19. Платники, об’єкт оподаткування акцизного податку.

Акцизний податок — це непрямий податок на споживання підакцизних товарів (продукції), що включається до ціни таких товарів (продукції).

До платників відносять:

• особу, яка реалізує підакцизні товари, які конфісковані, є безхазяйними, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання;

• особу, яка не забезпечила цільове використання підакцизних товарів, на які встановлено нульову ставку податку.

Крім того, при імпорті підакцизних товарів платниками є:

• фізична особа-резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню;

• особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари, що були ввезені на митну територію України зі звільненням від оподаткування до закінчення строку;

• особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування у разі порушення таких вимог.

Об'єктом оподаткування акцизним податком є реалізація підакцизних товарів (продукції). Тобто будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами. Також до об’єктів оподаткування акцизним податком відноситься: реалізація підакцизних товарів з метою власного споживання, промислової переробки; ввезення підакцизних товарів на митну територію України; реалізація конфіскованих підакцизних товарів, підакцизних товарів, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави та ін.

20. Мито. Митна вартість товарів.

Мито є непрямим податком, що стягується з товарів, які переміщуються через митний кордон України, тобто ввозяться, вивозяться чи прямують транзитом. Введення мита може переслідувати кілька цілей: фіскальні, економічні (захист вітчизняних товарів від конкуренції з імпортними), політичні.

Платниками мита є будь-які юридичні або фізичні особи, котрі здійснюють переміщення через митний кордон України товарів або інших предметів, що підлягають оподаткуванню згідно з чинним законодавством.

Об’єктом оподаткування є митна вартість товарів або інших предметів, які переміщаються через митний кордон України або їх кількісні показники.

В Україні застосовуються такі види мита:

• адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

• специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

• комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення.

Таким чином, для стягнення мита застосовуються два види ставок: процентні та фіксовані.

Ставки мита визначаються Митним тарифом України і є диференційованими в залежності від товарної позиції, якій відповідає імпортований товар. Крім того, в залежності від країни походження товару, може бути застосована преференційна, пільгова чи повна ставка мита.

Митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1);

2) за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2);

3) за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3);

4) на основі віднімання вартості (метод 4);

5) на основі додавання вартості (метод 5);

6) резервного (метод 6).

Метод 1. Ціна угоди, фактично сплачена, чи ціна, яка підлягає сплаті за товари, які імпортуються за призначенням в Україну, на момент перетинання ними митного кордону України.

Метод 2. За основу береться ціна угоди щодо ідентичних товарів.

Метод 3. За основу береться ціна угоди щодо подібних (аналогічних) товарів, які ввозяться (імпортуються) на митну територію України.

Метод 4. У тому разі, якщо оцінювані, ідентичні чи подібні (аналогічні) товари продаватимуться на митній території України у незмінному стані.

Метод 5. За основу береться ціна товарів, розрахована шляхом додавання вартості матеріалів та витрат, понесених виробником у зв'язку з виробництвом оцінюваних товарів.

Метод 6. Митна вартість оцінюваних товарів визначається з урахуванням світової практики.