20.Ієрархічна структура екологічної небезпеки: типи та класи
Екологічна небезпека може бути природна, антропогенна, та природно-антропогенна.
В свою чергу природна поділяється на: комогенну, атмогенну, гідрогенну, літогенну, біогенну.
Антропогенна на: сапієнтну, соціогенну, техногенну.
Природно-антропогенна на : атмоантропогенну, гідроантропогенну, літоантропогенну, біоантропогенну.
Техногенні класи екологічної небезпеки
Соціогенні класи екологічної небезпеки
21. Класифікація землетрусів за чинниками їх виникнення та їх характеристика.
Важливою характеристикою землетрусів є глибина розташування їх джерела (епіцентру) щодо земної поверхні. Цим визначається характер і вид сейсмохвиль, що поширюються в геологічному середовищі. В рамках існуючої класифікації виділено наступні типи джерел землетрусів: поверхневі (до 10 км), нормальні (10-60 км), проміжні (60-300 км), глибокофокусні (більш 300 км). У той же час, деякі види землетрусів (переважно техногенні) збуджуються на глибинах, значно менших, ніж межа першого ступеня зазначеної градації. Зрозуміло, що доцільно деталізувати поверхневі джерела землетрусів з виділенням наступних:
- наземні ( що знаходяться на поверхні Землі перші десять метрів);
- приповерхневі (епіцентри знаходяться на глибині до декількох сотень метрів);
глибинно-поверхневі (джерела розташовані на глибині від декількох сотень метрів до декількох кілометрів).
глибинні (глибоко - сотні кілометрів).
За розмірами просторової ділянки сейсмічної активності землетруси бувають широкомасштабними і локальними. З техногенних землетрусів до широкомасштабного належать, наприклад, такі, які виникають при підземних випробуваннях атомних бомб. Локальний характер мають землетруси, викликані вибухами на кар’єрах. Сейсмічні коливання в таких випадках загасають на відстанях у кілька кілометрів.
За періодичністю виникнення землетруси варто розділити на такі, що повторюються зрідка, та такі, що мають велику частоту виникнення. На відміну від природних і природно-антропогенних землетрусів (деякі з яких взагалі бувають одноразовими, а період виникнення інших складає від декількох років до декількох сотень років), техногенні землетруси мають істотно менші часові інтервали повторення. До часто повторюваних техногенних землетрусів варто віднести, зокрема такі, які виникають унаслідок вибухів на кар'єрах. Періоди їх ініціювання складають добу і менше.
Існують стаціонарні і пересувні джерела техногенних землетрусів. До пересувних належать, наприклад, наземний великовантажний транспорт (автомобільний і залізничний). Стаціонарними джерелами є поверхневі і підземні вибухи, вібраційне устаткування (механізми із забивання паль для будівництва фундаменту будинків і споруд) та ін.
Найбільш поширеними і досить потужними джерелами техногенних землетрусів є вибухи виробничого призначення (у більшості випадків - вибухи на кар'єрах). їх відмінними рисами є:
висока частота виникнення;
розташування джерел у густонаселених територіях з відповідно розвиненою мережею комунікацій і споруд різного призначення
Внаслідок цього існує імовірність накопичення (акумуляції) механічних напруг в елементах конструкцій сеисмопідвержених об'єктів, які не встигають релаксувати і можуть призвести до ушкоджень, порушенню їх цілісності і, навіть, до руйнувань.