27. Експертним почеркознавчим дослідженням можна встановити:

1) виконавця рукопису чи підпису;

2) виконавця і умови виконання рукопису (підпису);

3) стать виконавця і його вік;

4) деякі фізичні і професійні можливості виконавця;

5) всі відповіді вірні.

28. При призначенні почеркознавчої експертизи, клопотання підозрюваного про заміну йому захисника, написане ним власноручно, є:

1) вільним зразком почерку;

2) умовно-вільним зразком почерку;

3) експериментальним зразком почерку;

4) засвідченим підписом обвинуваченого зразком почерку;

5) не може трактуватись як зразок почерку.

29. Властивістю почерку не є:

1) індивідуальність;

2) динамічна стабільність;

3) варіантність;

4) відновлюваність;

5) вибіркова мінливість.

30. Почерк – це:

1) зафіксована в рукописі система звичних рухів, основу яких утворює письмово-руховий навик;

2) індивідуальний, динамічно стійкий зорово-руховий образ графічної техніки письма, що реалізується за допомогою системи рухів у рукописі;

3) характерна для кожного, хто пише, заснована на його письмово-руховому навиці система рухів та інших прийомів, за допомогою яких фіксуються рукописні повідомлення;

4) сукупність звичних рухів при написанні письмових знаків;

5) всі відповіді правильні.

31. Розгін почерку – це:

1) кількість букв, що виконана злитими рухами;

2) положення нахилу вертикальних осей букв щодо лінії письма;

3) відношення ширини букв до висоти, а також відстань між письмовими знаками;

4) напрямок рухів при написанні букв і елементів;

5) швидкість написання букв, слів, речень.

32. Писемне мовлення:

1) це специфічний спосіб формулювання та викладу думок певною особою письмово;

2) це смисловий бік письма;

3) носій інформації про соціально-біографічний і психологічний портрети автора, про зовнішні та внутрішні чинники, які впливали на автора при створенні тексту.

4) характеризує стиль документа, лексику, стилістику, інтелект та грамотність автора; його професію, місце проживання тощо;

5) всі відповіді вірні.

33. До ознак письмової мови не належать:

1) лексичні навички;

2) навички написання стилізованими літерами;

3) стилістичні навички;

4) орфографічні навички;

5) пунктуаційні навички.

34. Способами видалення штрихів та реквізитів документа не є:

1) підчистка - це механічне видалення штрихів тексту з метою зміни його первісного змісту, для чого застосовуються різні предмети - лезо, бритва, гумка, ніж наждаковий папір і т.п.;

2) витравлювання - навмисне видалення записів або їхньої частини шляхом знебарвлення барвника штрихів хімічними реактивами (кислотами, лугами, окислювачами);

3) змивання - видалення первісних записів документа шляхом розчинення барвника. Як розчинники в таких випадках використовуються метиловий і етиловий спирт, ацетон, хлороформ, вода;

4) анастатичний - копіювання зображення справжнього документу на новий папір з попереднім розм’якшенням фарб;

5) монтаж - заміна складових частин документів (аркушів, фотокарток).

35. Якщо на бланку встановленого зразка, при наявності усіх реквізитів та з дотриманням регламентованих технологій його виготовлення, містяться завідомо неправдиві відомості, то має місце:

1) матеріальна підробка;

2) інтелектуальна підробка;

3) повна підробка,

4) часткова підробка;

5) документ – речовий доказ.