
- •Питання до іспиту з філософії ( іі курс)
- •Поняття світогляду. Основні світоглядні питання. Структура світогляду.
- •Історичні типи світогляду.
- •Філософія як особлива форма суспільної свідомості. Предмет філософії.
- •Співвідношення філософії, науки, релігії.
- •5.Головні причини виникнення філософії. Особливості стародавньої філософії.
- •6.Структура філософського знання.
- •7. Головні функції філософії.
- •8. Сутність основного питання філософії.
- •9.Матеріалізм та ідеалізм – дві течії філософської думки.
- •10.Поняття парадигми. Особливості східного та західного типів філософствування.
- •11. Канонічні джерела , провідні ідеї та напрямки філософської думки Стародавньої Індії.
- •12. Канонічні джерела, провідні ідеї та напрямки філософської думки Стародавнього Китаю.
11. Канонічні джерела , провідні ідеї та напрямки філософської думки Стародавньої Індії.
Хоча зародки філ. думки зустрічаються ще в країнах Близького Сходу , так в Шумері існувала класифікація світових стихій – небо, вода, земля, гроза.
В відомому епосі шумерів піднімаються питання сенсу життя . На її формування вплинули різні фактори.
ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА С.І.
Особливості зв'язок з рабовласництво кастовий поділ
сусп. Життя міфологією та суспільства
релігією
В Стар. Індії крім поділу суспільства на класи існував поділ на касти. Каста – замкнена група людей, пов’язаних спільним походженням, трудовою діяльністю, майновим та соц. станом.
Великий вплив на формування Давньої Індійської філософії зробили “веди”. З санскриту “веди” означає “знання”. В ведах міститься найдавніші глибокі філософські ідеї , які заставляли людей задуматись над походженням світу, людини , стосунками души – тіла , життя – смерть .
12. Канонічні джерела, провідні ідеї та напрямки філософської думки Стародавнього Китаю.
Вже в ІІІ-ІІ тис. до н.е. на території сучасного Китаю між річкою Янцзи та Хуанхе виникають найдавніші держави. Вагоме місце в них займають дух. культура (традиції, писемність) Вагоме місце займає також філософська думка. Великий впливі на формування китайської думки мало “п'ятикнижжя”- “У-цзин” . Особливо “Книга перемін”–“І-цзин”. Саме в них знаходилися головні світоглядні положення , аспекти , основи світобачення:
легенда про створення світу
в Китаї це особлива країна, богообраний народ “Піднебесна” імперія або Серединна
на думку Стар. Китайців на небі діють ідеальні закони там панцє чесність , справедливість , гармонія , а на землі все навпаки. Завдання правителів прагнути до справедливості у своїй державі
світ сприймався китайцями як складна взаємодія двох протилежних першооснов буття( усе що існує насправді , стар. Китайці дали назви цих протилеж. Вони пішли від півд. Світлого, сухого - Янь , який символізує світле, активне, діюче, рухоме, чоловічий початок , і протилежне , Інь – все навпаки темне, нерухоме , пасивне , символізує жіночий початок.
Інь та Янь не існує один без одного , їхня взаємодія називається Цінь . Ця взаємодія породжує космічну енергію яка утв. всі предмети , речі світу.
Усе створене внаслідок , китайці поділяють на 5 стихії – вогонь, вода, земля, метал, дерево.
Філ. Стар. Китаю відрізнялась від Давньої:
Її особливістю був зв'язок з подіями які відбувалися в Китаї
Вона була дуже моральною (правила поведінки людини в суспільстві) Основою цієї стала тріада (знання) – для того щоб діяти – моральність.
Для китайців велике значення має родина, сім’я , культ предків, тому багато філ. вчень були спрямовані на зміцнення сім’ї , культ імператора.
Представленні понад 100 філ. шкіл
Була більш земною, більш практичною, більш впорядкованою, систематизованою
Найпотужнішими філ. вченнями, школами були Конфуціанство, даосизм.