
- •1. Поняття філософії, її предмет та ф-ї.
- •2.Світогляд, суть та структура
- •4.Релігійний світогляд
- •5.Філософський світогляд
- •6. Особливості західного та східного типу філософії.
- •7. Конфуціанство та Даосизм
- •8. Ведична філософія
- •9.Буддизм
- •10. Особливості античної філософії.
- •11.Мілетська школа
- •12.Вчення Сократа
- •13.Вчення Платона
- •14.Вчення Аристотеля
- •15.Епікуреїзм та Стоїцизм
- •16.Особливості релігійного світогляду
- •17.Апологетика
- •18.Патристика
- •19.Схоластика
- •20.Завдання філософії в Новий час
- •21.Емпіризм. Ф. Бекон.
- •22.Раціоналізм. Р. Декарт.
- •23.Вчення про субстанцію.
- •24.Агностицизм е. Канта.
- •25.Ідеалізм ф. Гегеля.
- •26.Особливості філософії хіх-хх століть.
- •27.Екзистенціалізм.
- •28.Неотомізм.
- •29.”Філософія життя” ф. Ніцше.
- •30.Філософські Київської Русі.
- •31. Філософія в Києво-Могилянській академії.
- •32. Філософія г.С. Сковороди.
- •33. Філософія п. Юркевича.
- •34. Філософія в. Вернадського.
- •34. Поняття “буття” у філософії.
- •36. Рівні та форми буття.
- •37. Матерія та її форми.
- •38. Філософське поняття руху.
- •39. Філософське поняття простору.
- •40. Філософське поняття часу.
- •41.Філософське поняття свідомості, її ознаки.
- •42.Концепції походження свідомості.
- •43.Рівні свідомості.
- •44.Філософське поняття пізнання.
- •45.Рівні та форми пізнання.
- •46.Концепції пізнання.
- •47.Поняття “істина” у пізнанні.
- •48.Види істини.
- •49.Поняття “людина”, “індивід”, “особистість”.
- •50.Сенс життя у філософії.
40. Філософське поняття часу.
Час - форма буття матерії, яка виявляє тривалість її існування, послідовність зміни станів у розвитку всіх матеріальних систем. Поняття часу нерозривно пов'язане з рухом (змінюваністю) матерії. Довго час уявлявся у вигляді якогось потоку, річки, яка рівномірно пронизує весь світ, несе на собі усі події. Звідси вираз - ріка часу, потік часу. Самий же час не залежить від будь-яких матеріальних процесів. Таке тлумачення одержало назву "абсолютного часу".
Історично склались два підходи до простору і часу: 1)субстанціональною концепцією. Простір і час тлумачаться тут як щось самостійно існуюче поряд з матерією, як її порожня місткість. Простір - це чиста протяжність, а час - чиста тривалість, у які ніби то "занурені", "розміщені" матеріальні об'єкти. Таким чином, простір і час уявлялись як арена, на якій відбуваються різні події. Першим цей погляд висловив Демокріт, підкреслюючи, що існують атоми і порожнеча, а свій розвиток і завершення субстанціальна концепція одержала у Ньютона і у класичній фізиці в цілому.
2) реляційною (від лат. геїайуііз -відносний) концепцією простору і часу. Намітки її можна виявити ще у Арістотеля, але вперше з усією чіткістю вона сформульована Г. Ляйбніцем. З точки зору реляційної концепції, простір і час - не особливі субстанціальні сутності, а форми існування матеріальних об'єктів. Простір виявляє співіснування об'єктів, час - послідовність їх станів.
Існують дві концепції часу: динамічна і статична.
Згідно з динамічною концепцією, існують події тільки теперішнього часу, минулого буття немає, воно лише залишило свої сліди в теперішньому і пішло в небуття. Майбутні події не існують взагалі, є тільки їхні передумови. Тому є минуле, теперішнє і майбутнє.
Згідно зі статичною концепцією, не існує поділу на минуле, теперішнє, майбутнє. Всі вони існують реально одночасно.
Різниця між ними обумовлена не об'єктивними характеристиками, а властивостями нашої свідомості, яка рухається по світовій лінії.
До загальних властивостей простору і часу відносяться: об'єктивність і незалежність від свідомості людини; їх абсолютність як атрибутів матерії; нерозривний зв'язок часу і простору між собою, а також з рухом матерії; залежність від структурних відносин і процесів розвитку у матеріальних системах; єдність перервного і неперервного у їх структурі; кількісна і якісна нескінченність. Крім того, розрізняють метричні (тобто пов'язані з вимірюваннями) і топологічні (наприклад, зв'язність, симетрія простору і неперервність, одномірність. незворотність часу) властивості простору і часу.
Поряд з єдиними характеристиками, притаманними як простору, так і часу, для них характерні деякі особливості.
До загальних властивостей часу відносяться: об'єктивність; нерозривний зв'язок з матерією, а також з простором, рухом і іншими атрибутами матерії; тривалість, яка виявляє послідовність існування і зміни стану тіл. Тривалість утворюється з моментів або інтервалів часу, які виникають один за одним і складають у сукупності весь період існування тіла від його виникнення до переходу у якісно інші форми. Час існування кожного конкретного об'єкту скінченний і перевний, оскільки кожний предмет, явище має початок і кінець існування. Однак матерія, з якої складається тіло, при цьому не виникає з нічого і не знищується, а тільки змінює форми свого буття. Завдяки загальному збереженню матерії і руху час її існування безперервний, ця неперервність абсолютна, тоді як перервність відносна. Неперервність часу тотожна його зв'язності, відсутності "розривів" між його моментами і інтервалами.
Час одномірний, асиметричний, незворотний і спрямований завжди до майбутнього. Конкретними фізичними факторами, які характеризують незворотність часу, є зростання ентропії у різних системах, зміни кількісних законів руху тіл.
Специфічними властивостями часу є конкретні періоди існування тіл з моменту їх виникнення до переходу у якісно інші форми, одночасність подій, котра завжди відносна, ритм процесів, швидкість зміни станів, темпи розвитку, часові відносини між різними циклами у структурі систем.