14.Елементи організаційного середовища підприємства: визначення поняття та елементів макро- (5б) ; мікросередовища(5б); робочої зони (10б) та внутрішнього середовища підприємства (5б).

Все середовище функціонування будь-якого підприємства можна визначити як сукупність внутрішнього середовища і зовнішньою, яка у свою чергу об'єднує в собі два простори робоче і загальне оточення. Загальне оточення підприємства – сукупність чинників, які не пов'язані безпосередньо з підприємством, але роблять вплив на формування його довгострокової прибутковості, тобто є середовищем непрямих контактів підприємства. Елементи загального оточення підприємства: - економічна складова визначається рівнем і особливостями ринкового механізму держави; - політична складова представлена органами державної влади;- соц-демографічна складова характеризується чисельністю і структурним складом населення, рівнем освіти, звичками, традиціями, трудовою етикою. Соціальне середовище впливає на ринок робочої сили, перевагу при виборі товарів конкурентів, попит на продукцію; - технологічна складова представлена чинниками науково-технічного прогресу в області виробництва. Робоче оточення – область безпосередніх контактів з підприємством, що включає тих учасників ринку, з якими у підприємства є прямі відносини або які безпосередньо на нього впливають. Це постачальники економічних ресурсів (сировина і матеріали, фінансовий капітал, трудові ресурси, виробничі), персонал підприємства, споживачі, конкуренти, засоби масової інформації. Внутрішнє середовище підприємства – сукупність чинників, пов'язаних із внутрішнім потенціалом підприємства, і на яких керівництво і персонал підприємства роблять безпосередній вплив. Включає всі сфери діяльності підприємства: виробництво, маркетинг, фінанси, НІОКР, управління персоналом та ін.

5).Сутність стратегії підприємства та її особливості: сутність поняття «стратегія»

ЕКОНОМІЧНА СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВА Узагальнена програма діяльності (модель поведінки), спрямована на досягнення підприємством бажаного етапу, мети (статусу на ринку, соціально-економічних показників), завдяки ефективному розподілу, координації та використання ресурсів. РОЗУМІННЯ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА 1 підхід: стратегія як функція часу - комплексний всебічний план, призначений для того, щоб забезпечити здійснення місії організації і досягнення її довгострокових цілей; 2 підхід: Стратегія як функція напрямку - бажана модель поведінки підприємства, тобто стратегія визначає напрям у бік кінцевого стану, який залишає свободу вибору з урахуванням ситуації, що змінюється. СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВА Покликана забезпечити необхідний економічний ріст і бажаний рівень розвитку підприємству на майбутній період

Суть стратегії – військової, дипломатичної, економічної, спортивноїабо політичної – полягає в тому, щоб збудувати позицію, достатньо сильну і потенційно гнучку для того, щоб організація досягла намічених цілей всупереч усім непередбаченим втручанням зовнішніх сил. Стратегія підприємства повинна відповідати таким принципам: 1) Обґрунтованість. Кожне положення стратегії повинно бути підтверджене науковими дослідженнями. Обґрунтованість забезпечує реалістичність стратегії. 2) Прозорість. Стратегія повинна бути чітко і зрозуміло викладена,повинна містити чіткий механізм доведення їїположень, логіки і цільових орієнтирів до виконавців. 3) Легітимність. Найбільшою загрозою для будь-якої програми є можливі негативні наслідки її реалізації. Тому в процесі розробки стратегії слід орієнтуватися на сили, зацікавлені в її реалізації, і прагнути долегітимності - розуміння і ухвалення її існуючими інституціями..4) Адекватність. Істотною загрозою для стратегії є некритичне її перенесення, перенесення в інші економічні реалії, навіть якщо вона за певних умов забезпечила успішні результати. 5) Підконтрольність. Стратегічна програма повинна бути доступною не тільки для сприйняття, але і для її здійснення, містити чітко певні критерії її реалізації, досягнення конкретних результатів і можливість чіткої їх оцінки. 6) Логічність. Запропоновані стратегічні рішення повинні бути засновані на глибокому аналізі ситуації, обґрунтованих висновках. Вони повинні бути чітко мотивованими, системними, зрозумілими.

Отже, стратегія – модель ухвалення рішень підприємства по досягненню поставлених цілей і довгострокових конкурентних переваг. Характерні особливості стратегії: 1. Процес вироблення стратегії не завершується якоюсь негайною дією. Зазвичай він закінчується встановленням загальних напрямів, просування по яких забезпечить зростання і зміцнення позицій підприємства. 2. Сформульована стратегія повинна бути використана для розробки стратегічних проектів методом пошуку. Роль стратегії в пошуку полягає в тому, щоб зосередити увагу на певних ділянках або можливостях,а також відкинути решту всіх можливостей як несумісні із стратегією. 3. В умовах складного економічного, соціального і політичногоm середовища, несподіваних змін зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства стратегія повинна бути розроблена на основі теоретичних досліджень і аналізу значного обсягу фактичних даних. 4. У ході формування стратегії не можна передбачати всі можливості, які відкриються при складанні проекту конкретних заходів.Тому доводиться користуватися сильно узагальненою, неповною і неточною інформацією про різні альтернативи. 5. Вибрана стратегія підприємства не може і не повинна бути незмінною. Отримана інформація на основі використання принципу зворотного зв'язку повинна служити базою для модифікації стратегії. 6. Необхідність у прийнятій стратегії відпадає, як тільки реальний хід подій виведе підприємство на бажаний розвиток. Чого не може дати стратегія: - миттєвого результату; - 100-вого прогнозування майбутнього, яке б забезпечило ухвалення виключно правильних рішень; - визначення стандартного переліку дій і етапів розробки стратегіїдля всіх без винятку суб'єктів господарської діяльності; Вироблення стратегії направлене перш за все на адаптацію організації до змін зовнішніх умов.