48. Оцінювання й аналіз альтернативних варіантів стратегії (15б). Оцінювання й порівняння ефективності альтернативних варіантів стратегії підприємства (10б).

Выбор стратегии — центральный момент стратегического планирования. Часто организация выбирает стратегию из нескольких возможных вариантов. Так, если организация хочет увеличить свою долю на рынке, она может достигнуть своей цели несколькими путями: Понизить цены на продукцию. Продавать товар через большее число магазинов. Представить на рынок новую модель. Через рекламу представить более привлекательный образ товара и т.д. Каждый путь открывает разные возможности. Таким образом организация может столкнуться с большим числом альтернативных стратегий. Ограниченный рост. Эту стратегию применяет большинство организаций в сложившихся отраслях со стабильной технологией. При стратегии ограниченного роста цели развития устанавливаются от “достигнутого” и корректируются на изменяющиеся условия (например, инфляцию). Рост. Эта стратегия чаще всего применяется в динамично развивающихся отраслях с быстро меняющейся технологией. Для нее характерно установление ежегодного значительного превышения уровня развития над уровнем развития прошлого года. Сокращение или стратегия последнего средства. Эта стратегия выбирается организациями реже всего. Для нее характерно установление целей ниже уровня, достигнутого в прошлом. К стратегии сокращения прибегают тогда, когда показатели деятельности организации приобретают устойчивую тенденцию к ухудшению и никакие меры не изменяют этой тенденции. Комбинированная стратегия. Эта стратегия представляет собой любое сочетание рассмотренных стратегий — ограниченного роста, роста и сокращения. Комбинированной стратегии придерживаются чаще всего крупные организации, которые активно функционируют в нескольких отраслях. Каждая их вышеупомянутых стратегий представляет собой базовую стратегию, которая, в свою очередь, имеет множество альтернативных вариантов. Базовые стратегии служат вариантами общей стратегии организации, наполняясь в процессе доводки конкретным содержанием.1. Количество альтернативных стратегий: количество вариантов достижения поставленных целей, входящих в портфель альтернативных стратегий, неограниченно. Можно сказать, что чем больше стратегий в портфеле, тем меньше вероятность того, что предприятие упустит наиболее благоприятный вариант. 2. Полнота портфеля: необходимо определить, насколько исчерпывающим является список предлагаемых альтернатив, все ли варианты были учтены, какова вероятность того, что какие-то альтернативы остались незамеченными. 3. Независимость предлагаемых стратегий: альтернативные варианты должны быть невыводимыми и независящими друг от друга, в противном случае, это нарушит принцип альтернативности. 4. Соответствие стратегий поставленным целям: предлагаемые альтернативы должны быть четко направлены на достижение поставленных целей.

50. Перспективи використання стратегічного управління на підприємствах України.В Україні теорія і практика стратегічн управління не знайшли поширення. Більш керівників не бачать потреби у довгострок стратегіях, вважаючи, що в сучас умовах неможливо вирішувати перспективні питання розвитку. Об'єктивні причини того, що вітчизн. п-ствами формування стратегії діяльності та розвитку бізнесу практично не здійснюється: безпосередньо робота з вироблення стратегії підприємства, як сценарію довгострокової поведінки в зовн ринковому оточенні, передбачає обґрунтування і розроблення інвестиційних проектів та відповідних бізнес-планів, аналіз і розроблення можливостей випуску нов продуктів, цінних паперів, оцінку ризиків і розроблення с-ми управління портфелями цін паперів, для чого потрібні знання експертів-аналітиків з питань макроек-ки, міжнар, фін, податк, вексельного, патентного права, проведення досконалого бухобліку та аналізу, аудиту, менеджменту та маркетингу тощо, необхідна відповідна фін спроможність підприємств оплатити виконану роботу аналітиків-консультантів. До того ж єдиного стандартного рецепту орг-ції оптим. управління п-ством не існує, треба постійно обирати.

П-ства У мають нестійкі конкурентні позиції, тому оптимальними стратегіями для них можуть бути: наступальна (потребує фін резервів і надійного аналітичного обґрунтування), оборони (захист досягнень за рахунок стратегії витрат,захист існуючої долі ринку), «Збору врожаю» (при втрачанні позицій, використовують переважно новачки), «Ліквідації» (забезпечує мінімізацію витрат при виході з ринку),»спеціалізація» (для невеликих п-ств), «фокусування» (ставка робиться на відмінності товара), «зниження витрат» (для п-ств з потужною виробнич.базою і великим QРП. Для малих доцільно створювати об’єднання). Багато п-ств ф-ціонує у фрагментарних галузях, де відсутні наявні лідери і де можна використовувати різні стратегії. З часом такі галузі консолідуються і монополізуються,тому п-ство має вчасно реагувати.

1).Поняття стратегічного рівня підприємства (5б), та чинники, що його формують (10б).

2).Сутність стратегічного бачення в управлінні підприємством: визначення

3) Сутність стратегічного успіху: сутність (5б),

4) Управління стратегічним потенціалом успіху підприємства: