41. У яких відповідях правильно названі положення стосовно сутності письмової мови як об’єкта криміналістичного дослідження?

1) об’єктом вивчення почеркознавства є почерк людини, а авторознавства – письмова мова людини;

2) письмо – один із способів матеріальної фіксації думок і мови людини; розрізняють писемну та усну мову людини;

3) техніко-криміналістична експертиза документів, у залежності від об’єкту дослідження і вирішуваних завдань має декілька різновидів: експертиза реквізитів документів; експертиза відбитків печаток і штампів; експертиза поліграфічної продукції тощо;

4) за почерком криміналістика вчить і допомагає встановлювати виконавця тексту (рукописного) чи окремих його реквізитів, а за письмовою мовою – автора як рукописного, так і іншим способом виконаного тексту документа;

5) у техніко – криміналістичному контексті письма визначаються дві сторони: змістовну та графічну;

6) письмова мова – система автоматизованих рухів, які використовуються для виконання письма.

7) почерк – це зміст документа, який характеризується специфікою мовно-змістовних засобів.

42. У яких відповідях правильно названі положення стосовно криміналістичної сутності граматичних ознак письмової мови людини?

1) граматичні ознаки відображають ступінь дотримання автором системи пунктуаційних, орфографічних та синтаксичних правил мови, яких його свого часу навчали у школі чи самосовітою;

2) граматичні ознаки відображають неправильне вживання слів, уживання зайвих слів, повторення тих самих слів унаслідок обмеженого словникового запасу;

3) граматичні ознаки поділяють на: власне лексичні ознаки, фразеологію та зображувально – виразові знаки;

4) синтаксичні ознаки письмової мови відображають характер побудови речень, тобто спосіб поєднання автором слів у реченні;

5) пунктуаційні ознаки письмової мови – стійка, звична для автора система способів виживання, тобто розставлення на письмі розділових знаків, за допомогою яких забезпечується змістовне (семантичне) формування письмової мови, її синтаксичні та ритмомелодійні особливості;

6) синтаксичні ознаки письмової мови відображають навики акцентування автора (підкреслення, виділення слів спеціальним шрифтом, зміна нахилу, зміна натиску, застосування дужок, використання трьох крапок);

7) граматичний рівень автора може бути: науковим, публіцистичним (газетно-журнальним), офіційно-документальним (канцелярським), виробничо-технічним.

46. У яких відповідях правильно названі види техніко-криміналістичних експертиз документів?

1) експертиза реквізитів документів;

2) експертиза відбитків печаток і штампів;

3) експертиза поліграфологічної продукції;

4) експертиза сучасних друкарських форм і одержаних з їх допомогою відбитків;

5) експертиза грошових знаків та цінних паперів;

6) експертиза почерку документів та способів письмової мови;

7) експертиза матеріалів документів та засобів письма;

8) графологічна експертиза документів;

9) письмо-мовна експертиза рукописів.

47. Що може бути встановлено експертизою реквізитів документів ?

1) чи одним і тим же способом виготовлені бланки декількох документів;

2) відповідність бланка встановленій формі;

3) яким способом виготовлено відбиток печатки (штампа) у даному документі (шляхом малювання, фототехнічним чи фотоелектронним способом з певного оригіналу, копіюванням з раніше виготовленого з нього відбитка тощо);

4) одним чи різними способами виготовлені надіслані для дослідження друкарські форми;

5) що виконано раніше: текст чи відбиток штампа, підпис чи відбиток печатки;

6) фабричним чи саморобним способом виготовлені печатки /або штампи/, відбитки яких є на документі;

7) чи виконано рукописний текст /підпис/ із застосуванням технічних прийомів копіювання;

8) чи вносились зміни до початкового змісту документа;

9) яким був початковий зміст записів чи інших реквізитів документа, що зникли (закреслені, заклеєні).