7. Систему криміналістики становлять такі її складові частини:

1) загальна теорія криміналістики (методологічні основи криміналістики); трасологія, криміналістична тактика; криміналістична експертологія;

2) криміналістична балістика; криміналістична техніка, тактика призначення і проведення експертизи; криміналістична методика;

3) теорія криміналістичної ідентифікації і діагностики; криміналістичне документознавство (криміналістичне дослідження документів), тактика призначення і проведення експертизи, ідентифікація людини за ознаками зовнішності;

4) криміналістична теорія механізму вчинення кримінальних правопорушень; криміналістичний облік, криміналістична трасологія, криміналістична методика розслідування злочинів;

5) загальна теорія криміналістики, криміналістична техніка, криміналістична тактика, криміналістична методика розслідування окремих видів кримінальних правопорушень.

8. Який розділ криміналістки складається із окремих галузей?

1) криміналістичною трасологією;

2) криміналістичною документалістикою (криміналістичне дослідження документів);

3) криміналістичним обліком;

4) криміналістичною технікою;

5) криміналістичною методикою розслідування окремих видів кримінальних правопорушень.

9. Розділ криміналістки, який складається із окремих галузей, називається:

1) ідентифікацією особи за ознаками зовнішності;

2) криміналістичною тактикою;

3) тактикою призначення і проведення експертизи;

4) криміналістичною балістикою;

5) вірної відповіді не запропоновано.

10. Розділ криміналістики, який становить систему наукових положень і рекомендацій щодо організації планування досудового та судового слідства, визначення оптимальної лінії поведінки осіб, які здійснюють досудове розслідування, визначення найбільш ефективних прийомів проведення слідчих та судових дій, спрямованих на збирання і дослідження доказів, називається:

1) ідентифікацією особи за ознаками зовнішності;

2) криміналістичною тактикою;

3) тактикою призначення і проведення експертизи;

4) організацією і плануванням розслідування;

5) вірної відповіді не запропоновано.

11. Розділ криміналістики, який становить собою систему наукових положень і розроблюваних на їх основі рекомендацій щодо організації і здійснення досудового розслідування, запобігання окремих видів кримінальних правопорушень, а також судового розгляду матеріалів провадження щодо них називається:

1) криміналістичною тактикою;

2) криміналістичним документознавством (криміналістичне дослідження документів);

3) криміналістичним обліком;

4) криміналістичною методикою розслідування окремих видів злочинів;

5) тактикою призначення і проведення окремих видів експертиз;

12. Криміналістика не пов’язана з науками:

1) біологією;

2) хімією;

3) НОП (науковою організацією праці);

4) судовою психологією;

5) вірної відповіді не запропоновано.

13. У якій відповіді правильно названо представника криміналістики (криміналістичної науки), відповідно до запропонованого короткого опису його бібліографічних даних : „ __________________ - директор бюро ідентифікації Паризької поліцейської префектури, автор антропометричного методу криміналістичної реєстрації злочинців, системи опису ознак зовнішності людини – „словесного портрету”, методів метричної зйомки на місці події та впізнавальної (сигнелетичної) фотозйомки. Першим запропонував термін „ідентифікація”?

1) Вільям Гершель;

2) Альфонсо Бертільон;

3) Едмон Локар;

4) Генрі Фолдс;

5) Ганс Гросс.

14. У якій відповіді правильно названо представника криміналістики (криміналістичної науки), відповідно до запропонованого короткого опису його бібліографічних даних : „ __________________ - англійський криміналіст, першовідкривач феномену папілярних узорів як засобу судочинної ідентифікації”?

1) Вільям Гершель;

2) Едмон Локар;

3) Рудольф А. Рейсс;

4) Ганс Гросс;

5) Альфонсо Бертільон.

15. У якій відповіді правильно названо представника криміналістики (криміналістичної науки), відповідно до запропонованого короткого опису його бібліографічних даних : „ __________________ - австрійський практик і науковець, професор університетів у Граці та Празі, тривалий час викладав у Чернівецькому університеті. Першим обгрунтував самостійний характер криміналістики, побудови її як науки. Запропонував термін „криміналістика”?

1) Едмон Локар;

2) Рудольф А. Рейсс;

3) Ганс Гросс;

4) Альфонсо Бертільон;

5) Вільям Гершель.

16. У якій відповіді правильно названо представника криміналістики (криміналістичної науки), відповідно до запропонованого короткого опису його бібліографічних даних : „ __________________ - „батько” судової фотографії, засновник першої на теренах російської імперії судово-експертної лабораторії. Започаткував основи судового почеркознавства” ?

1) Є.Ф.Буринський;

2) М.С.Бокаріус;

3) С.М.Трєгубов;

4) С.М.Потапов;

5) С.І.Тихенко.

17. У якій відповіді правильно названо представника криміналістики (криміналістичної науки), відповідно до запропонованого короткого опису його бібліографічних даних : „ __________________ - доктор медицини, відомий судовий медик і криміналіст, засновник і перший директор Харківського НДІ СЕ, засновник і редактор журналу „Архів кримінології і судової медицини” ?

1) М.С.Бокаріус;

2) С.М.Трєгубов;

3) С.М.Потапов;

4) С.І.Тихенко;

5) Є.Ф.Буринський.

18. У якій відповіді правильно названо представника криміналістики (криміналістичної науки), відповідно до запропонованого короткого опису його бібліографічних даних : „ __________________ - ініціатор створення теорії криміналістичної ідентифікації. Першим читав курс кримінальної техніки. З 1914 по 1919 рр. завідував Київським кабінетом науково-судової експертизи, а з 1920 по 1922 рр. був старшим науковим співробітником Одеської лабораторії науково-судової експертизи” ?

1) С.М.Трєгубов;

2) С.М.Потапов;

3) С.І.Тихенко;

4) Є.Ф.Буринський;

5) М.С.Бокаріус.

19. У якій відповіді правильно названо слово (словосполучення), пропущене у наведеному теоретичному визначенні щодо одного з понять криміналістичної науки: “ ________________ - це закономірності виникнення інформації про механізм вчинення злочину та її використання під час пошуково-пізнавальної діяльності та доказування у кримінальному судочинстві” ?

1) предмет криміналістики;

2) криміналістика;

3) об’єкти криміналістики;

4) система криміналістики;

5) методологія криміналістики.

20. Яке словосполучення пропущене у наведеному теоретичному визначенні щодо одного з понять криміналістичної науки: “ ________________ - це система її світоглядних принципів, теоретичних концепцій, категорій, понять, методів, визначень і термінів, які відображають у сукупності весь предмет криміналістики, його внутрішні та зовнішні зв’язки” ?

1) методологія криміналістики;

2) криміналістична методика;

3) окрема криміналістична теорія;

4) історія криміналістики;

5) окреме криміналістичне вчення.

21. Яке словосполучення, пропущене у наведеному теоретичному визначенні щодо одного з понять криміналістичної науки: “ ________________ - це спосіб вивчення й дослідження, який використовується в криміналістиці для пізнання її предмету та об’єктів” ?

1) принцип криміналістики;

2) метод криміналістики;

3) функція криміналістики;

4) завдання криміналістики;

5) закон криміналістики.

22. Як називається сукупність послідовних процедур, яка виникає внаслідок взаємодії між структурними елементами злочинної діяльності, яка є «ядром" предмета криміналістики?

1. система злочинної діяльності;

2. механізм вчинення злочину (злочинної діяльності);

3. спосіб вчинення злочину;

4. процес вчинення злочину (злочинної діяльності);

5. механізм формування злочинної поведінки.

23 У яких відповідях правильно названі об’єкти криміналістики?

1) злочинна діяльність;

2) злочинність;

3) діяльність щодо розкриття, розслідування, попередження злочинів та судового розгляду кримінальних справ щодо них;

4) вчення про методи криміналістики;

5) напрацювання методології криміналістики;

6) діяльність щодо напрацювання мови науки криміналістики;

7) організація і планування розслідування.

24. У яких відповідях правильно названі завдання криміналістики?

1) вивчення закономірностей слудоутворення, збору та використання доказової інформації;

2) вивчення практики розкриття й розслідування злочинів;

3) забезпечення правильного розуміння предмету і змісту криміналістичної науки, її ролі у процесі пізнання та практичної діяльності;

4) відображення загальних процесів інтеграції наукового знання;

5) прогнозування форм практичного використання положень криміналістики у майбутньому;

6) вироблення теоретичних основ діяльності щодо виявлення, збирання, дослідження й використання у кримінальному судочинстві доказової інформації;

7) розробка криміналістичних класифікацій.