3) Тривалість робочого дня.

Законодавством встановлені норми робочого часу і їх тривалість. У КЗпП України глава IV присвячена правовому регулюванню робочого часу. Питання робочого часу також врегульовано підзаконними нормативно-правовими актами.

Слід зазначити, що працівники зобов'язані виконувати свої трудові обов'язки на протязі нормативів робочого часу. Норматив робочого часу - встановлена ​​законодавством або на його основі норма постійної тривалості робочого часу, що підлягає безпосередньому дотриманню протягом певного календарного періоду.

У законодавстві застосовуються такі нормативи робочого часу:

Робочий день - це встановлена ​​законом тривалість праці працівника в межах доби, що лежить в основі правового регулювання робочого часу;

Робоча зміна - тривалість часу роботи згідно з графіком протягом доби. Згідно зі ст. 58 КЗпП при змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно, в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку. Перехід з однієї зміни в іншу, має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності;

Робочий тиждень - встановлена ​​в законі в годинах тривалість праці в межах календарного тижня.

У законодавстві також застосовуються норми робочий місяць і робочий рік, але вони виводяться розрахунковим шляхом і на рівні закону не встановлюються.

Тривалість робочого часу встановлюється як у централізованому порядку, так і на рівні локального регулювання. У сучасних умовах спостерігається тенденція до колективно-договірного та індивідуальним (в рамках трудового договору) регулювання тривалості робочого часу.

Згідно зі ст. 50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

4) Особливості використання праці працівників у нічний час святкові та неробочі дні.

Скорочується тривалість робочого часу напередодні святкових днів на 1 годину як при 6-денному, так і при 5-денному робочому тижні (ст. 53 КЗпП). Це положення не поширюється на працівників, яким встановлено скорочену робочий час на інших підставах (ст. 51 КЗпП). Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

Ст. 54 КЗпП передбачає скорочення робочого часу на 1 годину при роботі в нічний час. Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадку, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема, у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем. Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку. Не допускається залучення до роботи в нічний час працівників у віці до 18 років, вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до 3 років. Залучати до роботи в нічний час інвалідів можна тільки з їхньої згоди та за умови, що така робота не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 55 КЗпП).

Робота, яка виконується в нічний час, оплачується в підвищеному розмірі, який встановлюється генеральною, галузевою, регіональною угодами і колективним договором, але не повинен бути менше 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час (ст. 108 КЗпП).