62

ЗМІСТ

ВСТУП...……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ БАНКУ
1.1. Фінансова безпека в системі безпеки банку………………………………….5
1.2. Врахування критеріїв фінансової безпеки у методах оцінки результатів банківської діяльності………………………………………….………………….12
1.3. Забезпеченні фінансової безпеки банку..……………………………………15
РОЗДІЛ 2 РОЗВИТОК МЕТОДИЧНИХ ПОЛОЖЕНЬ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ БАНКУ
2.1. Система фінансової безпеки головна складова фінансового стану банку…………………………………………………………………………...........22
2.2. Особливості механізму формування системи фінансової безпеки банку…28
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ БАНКУ
3.1. Показники фінансової безпеки банку для оцінки ефективності результатів діяльності банку……...............................................................................................46 3.2. Використання результатів моделювання системи фінансової безпеки для визначення рівня фінансової безпеки банку…………………………………….52
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….………56
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………58

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасна економічна ситуація на ринку банківських послуг в Україні характеризується посиленням міжбанківської конкуренції, розширенням сфери діяльності банківських установ та збільшенням кількості банківських послуг. За таких умов банки повинні постійно відстежувати наявність загроз, можливість та шляхи їх реалізації і вживати всіх заходів протидії їм, локалізації та нейтралізації їх наслідків. Світова економічна криза та процеси побудови в Україні ринкової економіки розвиненого типу посилили вимоги до забезпечення фінансової безпеки банків. В умовах глобалізації характеру грошових потоків, характеру відносин власності та клієнтської бази перед банками постають завдання підтримки власної фінансової безпеки що, в свою чергу, вимагає необхідного теоретичного і методичного забезпечення.

Однак, незважаючи на створений теоретико-методологічний фундамент фінансової безпеки на макрорівні – на рівні держави та банківської системи в цілому, на рівні окремого банку питання фінансової безпеки залишається недостатньо дослідженим. Зокрема це стосується процесу проведення діагностики та оцінки стану фінансової безпеки банку, застосування фінансового інструментарію для подолання негативних явищ та ін. Існуючі методики в основному розроблені для кожного окремого банку з урахуванням його специфіки, та не дозволяють всім учасникам ринку на основі відкритої інформації з достатнім ступенем адаптованості до спеціалізації, змінних умов і специфіки функціонування виробити відповідний механізм забезпечення фінансової безпеки та адекватні критерії оцінки її стану для кожного банку та банківської системи в цілому. Тому особливої актуальності набувають дослідження теоретичних і методичних підходів до фінансової безпеки банку з позицій відкритого інформаційного простору.

Мета і задачі дослідження. Метою даної курсової роботи є узагальнення і розвиток науково-методичних засад, розробка інструментарію та практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму формування системи фінансової безпеки банку.

Відповідно до мети в курсовій роботі поставлено і вирішено такі задачі:

– узагальнити існуючі теоретичні підходи вітчизняних і зарубіжних вчених щодо банківської та фінансової безпеки, розвинути основні визначення і класифікації;

– виділити критерії фінансової безпеки і дослідити напрями її забезпечення;

– провести дослідження існуючої практики та запропонувати методичний підхід щодо оцінки результатів діяльності банку з урахуванням їх впливу на фінансову безпеку;

– теоретично обґрунтувати і реалізувати у вигляді основ методичного інструментарію підхід до моделювання системи фінансової безпеки банку;

– запропонувати методичні підходи щодо проведення фінансово-економічного аналізу стану банку з урахуванням вимог системи фінансової безпеки банку та її реакції на результати аналізу.

Об’єктом дослідження є процес забезпечення фінансової безпеки банку.

Предметом дослідження є теоретико-методичні положення та практичні засади забезпечення фінансової безпеки банку при його функціонуванні в умовах впливу дестабілізуючих факторів.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою роботи є теоретичні положення та емпіричні дані, що містяться у наукових роботах вітчизняних і зарубіжних вчених, періодичних економічних виданнях, галузевих інформаційно-аналітичних бюлетенях, мережі Інтернет, матеріалах Національного банку України, Державного комітету статистики, Асоціації українських банків, нормативних документах державних органів влади України та інших країн, публічній фінансовій звітності комерційних банків України.

Обсяг і структура роботи. Курсова робота викладена складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Основна частина містить 55 сторінок, в тому числі 5 таблиць, 8 рисунків. Список використаних джерел містить55 найменувань.

Розділ 1. Теоретичні засади фінансової безпеки банку

1.1. Фінансова безпека в системі безпеки банку

Сучасний стан розвитку України характеризується досить непростою ситуацією у всіх сферах суспільного життя. Події економічної кризи, яка почалася 2008 року довели, що втрата довіри вкладників до одного банку може викликати ланцюгову реакцію, перекинутися на всю банківську систему і призвести до втрати довіри до всієї банківської системи.

Жорстка конкуренція на ринку капіталу призводить до того, що банківському секторі України відбуваються структурні зміни – злиття, об’єднання або припинення діяльності банківських установ.

Банки проводять наполегливу роботу по залученню нових та збереженню старих клієнтів, розширюється кількість послуг з обслуговування. Клієнтам пропонуються нові, нетрадиційні для банківської сфери послуги, наприклад, управління діяльністю підприємства, розпорядження майном за дорученням власника, консультаційні та оціночні послуги, введення у володіння спадщиною та інші.

Банки функціонують в основному як недержавні, приватні структури, мета діяльності яких – отримання максимального прибутку. Водночас, вони збільшують акцент на виконанні суспільно корисних і необхідних функцій, що пояснює пильну увагу з боку держави до результатів їх діяльності.

Специфіка діяльності банків містить у собі підвищену загрозу дестабілізації і провокування загальноекономічної кризи, що пояснюється самою природою банків. А.О. Єпіфанов у своєму дослідженні виділяє основні причини, що можуть привести до фінансової рівноваги і викликати банківську, а потім – і загальноекономічну кризи. На його думку виникнення криз обумовлене ризиковою природою діяльності суб’єктів підприємництва.

За даними офіційного веб-сайту Національного банку України на 01.03.2011р. у стані ліквідації перебувало 18 банків. Ліцензію на здійснення банківських операцій мали 176 банків, з них: з іноземним капіталом – 55 банків, у т.ч. зі 100% іноземним капіталом – 20 банків. При цьому філіальна мережа банків України до початку грудня 2009 року включала 1,321 тис. діючих філій (до початку листопада 2009р. – 1,325 тис., на початок 2011 року - 1,415 тис. філій).

Тому що банки відіграють ключову роль в економіці держави, і водночас їм притаманна підвищена фінансова вразливість, виникає необхідність розробки та ухвалення державою заходів стосовно банківського регулювання та нагляду.

Як видно з наведеної класифікації, об’єкти захисту в банку мають різноплановий характер, і потребують різних умов забезпечення безпеки (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Різноплановість об’єктів захисту в банку

Об’єкт захисту в банку	Характер	Умови безпеки
фінансові ресурси (національна й іноземна валюта, ко­мерційні операції та угоди банку, дорогоцінності, фінансові документи)	висока вартість, системість, мобільність, таємність, різнонаправленість	фізична і технічна охорона, прогноз, контроль і регулювання потоків і напрямків
матеріальні засоби (будівлі, сховища, обладнання, транс­порт, засоби і системи інформатизації);	висока вартість, низька спроможність до модернізації, громіздкість, інертність	фізична і технічна охорона, ремонт, заміна, модернізація
інформаційні ресурси банку з обмеженим доступом (відомості, що є банківською та комерційною таємницею банку і його конфіденційною інформацією);	таємність, складність передачі, обробки, зберігання і резервування	технічна охорона, обмеження доступу, розмежування доступу, контроль і регулювання потоків і напрямків
персонал банку (керівництво і вищий менеджмент банку, особи, які мають доступ до його таємниць, інші працівники банку);	людські якості, моральні установки, матеріальний стан, досвід роботи	ретельна перевірка, постійний контроль, фізична охорона,
клієнти банку (фізичні та юридичні особи)	людські якості, моральні установки, матеріальний стан	конфіденційність, постійний контроль, ретельна перевірка, фізична охорона

Банківська діяльність є досить ризикованою, кожної миті її чекає значна кількість загроз, реалізація яких може завдати банку суттєвих втрат. Питанням ризикованості діяльності банку приділяється багато уваги як українськими, так і закордонними вченими.

На відміну від інших суб’єктів господарської діяльності, що створюють матеріальні цінності – товари, вироби, банківські продукти мають нематеріальний характер і зв'язані з визначеними інструментами грошово-кредитної політики. У табл. 1.2 представлені найбільш розповсюджені банківські товари і послуги, що надаються комерційними банками на теперішній час.

Таблиця 1.2

Найбільш розповсюджені банківські товари і послуги

Традиційні продукти і послуги	Сучасні продукти і послуги
Продукти: готівкові кошти, платіжні засоби (чек, вексель, сертифікат, акредитив і т.ін), депозити, кредити, інвестиції,	Продукти: електронні гроші, електронні платіжні засоби (електронний чек, електронний гаманець, дебетна карта, електронний вексель, електронний серти-
банківські документи (цінні папери що продаються або надаються банками на певний термін). Послуги: 1.По формуванню банківських ресурсів. 2. Кредитні послуги. 3. Інвестиційні послуги. 4. Інші банківські послуги: – організація розрахунково-касового обслуговання; – операції з іноземною валютою; – фінансові послуги (траст, лізинг, факторинг); – послуги по зберіганню цінностей.	фікат, електронний акредитив і т.ін) Послуги: – консультаційні послуги; – дистанційне обслуговування; – mobile-banking; – електронний переказ коштів; – страхові послуги; – брокерські послуги з операцій з цінними паперами; – послуги з управління потоками наявних і безготівкових грошових коштів; – інформаційні послуги; – аудиторські послуги; – послуги по інженерно-економічній експертизі; – надання гарантій

За таких умов банки повинні постійно відстежувати наявність загроз, можливість та шляхи їх реалізації і вживати всіх заходів протидії їм, локалізації їх та нейтралізації наслідків.

Аналізуючи основні об’єкти захисту банку (див.табл. 1.1), можна відмітити певну схожість і протиріччя їх власивостей. Всі об’єкти мають високу вартість і впливають на фінансовий стан банку. Процеси і явища, які проходять за їх участю характеризуються таємністю, складністю виконання і мають системний характер. З іншого боку, комерційні операції і угоди банку відзначаються мобільністю і різнонаправленістю, а матеріальні засоби, навпаки – мають певну інерційність, потребують довшого терміну відтворення або модернізації. Крім того, об’єкти захисту банку мають різні джерела утворення. Система безпеки банку повинна враховувати характер всіх об’єктів і забезпечувати їх надійний захист.

Н а основі аналізу основних об’єктів захисту банку, для забезпечення необхідного рівня його безпеки, система безпеки банку повинна відповідати наступним вимогам:

• оперативність – можливість швидко і адекватно реагувати на зміни внутрішнього і зовнішнього оточення банку;

• узгодженість – система безпеки не повинна бути “тягарем”, тобто не повинна заважати банку виконувати її основні функції;

• гнучкість – структура системи безпеки банку повинна допускати перебудову в достатньо широких межах за умови збереження всіх якісних показників протягом всього терміну перебудови;

• надійність – система безпеки банку повинна витримувати атаки зловмисників протягом певного терміну, необхідного для їх відбиття (чим довше протримається система, тим вона надійніша);

• точність – система безпеки банку повинна забезпечувати необхідний рівень достовірності даних для прийняття управлінських рішень;

• відновлюваність – у непередбачених випадках, при виході з ладу - можливість у найкоротший термін відновити свої функції по захисту банку.

Розвиток економічних відносин стимулює появу нових форм банківської діяльності з використанням сучасних технічних дося­гнень. Такі форми обумовлені постійним зростанням кількості інформаційних операцій, що виконуються в банках. Тому виникають загрози втрат капіталу банку, які безпосередньо не мають економічного характеру, але результати реалізації їх призводять до значних збитків банків. За даними Інституту комп’ютерної безпеки і Федерального бюро розслідувань США грошові втрати внаслідок порушення режиму інформаційної безпеки можуть досягати мільйонів доларів за один інцидент.

Проникнення зловмисників до платіжних систем банків через інформаційні банківські системи є досить небезпечним і неперед­баченим явищем. Особливо поширеною є загроза посягання на капітал банку через несанкціоновані прийоми використання пластикових платіжних засобів. Втрати банків від реалізації таких загроз за деякими підрахунками становлять понад 15 % від за­гальних втрат. Тому питанням інформаційної безпеки сьогодні приділяється дуже багато уваги.

Під інформаційною безпекою комерційного банку розуміється його спроможність протистояти дії випадкових або навмисних, зовнішніх або внутрішніх небезпечних чинників, що тягнуть за собою виток, пошкодження, зміну або знищення інформації, яка містить державну або банківську таємницю. Інформаційна безпека (ІБ) є складовою частиною банківської безпеки. Інформаційна безпека комерційного банку – це результат об’єднаного використання забезпечення і людського ресурсу.

Людина як носій інформації здійснює, на наш погляд, найбільший вплив на стан інформаційної безпеки. Виток, модифікація або втрата інформації призводить до фінансових збитків, які належать до площини фінансової безпеки банку. Саме від людини залежить правильне використання інформації, і саме вона має можливість керування забезпеченням. Від її знань та досвіду залежить ступінь задіяння складових забезпечення у процесі формування, передавання, обробки та зберігання інформації, що містить банківську або державну таємницю.

Крім того, людський фактор безпосередньо впливає на фінансову безпеку банку. За даними експертів з безпеки виявлено:

• 10,5% втрат прибутку – крадіжки персоналу і касирів;

• 10,1% втрат прибутку – шахрайство персоналу і касирів;

• 20,4% втрат прибутку – персонал і касири в змові з клієнтом-спільником;

• 37,7% втрат прибутку – злочини з боку клієнтів;

• 21,3% втрат прибутку – інші порушення.

Банки – це особливі інституції ринку, які в своїй діяльності керуються вимогами закону. Банківська діяльність – набір посередницьких операцій на грошовому ринку, виконання яких дозволене законом тільки під особливим наглядом держави, хоча, як юридичні особи, банки економічно самостійні і повністю не залежать від виконавчих і законодавчих органів влади в рішеннях, які пов’язані з їх оперативною внутрішньою діяльністю. З вищезазначеного випливає визначення правової (юридичної) безпеки комерційного банку. Правова (юридична) безпека комерційного банку – це можливість безперебійного виконання його функцій у межах чинного законодавства в умовах дії зовнішніх і внутрішніх чинників впливу на банківську діяльність. Головним джерелом регламентації роботи банків є Закон України “Про банки і банківську діяльність”, в якому чітко розмежовується функції Національного банку України (НБУ) та комерційних банків, порядок створення, капіталу, відповідальність, контроль та інші моменти. У зв’язку з тим, що банківські установи обслуговують юридичних та фізичних осіб незалежно від форми власності та організаційної будови, вони повинні спиратися на ті законодавчі акти, які регламентують діяльність клієнтів для визначення специфіки їх обслуговування. Особливості ринкової інфраструктури в цілому та сегментів ринку зокрема (валютний, фінансовий, кредитний та ін.) зумовлюють вплив на законодавчу базу банку всіх загальноекономічних нормативних актів.

Фінансова безпека банку є характеристикою його фінансового стану, тому виникає питання про визначення та врахування її критеріїв при оцінці результатів банківської діяльності.