1.Антропогенні небезпечні явища та процеси

Природно-техногенні небезпеки: кислотні опади - дощі, роси, сніги, тумани; пилові бурі, зсуви, селі, тектонічні явища, ерозія грунтів та зменшення їх родючості, процеси зпустелювання. Природно-соціальні небезпеки - епідемії інфекційних хвороб, захворювання венеричними хворобами та вірусними інфекціями людини. Соціально-техногенні небезпеки - профе­сійний травматизм та захворюваність. Психічні відхилення та захворювання. Антропогенні небезпеки, або комбіновані - це небезпеки в осно­ві яких пусковим механізмом є діяльність людей, суспільства. Такі небезпеки можна називати антропогенними, або соціогенними. їх можна розділити на дві групи. Перша - це природно-техногенні, коли через техногенну, вироб­ничу діяльності проявляються дуже небезпечні природні явища у вигляді глобальних, регіональних екологічних проблем. Друга - природно-соціальні, коли соціальна нерівність провокує епідемії інфекційних хвороб, зміни психічного стану людини. Техногенна діяльність людини, суспільства породила соціальні небезпеки у вигляді професійних захворювань та травматизму (з-за низького рівня охорони праці, відсталих технологій), психічні роз­лади, захворювання, які часто набувають масового характеру (через стресові перевантаження). Особливе занепокоєння викликає втручання у свідомість та під­свідомість людини за допомогою засобів масової інформації та тех­нічних засобів - психотронна зброя (зомбування, навіювання). Антропогенні катастрофи - це негативні природно-техногенні зміни природного середовища, довкілля - біосфери, викликані дією чинників якісного та кількісного характеру, пораджених господар­ською діяльністю людини. Результати таких катастроф впливають на людей, тваринний і рослинний світ, навколишнє середовище в цілому. Катастрофа (гр. - гибель, руйнування) - результат дії певних чинників, сил, через які об'єкт руйнується так, що його відновлення неможливе. Сучасна прискорена деградація природного середовища - резуль­тат розвитку урбанізації, різкого розширення масштабів господар­ської діяльності людства, його споживчого відношення до природи. В результаті збільшилася кількість надзвичайних ситуацій (НС) екологічного характеру - землетрусів, повенів, ураганів, зсувів в ба­гатьох регіонах планети. Надзвичайні стани екологічного характеру - це інтенсивна де­градація грунтів через його забруднення важкими металами (нікель, кадмій, свинець, ртуть, хром) і агрохімікатами, забруднення всього довкілля шкідливими хімічними речовинами, шумом, електромаг­нітними, радіоактивними випромінюваннями, температурними ін­версіями над промисловими містами. Все це передбачили Закони України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситу­ацій техногенного та природного характеру» і « Про зону надзви­чайної екологічної ситуації». Забруднення, засмічення і виснаження всіх ресурсів не тільки знижують якість життя людей, але і загрожують життю. Через ак­тивну антропогенну діяльності проявляються негативні екологічні зміни або стани, які можна поділити на п'ять груп. Умовно сприятливий стан - виникає в ландшафтах, які незначно змінені діяльністю людини, що не впливає на їх структуру, функції.