- •1.Антропогенні небезпечні явища та процеси
- •2.Державна політика щодо екологічної безпеки
- •3.Державні органи управління екологічною безпекою, їх ієрархічна структура
- •5.Діапазон функціонування екологічної безпеки
- •6.Екологічна безпека гідросфери
- •7. Екологічна безпека літосфери
- •8.Екологічна безпека педосфери
- •9.Екологічна безпека,як основа збалансован6ого розвитку держави
- •10.Екологічна безпека: умови становлення,критерії та принципи
- •11.Екологічна небезпека атмосфери
- •12.Екологічна небезпека в гірничо-видобувній та теплоенергетичній галузі
- •13.Екологічна небезпека нафтопереробної та нафтодобувної промисловості
- •14.Екологічна небезпека,що утворюється хімічними чинниками впливу
- •15.Екологічна небезпека,що формується внаслідок трансформації ландшафтів
- •16.Екологічна стратегія людства
- •17.Екологічний ризик, його ідентифікація
- •18.Екологічні ситуації, їх характеристика та аналіз
- •19.Ідентифікація ризикових подій та сценаріїв
- •20.Ієрархічна структура екологічної небезпеки: типи та класи
- •Техногенні класи екологічної небезпеки
- •21. Класифікація землетрусів за чинниками їх виникнення та їх характеристика.
- •22.Методологія оцінки ризику
- •23. Міжнародні екологічні саміти,конференції,симпозіуми з екологічної безпеки
- •24.Міжнародні програми з екологічної безпеки
- •25. Міжнародні та національні стандарти, які регламентують управління екологічною безпекою
- •26. Моделювання подій: дерево подій та дерево відмов
- •27. Модель формування техногенної небезпеки.
- •28. Моніторинг формування розвитку та проявів екологічної небезпеки в регіон
- •29. Класифікація екологічного ризику
- •30. Особливості становлення екологічної безпеки в Україні
- •31. Особливості формування екологічної небезпеки в техногенно навантаженому регіоні
- •32. Природні екологічно небезпечні явища та процеси
- •33. Природні небезпечні явища та процеси
- •34. Природні та антропогенні небезпечні явища та процеси
- •35. Ризиковані події та ситуації , методологія оцінки ризику
- •37.Соціальні аспекти забезпечення екологічної безпеки
- •38. Екологічна освіта і виховання в Україні
- •39. Національна система законодавства у сфери екологічної безпеки
- •40. Територіальна структуризація екологічної небезпеки в Українв
- •42.Техногенна складова екологічної безпеки
- •43. Технологічні аспекти підвищення рівня регіональної екологічної безпеки
- •45. Формування екологічної небезпеки під впливом відходів виробництва і споживання
- •46.Формування екологічної небезпеки фізичними чинниками
- •47. Формування екологічної небезпеки хімічними чинниками
- •48, Формування регіональної політики у галузі екологічної безпеки
14.Екологічна небезпека,що утворюється хімічними чинниками впливу
Наслідки впливу небезпечних хімічних речовин під час аварій на промислових об’єктах і транспорті визначаються з метою прогнозування масштабів зараження внаслідок аварій з небезпечними хімічними речовинами на промислових об’єктах, автомобільному, залізничному та трубопроводному транспорті, а також морському транспорті, якщо заражена хмара може дійти до прибережної зони, де перебувають люди. Передбачення масштабів зараження сильнодіючими ядучими речовинами (СДЯР) – це визначення глибини та площі можливого й фактичного зараження території СДЯР, часу підходу зараженого повітря і небезпеки ураження людей, тварин і рослин. Методика прогнозування застосовується для хімічних речовин, що перебувають у рідкому або газоподібному станах та у разі потрапляння в атмосферу переходять у газоподібний стан й утворюють хмару зараженого повітря (первинну та вторинну). Розрахунки передбачається проводити для приземленого шару повітря 10 м над поверхнею ґрунту.
Прогнозування проводиться задля планування організації захисту людей, сільськогосподарських тварин, урожаю, продуктів харчування, які перебувають у зоні хімічного зараження.
Передбачення може бути довгострокове (оперативне) і аварійне. Довгострокове прогнозування проводиться завчасно для визначення можливих масштабів зараження, сил і засобів для ліквідації наслідків аварії, розробки заходів забезпечення захисту населення та підвищення стійкості роботи об’єктів. Для прогнозування необхідні такі дані:
загальна кількість небезпечних хімічних речовин на об’єктах, які розташовані в небезпечних районах (у воєнний час та для сейсмонебезпечних районів), розлив хімічної речовини приймається „вільно”; кількість хімічної речовини в одиничній максимальній ємності – залежно від умов зберігання, приймається розлив хімічної речовини „у піддон” або „вільно”; висота обвалування та піддону;
метеоумови;
швидкість вітру в приземному шарі – 1 м/с, температура повітря – 20о С, ступінь вертикальної стійкості повітря – інверсія, напрямок вітру не враховується, тому поширення хмари зараженого повітря приймається у полі 360°;
заповнення ємності приймається за 70 % від паспортного об’єму ємності
ємності при аваріях руйнуються повністю;
при аваріях на газо- і продуктопроводах величина викидання хімічної речовини приймається за таку, що дорівнює її максимальній кількості, котра перебуває в трубопроводі між автоматичними відсікачами (270 – 500 г);
середня густота населення в цій місцевості; захищеність населення, продуктів харчування.
У разі розташування в межах адміністративної території двох або більше хімічно небезпечних об’єктів та накладання зон можливого зараження одна на одну кількість населення, котре може потрапити в зону зараження, визначають із розрахунку одноразового зараження території максимальною зоною можливого зараження СДЯР.
Зона можливого хімічного зараження – це площа кола з радіусом, який дорівнює глибині поширення хмари зараженого повітря з уражаючою токсодозою.
За наявності на об’єкті або адміністративній території кількох небезпечних речовин прогнозування масштабів зараження та оцінювання ступеня хімічної небезпеки проводяться за тією речовиною, аварія з викиданням (виливанням) якої може бути найнебезпечнішою для населення