988р.

2. Антипець В.П. Система завдань для формування початкової навички читання. //

"Початкова школа", №9,1996р.

3. Бадер В. Розвиток інтонаційних умінь першокласників. // "Початкова школа", №2,1997р.

4. Баріпай Л.С. Про роботу зі скоромовкою // "Початкова школа", №9,1990р.

5. Віденко В. Творча робота школярів на уроках мови, читання, риторики. // "Початкова школа", №7,1977р.

6. Вашуленко М.С. Інтегрування завдань з рідної мови й читання. // "Початкова

школа", №6,1994р.

7. Ващенко Н.І. Виховання у молодших школярів любові до читання, // "Початкова школа", №2,1989р.

Уроки ознайомлення з новим твором Визначення мети уроку

Засобом розвитку і виховання учнів виступає переданий художньо ідейний зміст твору. Зробити його доступним розумінню дітей, перетворити у переконання учнів, вплинути на світовідчуття школярів — завдання уроків читання, в організації і проведенні яких першу скрипку відіграє вчитель. Не випадково методика читання ставить перед ним вимогу першорядного значення: від­повідно до теми уроку чітко визначити його виховну і прак­тичну мету, накреслити хід основних видів роботи, дібрати наочність.

Виховна мета уроку визначається ідейним змістом твору. Наприклад, аналіз оповідання Д. Ткача «Мамина професія» повинен вселити в учнів гордість за своїх рідних мам-трудівниць. На це й слід спрямувати увагу учнів: викликати у дітей почуття поваги до мам, які виконують важливі робо­ти. Поряд з цим учитель визначає навчальну мету, пов'язану з виробленням якостей читання,— удосконалити навички мовчазного читання, уміння інтонувати діалог, що склада­ється з питальних і розповідних речень. До мети уроку, як зазначалося раніше, включається і завдання щодо розвитку мовлення учнів. Стосовно оповідання Д. Ткача воно може бути таким: працювати над розширенням словникового запасу учнів. В оповіданні є слова «кореспондент», «дирек­тор», «птахівниця», «птахофабрика». Одне із завдань уроку на вказану тему — зробити їх надбанням учнівського мов­лення. Отже, об'єднавши названі три завдання, які класовод ставить перед уроком, мету заняття можна сформулю­вати так: «Викликати у дітей почуття поваги до мам-трудівниць, усі роботи яких важливі, удосконалювати навички мовчазного читання й уміння інтонувати діалог, а також працювати над розширенням словникового запасу учнів». У цьому визначенні відбита триєдина мета уроку: виховна, навчальна, розвиваюча.

Практика роботи школи переконує, що без визначення мети уроку, без продуманої системи її втілення, без підго­товчої роботи даремно сподіватись на успішне проведення заняття. Відомо, що кожен урок становить нову сходинку в розвитку пізнавальних здібностей дітей. Відповідно до мети уроку вчитель зобов'язаний окреслювати обсяг нових понять, які учні здобудуть у процесі читання, добирати матеріал для вдосконалення навичок виразного, швидкого чи правильного читання, націлено вести хід уроку, доби­ваючись усвідомлення прочитуваного матеріалу.

Основні етапи читання

Для досягнення кінцевого результату уроків ознайомлення з новим матеріалом застосовуються різні види робіт, що формують усвідомлене читання. Методика виділяє такі види опрацювання тексту, які воднораз ви­значають послідовні дії вчителя на цих уроках: а) підготовка учнів до сприймання твору; б) перше читання твору; в) бе­сіда після першого читання з метою перевірки враження і усвідомлення змісту прочитаного; г) повторне читання для поглибленого осмислення тексту і читання за частина­ми; д) аналіз зображувальних засобів з виявленням мотивів поведінки героїв і оцінкою їх дій; е) складання плану прочитаного; є) переказування прочитаного; ж) узагальнююча (підсумкова) бесіда, що ставить за мету — закріпити розу­міння теми, ідеї твору, його значення в пізнаванні оточу­ючої дійсності. Робота над виразністю читання триває про­тягом усього уроку: початкове читання настроює дітей на усвідомлення особливостей твору і розуміння головної думки; впродовж наступних етапів іде процес освоєння ви­разного прочитування тексту.

Види дій добираються залежно від класу, особливостей тексту і мети уроку. Це означає, що не обов'язково на кож­ному уроці запроваджувати весь обсяг робіт. Так, не щоразу в 3 і 4 класах учитель вдається до детальної, розгорнутої підготовчої роботи для сприймання тексту; не всяка тема уроку дає матеріал для складання плану чи поділу твору на частини. Методика не визнає стабільності у послідов­ному розміщенні їх протягом уроку. Можуть мінятися місцями читання за частинами і складання плану, переказ прочитаного і читання за частинами. Звідси висновок про припустимість змінювати послідовність етапів уроків. Незмінними залишаються лише дві дидактичні вимоги.

Перша: пояснення нового матеріалу повинно йти: а) від цілісного сприймання тексту, б) через осмислення його, в) до формулювання свого ставлення до описуваного.

Ці три етапи уроку читання ряд учених-методистів вводять у своєрідну формулу: первинний синтез (ознайом­лення учнів із змістом твору) — аналіз (встановлення при­чиново-наслідкових зв'язків у розвитку сюжету твору, аналіз його художніх засобів) — вторинний синтез (узагаль­нення, оцінки твору, визначення його ідейного змісту).

Друга: застосовуючи різноманітні види робіт, добирати найбільш результативні для досягнення мети уроку. Вве­дення їх диктується темою уроку, жанром твору, ступенем підготовки дітей, класу. До кожного уроку вчитель здій­снює раціональний вибір видів роботи, визначає логічно обґрунтовану Його будову.