Питання до іспиту з філософії ( іі курс)

1. Поняття світогляду. Основні світоглядні питання. Структура світогляду.

Специфіка людського існування формує людське світобачення. Скільки людей – стільки світобачень. Світобачення називають ще світоглядом. Світогляд – це сукупність поглядів, уявлень, знань про світ. Світогляд може бути індивідуальним або суспільним.

Структура світогляду:

а)погляди

б)переконання

в)принципи

г)цінності

д)вірування

е)ідеали

є)життєві норми та стереотипи

Основні світоглядні питання визначив ще у XVIII Е.Кант. Вони пов’язані з місцем людини у світі:

1) Що я є, прагнення усвідомити себе?

2) Що я можу знати про світ?

3) Що я маю робити в світі?

4) На що мені сподіватись?

2. Історичні типи світогляду.

В історії людства існувало чотири типи суспільного світогляду:

1. міфологічний

2. релігійний

3. науковий

4. філософський

Міфологічний – міфологія від двох давньогрецьких слів “mifos”- перекази про давнину, + “logos” вчення, слово, наука. Це найдавніший тип суспільного світогляду, виник в первісному ладі, коли людина про світ ще нічого не знала. Первісна людина прагнучи пояснити світ використовувала існуючі знання з своїми фантастичними уявленнями про світ. Таким чином міфологічний світогляд являв собою синтез фантастичних та об’єктивних знань про світ. Цей світогляд базувався на пантеїстичному сприйнятті світу. Пантеїзм – обожнювання природи. Цей світогляд в своїй основі мав сприйняття світу через емоції, почуття.

Релігійний – походить від іт. слова “religio” – святиня, священик. Релігійний світогляд це розуміння світу з позиції віри , в існування потойбічних сил . Як і міфологічний, релігійний світогляд базується на емоційному сприйнятті світу.

Науковий – систематизовані знання про світ. Головними особливостями є те що він виник пізніше за них. Цей світогляд базується не на емоційному, а на раціональному сприйнятті (“ratio” - розум) , цьому типу світогляду притаманне особливо мислення – дискурсивне – це послідовне, логічне , від висновку до висновку.

Філософський – він як науковий має ті ж самі особливості.

3. Філософія як особлива форма суспільної свідомості. Предмет філософії.

Слово “філософія” утв. від злиття двох давньогрецьких слів “філео” – любов, “софія” – мудрість. Вперше використав великий давньогрецький філософ Піфагор ( 570 – 500 р. до н.е.)

Філософія – це специфічна галузь інтелектуальної, розумової, діяльності. Філософія від початку виникнення і до сьогодні спрямована на досягнення істини.

Істина – це філ. категорія яка означає правдивість , відповідність наших знань про щось.

“Лише філософія і відрізняє нас від дикунів та варварів”

Рене Декарт

Виникла приблизно в І-ІІ тис. до н.е. коли в найдавніших країнах Сходу і Заходу, це Стародавня Греція, Стародавній Рим. В основні філософії лежить прагнення пояснити світ та себе в ньому.

Предметом філософських досліджень є стосунки “людина – є світ”. Об’єктом дослідження філософії є людина , світ. Філософське мислення належить до дискурсивного мислення воно є раціональним, логічним.