
- •1.Антропогенні небезпечні явища та процеси
- •2.Державна політика щодо екологічної безпеки
- •3.Державні органи управління екологічною безпекою, їх ієрархічна структура
- •5.Діапазон функціонування екологічної безпеки
- •6.Екологічна безпека гідросфери
- •7. Екологічна безпека літосфери
- •8.Екологічна безпека педосфери
- •9.Екологічна безпека,як основа збалансован6ого розвитку держави
- •10.Екологічна безпека: умови становлення,критерії та принципи
- •11.Екологічна небезпека атмосфери
- •12.Екологічна небезпека в гірничо-видобувній та теплоенергетичній галузі
- •13.Екологічна небезпека нафтопереробної та нафтодобувної промисловості
- •14.Екологічна небезпека,що утворюється хімічними чинниками впливу
- •15.Екологічна небезпека,що формується внаслідок трансформації ландшафтів
- •16.Екологічна стратегія людства
- •17.Екологічний ризик, його ідентифікація
- •18.Екологічні ситуації, їх характеристика та аналіз
- •19.Ідентифікація ризикових подій та сценаріїв
- •20.Ієрархічна структура екологічної небезпеки: типи та класи
- •Техногенні класи екологічної небезпеки
- •21. Класифікація землетрусів за чинниками їх виникнення та їх характеристика.
- •22.Методологія оцінки ризику
- •23. Міжнародні екологічні саміти,конференції,симпозіуми з екологічної безпеки
- •24.Міжнародні програми з екологічної безпеки
- •25. Міжнародні та національні стандарти, які регламентують управління екологічною безпекою
- •26. Моделювання подій: дерево подій та дерево відмов
- •27. Модель формування техногенної небезпеки.
- •28. Моніторинг формування розвитку та проявів екологічної небезпеки в регіон
- •29. Класифікація екологічного ризику
- •30. Особливості становлення екологічної безпеки в Україні
- •31. Особливості формування екологічної небезпеки в техногенно навантаженому регіоні
- •32. Природні екологічно небезпечні явища та процеси
- •33. Природні небезпечні явища та процеси
- •34. Природні та антропогенні небезпечні явища та процеси
- •35. Ризиковані події та ситуації , методологія оцінки ризику
- •37.Соціальні аспекти забезпечення екологічної безпеки
- •38. Екологічна освіта і виховання в Україні
- •39. Національна система законодавства у сфери екологічної безпеки
- •40. Територіальна структуризація екологічної небезпеки в Українв
- •42.Техногенна складова екологічної безпеки
- •43. Технологічні аспекти підвищення рівня регіональної екологічної безпеки
- •45. Формування екологічної небезпеки під впливом відходів виробництва і споживання
- •46.Формування екологічної небезпеки фізичними чинниками
- •47. Формування екологічної небезпеки хімічними чинниками
- •48, Формування регіональної політики у галузі екологічної безпеки
40. Територіальна структуризація екологічної небезпеки в Українв
Великої екологічної шкоди завдають аварійні викиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище і надзвичайні екологічні ситуації. На фоні недостатньої уваги до їх недопущення, попередження у сукупності з недостатнім фінансуванням природоохоронних і попереджувальних заходів вони стали постійними супровідниками нашої екологічної дійсності.
У 2002 році було зафіксовано 100 аварійних викидів забруднюючих речовин у довкілля. Заподіяні збитки становили майже десять мільйонів гривень. Найбільше постраждали водне середовище і земельні ресурси. Найбільші збитки природному середовищу були завдані у приморських регіонах. Особливо постраждав регіон Чорного моря, де основним постачальником забруднень став морський транспорт. Найбільше аналогічних ситуацій відбулося в Полтавській (13 випадків), Харківській (9), Дніпропетровській (9), Львівській (8) та Сумській (6) областях.
Складною проблемою для України є забруднення водного середовища, атмосферного повітря, виснаження лісових, ресурсів, ресурсів рослинного і тваринного світу. Навіть за умови того, що за останні десять років обсяги забруднюючих речовин скоротилися внаслідок зменшення обсягів виробництва, ситуація, особливо в індустріальних районах залишається складною.
Чітко спостерігаються регіональні відміни у обсягах забруднень, які викидаються в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення. Найбільшими обсягами викидів у атмосферу характеризувалися Донецька (1580,6 тис. т), Дніпропетровська (890,7 тис. т), Луганська (437,9 тис. т), Запорізька (233,2 тис. т), Харківська (152,2 тис. т), Івано-Франківська (149,0 тис. т) і Львівська (97,8 тис. т) області.
Найсприятливішими у цьому відношенні є Чернівецька (5,6 тис. т), Волинська (7,4 тис. т), Закарпатська (7,8 тис. т), Херсонська (9,2 тис. т), Тернопільська (9,3 тис. т) області і місто Севастополь (2,6 тис. т).
41. Техногенні небезпеки – це фактори антропогенного походження (наявність великої кількості хімічних агресивних речовин,. радіоактивних, вибухо- і пожежонебезпечних речовин, або дія переохолодження, травмуючих і психогенних факторів і т.ін.) що згубно впливають на життєдіяльність людей і навколишнє середовище.
До техногенних відносяться надзвичайні ситуації, походження яких пов'язане з виробничо-господарською діяльністю людини на об'єктах техносфери. Як правило, техногенні НС виникають внаслідок аварій, що супроводжуються мимовільним виходом в навколишній простір речовини і (або) енергії.
Базова класифікація НС техногенного характеру будується за типами та видами надзвичайних подій, ініціюючих НС:
· Транспортні аварії (катастрофи); · Пожежі, вибухи, загроза вибухів;
· Аварії з викидом (загрозою викиду) Хов; · Аварії з викидом (загрозою викиду) РВ;
· Аварії з викидом (загрозою викиду) біологічно небезпечних речовин; · Раптове обвалення будівель, споруд; · Аварії на електроенергетичних системах;
· Аварії в комунальних системах життєзабезпечення; · Аварії на очисних спорудах;
· Гідродинамічні аварії.
Надзвичайні ситуації, викликані виникненням пожеж та вибухами. Пожежі та вибухи об'єктів промисловості, транспорту, адміністративних будівель, громадського та житлового фонду завдають значних матеріальних збитків і часто призводять до загибелі людей.
Пожежа - це комплекс фізико-хімічних явищ, в основі яких лежать неконтрольовані процеси горіння, тепло-і масообміну, що супроводжуються знищенням матеріальних цінностей і створюють небезпеку для життя людей.
Вибух - це неконтрольоване звільнення великої кількості енергії в обмеженому об'ємі за короткий проміжок часу.
Пожежі та вибухи часто являють собою взаємопов'язані явища. Вибухи можуть бути вторинними наслідками пожеж як результат сильного нагріву ємностей з горючими газами (ГГ), легкозаймистими рідинами (ЛЗР), горючими рідинами (ГР), а також пилоповітряних сумішей (ГП), що знаходяться в закритому просторі приміщень, будівель, споруд. У свою чергу, вибухи, як правило, призводять до виникнення пожежі на об'єкті, так як в результаті вибуху утворюється сильно нагрітий газ (плазма) з дуже високим тиском, який надає не тільки ударне механічне, але і запалюючий вплив на навколишні предмети, у тому числі горючі речовини.
Об'єкти, на яких виробляються, зберігаються або транспортуються речовини, які отримують при деяких умовах здібність до спалаху (вибуху), відносяться відповідно до пожежо-чи вибухонебезпечним об'єктам