41.Філософське поняття свідомості, її ознаки.

Свідомість - це найвища форма розвитку психіки, притаманна тільки людині, що виявляється в складних формах відображення світу, опосередкована суспільно-історичною діяльністю людей

Свідомість поза людським буттям неможлива: свідомість народжується в бутті, створює буття, відображає буття.

Таким чином, свідомість виконує такі функції:

пізнавальна функція свідомості проявляється в накопиченні, переробці та використанні інформації щодо навколишньої дійсності; регулятивна-в контролі поведінкових та емоційних проявів; прогностична - в побудові образів майбутнього, плануванні подальшого життя; рефлексивна - в пізнанні людиною самої себе як суб'єкта психічної діяльності; комунікативна функція свідомості полягає в організації та підтриманні спілкування з іншими людьми.

Проблема свідомості належить до найскладніших філософських проблем; певне її усвідомлення приводить до розуміння сутності внутрішнього світу людини, різноманітних знань, ідей, надій, що становлять його суть. Філософія визначає свідомість як таку властивість людини, що забезпечує її доцільну діяльність та особливий спосіб орієнтування в світі. Завдяки здатності до саморефлексії, свідомість набуває можливості оперування узагальненими, абстрактними характеристиками речей і процесів світу. Якраз тому свідомість, що завжди є особистою і неповторною, дає людині змогу діяти універсальним чином, жити не лише у згоді з наявним світом, а й реалізовувати його приховані можливості, творити новий світ - світ культури.

Ознаки свідомості:

1.Рефлексивна здатність. Спроможність людини відображати саму себе.

2.Мисленне уявлення дійсності – побудова схеми буття в психіці людини, причому стосовно минулого і майбутнього.

3.Використання мови для позначення психічних образів, здатність до комунікації.

4.Найскладніші прояви інтелектуальної діяльності – абстрактне мислення.

5.Регуляція окремих вчинків і поведінки в цілому.

42.Концепції походження свідомості.

Свідомість як категорія філософії та психології традиційно розглядається науковцями. Зародження цих ідей почалося ще в античності, коли сформувались два філософські напрямки - ідеалізм та матеріалізм. З точки зору першого - ідеалізму - свідомість трактується як власне людська форма психіки, початок і умова буття, матеріалісти розглядають свідомість як результат відображення людиною дійсності, продукт пристосування та активного ставлення до буття.

Сучасні концепції походження свідомості

– релігійна: свідомість є проявом “іскри Божої”, вкладеної у людину Богом при творенні світу;

– концепція єдиного інформаційного поля: свідомість є одним із проявів дії єдиного світового інформаційного поля;

– концепція походження людини та свідомості внаслідок розвитку праці: людина і свідомість формуються в міру розвитку суспільної праці;

– дуалістична: в основі всіх світових процесів лежать два начала: матеріальне та духовне. Свідомість є виявленням духовного начала буття;

– концепція еволюції: свідомість є результатом поступового розвитку живих організмів або форм відображення дійсності;

– концепція активно діяльного самопородження людини на основі природно-космічних передумов.