3. Забезпечення виконання зобовязань (гл. 49 цк)

Виконання зобов’язання може забезпечуватися:

• неустойкою (штрафом, пенею),

• порукою,

• гарантією,

• заставою,

• притриманням,

• завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Порука – це договірне зобовязання, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі. (параграф 3 гл. 49 ЦК)

Договір поруки може бути укладено як між двома особами – поручителем та кредитором, так і між трьома – поручителем, кредитором і боржником (позичальником).

Гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов’язань шляхом

Банківська гарантія – письмове підтвердження (гарантійний лист) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією про задоволення нею вимог управненої сторони, якщо зобов’язана сторона не виконає свої зобов’язання, або настануть інші умови, передбачені у листі.

Публічні гарантії виконання зобов'язань – гарантування я державою виконання зобовязань фінансово-кредитних установ перед кредиторами у разі неможливості виконання ними своїх обов'язань

Реалізується через обов’язок комерційних банків, страховиків, акціонерних товариств та інших суб’єктів господарювання, які залучають кошти або цінні папери громадян і юридичних осіб, передавати частину своїх коштів для формування єдиного страхового фонду публічної застави.

Зу «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення, а також майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо). (параграф 6 гл. 49ЦК)

Окремі види застави:

1. Іпотека — застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи

2. Заклад — застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом — у володіння третій особі

Право притримання полягає в тому, що кредитор, у якого знаходиться річ, призначена для передачі боржнику або особі, вказаній боржником, у випадку невиконання боржником у термін зобов'язання з оплати цієї речі або компенсації кредитору пов'язаних з нею витрат і інших збитків, має право утримувати її у себе доти, доки відповідне зобов'язання не буде виконане.

Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. (параграф 5 гл. 49 ЦК)