Класифікація основних видів і форм трудової діяльності.

З фізіологогігієнічної точки зору до основних видів трудової діяльності відносять фізичну динамічну роботу, фізичну статичну роботу та розумову або інтелектуальну працю.Фізична динамічна робота являє собою процес скорочення м’язів, який приводить до переміщення вантажу, а також переміщення тіла людини або його частин у просторі.Фактично фізичну динамічну роботу слід вважати як один з найбільш поширених видів рухової активності людини у процесі виконання трудової діяльності. При цьому різні частини рухового апарату можуть приймати неоднакову участь у виконанні роботи.Виділяють такі різновиди фізичної динамічної роботи: загальна м’язова робота, у виконанні якої приймає участь більше ніж 2/3 маси скелетних м’язів, передусім м’язів нижніх кінцівок та тулуба; регіональна м’язова робота, у виконанні якої приймає участь від 1/3 до 2/3 маси скелетних м’язів, переважно м’язів плечового пояса та верхніх кінцівок; локальна м’язова робота, у виконанні якої приймає участь до 1/3 скелетних м’язів, насамперед м’язів верхніх кінцівок. Фізична статична робота  це процес скорочення м’язів, який необхідний для підтримування тіла або його частин у просторі. Тому, найбільш характерними її рисами слід вважати те, що напружування м’язів відбувається без зміни їх довжини та без активного переміщення тіла людини.У залежності від характеру діяльності фізична статична робота може бути розподілена на 2 різновиди: фізична статична робота, яка спрямована на підтримку знарядь та предметів праці і відбувається за участю верхніх кінцівок; фізична статична робота, яка спрямована на підтримування певної робочої пози і відбувається за участю м’язів тулуба та нижніх кінцівок.Зрештою, такий вид трудової діяльності як розумова або інтелектуальна праця об’єднує роботи, що пов’язані з необхідністю прийому, аналізу та переробки інформації і потребують виняткового напруження сенсорного апарату, уваги, пам’яті, активації процесів мислення та емоціональної сфери.Виділяють такі різновиди розумової праці: операторська праця; адміністративно—керівна праця; творча праця; праця викладачів і медичних працівників; праця учнів і студентів.Характеристику праці, яка потребує інтенсивної роботи головного мозку в ході одержання та аналізу цифрової інформації називають напруженістю, характеристику навантаження на організм при роботі, що потребує значних м’язових зусиль та енергетичного забезпечення – важкістю.За важкістю різноманітні види праці поділяються на легку, середньої важкості, важку та дуже важку.За напруженістю – на ненапружену, мало напружену, напружену, дуже напружену.

Гігієнічна оцінка ступеня важкості і напруженості праці. Наукова організація праці. Заходи боротьби з втомою

Характеристику праці, яка потребує інтенсивної роботи головного мозку в ході одержання та аналізу цифрової інформації називають напруженістю, характеристику навантаження на організм при роботі, що потребує значних м’язових зусиль та енергетичного забезпечення – важкістю.За важкістю різноманітні види праці поділяються на легку, середньої важкості, важку та дуже важку.За напруженістю – на ненапружену, мало напружену, напружену, дуже напружену.Для оцінки ступеню важкості та напруженості праці використовуються ергономічні та фізіологічні методи. До ергономічних показників фізичної роботи відносять вагу (масу) виробу, що піднімається, потужність виконуваної роботи, характер робочої пози, величина статичного навантаження тощо. До ергономічних показників розумової роботи відносять кількість об’єктів одночасного спостереження, тривалість зосередженого спостереження чи часу активних дій (у % від загального часу робочого дня), щільність сигналів за 1 годину, емоційна напруженість, змінність, напруженість функцій аналізаторів, обсяг оперативної пам’яті, інтелектуальна напруженість та монотонність.Основними показниками важкості праці є потужність і величина статичного навантаження, а також інтенсивність (щільність м’язових зусиль за одиницю часу).При визначенні напруженості праці основними показниками є показники уваги, щільність сигналів інформації, що переробляється, характеристика емоційної напруженості. Інші критерії – додаткові.Визначати, до якої категорії належить та чи інша робота, потрібно по одному, найбільш інформативному основному показнику, чи двох додаткових.Як фізіологічні критерії оцінки ступеня важкості та напруженості праці визначають ступінь змін фізіологічних показників впродовж періоду виконання діяльності (функції уваги, пам’яті, сила, врівноваженість, рухомість нервових процесів тощо.).Фізіологічні показники визначають на початку та наприкінці робочого дня та відповідно до змін з боку досліджуваних функцій встановлюють рівень працездатності досліджуваних осіб та категорію праці. Заходи профілактики втоми поділяють на загальні і спеціальні. До загальних: поліпшення соціального середовища у вигляді підвищення матеріального і культурного добробуту населення, правильної організації трудових процесів, санітарно-гігієнічних заходів спрямованих а поліпшення виробничого середовища. Важливим для підтримки високої працездатності є чергування розумової праці з фізичною. Раціональне використання часу значно підвищує ефективність виробництва. Важливим заходом в запобіганні втомлюваності є механізація і автоматизація виробничих процесів. Вони усувають фізичне напруження і велику кількість рухів руками. Спеціальні заходи – це виробниче навчання і тренування, професійний підбір, раціоналізація режимів праці, заходи екстреної стимуляції праці. Запобігання втомлюваності в середині робочого дня досягається запровадженням перерви на обід. Відпочинок на 5-10 хв найсприятливіший, тому що забезпечує найінтенсивніше відновлення фізіологічних функцій і не порушує сформованої робочої обстановки. Перерва на обід повинна бути не пізніше ніж через 4 години після початку роботи тривалістю 30-60 хв. Мязова робота потребує триваліших перерв. Позитивним є застосування функціональної музики