1).Поняття стратегічного рівня підприємства
Стратегічний рівень П (організації) — це рівень його готовності до ефективних дій у середовищі його функціонування завдяки розробці та реалізації обґрунтованих стратегічних рішень, що враховують можливості та обмеження розвитку цього П. Стратегічний рівень базується на системі знань про можливості та обмеження в розвитку підприємства, яка реалізується у відповідних стратегічних рішеннях і діях.
Стратегічне мислення керівного складу персоналу відображається в понятті "стратегічний рівень" підприємства. Стратегічний рівень підприємства - це система знань про можливості та обмеження його розвитку, що реалізуються у стратегічних рішеннях. [8].
Стратегічний рівень підприємства формують: загальні цілі; стратегії підприємства; переваги системи зовнішнього інвестування; переваги системи постачання; системи фінансування; система мотивації; гнучкість виробництва; переваги системи збуту. Таким чином, ми маємо стратегічно орієнтоване підприємство, де стратегічне мислення є основою, принциповою настановою в діяльності вищого керівництва і персоналу. Так, підприємство має суттєві переваги над "нестратегічними" організаціями.
А.Файоль і Л.Урвік ще у своїх перших працях зазначали, що пе-редбачення — це відправна точка планування діяльності підпри-ємств, управління взагалі. Залежно від розуміння тенденцій розвит-ку економіки, галузі, підприємства, необхідності та можливостей передбачення майбутнього фірми, що створюються сьогодні, впро-довж свого існування в дещо скороченому варіанті можуть прохо-дити історичний шлях розвитку планування та управління підпри-ємствами за останні 50-60 років. У табл. 1.3 наведено чотири основні фази поступового переходу до стратегічного управління. Розглянемо основні характеристики цих фаз. Таблиця 1.3 ХАРАКТЕРИСТИКА ЕТАПІВ УРАХУВАННЯ МАЙБУТНЬОГО НА ПІДПРИЄМСТВАХ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Характеристика фаз |
Основні орієнтири |
Фаза 1 Поточне управління «за відхиленнями» |
Реагування на ситуацію, що складається. Планування, орієнтоване всередину організації, обмежується розробкою бюджетів і поточних планів |
Фаза 2 Управління «від досягнутого», з елементами передбачення майбутнього |
Застосування елементів аналізу та контролюситуації, що складається зовні та в організації. Планування використовує екстраполяційне передбачення майбутнього |
Фаза 3 Управління «за цілями», зорієнтацією на зовнішнє середовище |
Опанування «стратегічного мислення», націленого на зменшення впливу загроз на діяльність підприємства та використання шансів, що сприяють успіху організації. Планування — стратегічне, що розроблює «стратегічні відповіді» на дії конкурентів у категоріях «продукт — ринок». |
Фаза 4 Стратегічне управління |
Підготовка майбутнього та до майбутнього. Стратегічне планування, що пронизує всі підсистеми діяльності підприємства, використовує всі досягнення зазначених фаз |
27. Класифікація стратегій підприємства: за ієрархією в системі управління (5б); за функціональними ознаками (5б); за конкурентною позицією на ринку (5б); за способом досягнення конкурентних переваг (5б); залежно від економічного стану фірми (5б).
Иерархия в системе управления: Корпоративные (портфельные); Конкурентные (деловые); Функциональные; Операционные. Экономическое состояние фирмы: Роста; Стабилизации; Выживания (предупреждения банкротства); ликвидации. Способ достижения конкурентных преимуществ: Оптимальных затрат; Лидерство по затратам; Дифференциации; Фокусирования. Функциональные признаки: Товарная; Ценовая; Инвестиционная; Маркетинговая; Производственная; Финансовая;Социальная