
- •Загальна характеристика особливостей розвитку підлітків.
- •2. Розвиток пізнавальних процесів у підлітковому віці
- •3. Соціальна ситуація розвитку підлітка.
- •4. Сутність “кризи” підліткового віку
- •5. Формування особистості підлітка
- •2. Соціальна ситуація розвитку у юнацькому віці.
- •3.Розвиток пізнавальних процесів
- •3. Формування особистості в період ранньої юності
Загальна характеристика особливостей розвитку підлітків.
Підлітковий вік пов’язаний з перебудовою всього організму дитини, зумовленою насамперед статевим дозріванням. Підлітки надмірно збудливі, їхня поведінка нестійка, імпульсивна, дії часто некеровані, безконтрольні, неадекватні стимулам. Бурхливий ріст та перебудова організму спричинюють стрімке підвищення інтересу до своєї зовнішності. Формується новий образ свого фізичного “Я”. Через його гіпертрофоване значення підлітки дуже болісно переживають вади (справжні та надмірні) своєї зовнішності.
Новоутворення особистості. Найважливішим новоутворенням підліткового віку є становлення самосвідомості: відчуттям дорослості і “Я-концепція” . Коли говорять, що дитина дорослішає, мають на увазі становлення її готовності до життя у суспільстві дорослих людей, причому як рівноправного учасника цього життя. Дитині ще далеко до істинної дорослості – і фізично, і психологічно, і соціально. Вона об’єктивно не може включитися у доросле життя, але намагається приблизитися до нього і претендує на рівні з дорослими права. Нова позиція проявляється у різних сферах, найчастіше – у зовнішності, манерах. Поруч з зовнішніми, об’єктивними проявами дорослості виникає і почуття дорослості – ставлення підлітка до себе як до дорослого, відчуття і усвідомлення себе якоюсь мірою дорослою людиною. Ця сторона дорослості вважається центральним новоутворенням молодшого підліткового віку (11-13 років).
Підліток намагається зайняти місце дорослого в системі реальних стосунків між людьми, тому для нього і мужність, і сміливість, і одяг важливі передусім у зв'язку з цією соціальною позицією. Об'єктивної дорослості у підлітка ще немає. Суб'єктивно ж вона виявляється:
1. В емансипації від батьків. Підлітки вимагають суверенності, незалежності, поваги до своїх таємниць. Виділяються "сфери впливу" батьків і однолітків. У питаннях стилю одягу, зачіски, часу повернення додому, дозвілля, вирішення шкільних і матеріальних проблем підлітки більше орієнтуються не на батьків, а на однолітків. Однак у їх ставленні до фундаментальних аспектів соціального життя головним усе ж таки залишається вплив батьків.
2. У новому ставленні до навчання. У підлітків розвивається прагнення до самоосвіти, причому часто не пов'язане з навчанням у школі. Багато хто стає байдужим до оцінок. Іноді спостерігається розходження між інтелектуальними можливостями й успіхами в школі: можливості високі, а успіхи низькі.
3. У романтичних стосунках з однолітками іншої статі. Тут має значення не стільки факт симпатії, скільки форма стосунків, запозичена у дорослих (побачення, розваги тощо).
4. У зовнішньому вигляді й манері одягатися. Підліток прагне визнання своєї самостійності, рівності з дорослими, хоча для цього відсутні реальні передумови – і фізичні, й інтелектуальні, й соціальні. Лише у спеціально організованій діяльності можна створювати ситуації, в яких взаємини з дорослим (й однолітками також) відповідали б претензіям і потребам підлітків.
Після пошуків себе, особистісної нестабільності у підлітка формується “Я-концепція” – система внутрішньо узгоджених уявлень про себе, образів “Я”. Приблизно в 11-12 р. виникає інтерес до свого внутрішнього світу, а потім проходить поступове ускладнення і поглиблення самопізнання. Підліток відкриває для себе свій внутрішній світ. Складні переживання, пов’язані з новими відносинами, свої особистісні якості, вчинки аналізуються ним пристрасно. Підліток хоче зрозуміти, який він на справді, і уявляє яким би він хотів бути. Самоаналіз, іноді надмірний, який переходить в самокопання, приводить до незадоволення собою. Самооцінка стає низькою за своїм загальним рівнем і нестійкою.
Для підлітка важливо не тільки знати, який він насправді, а й наскільки значимі його індивідуальні можливості. Оцінка своїх якостей залежить від системи цінностей, що складаються головним чином завдяки впливу сім’ї і ровесникам. Різні підлітки тому по-різному переживають відсутність краси, блискучого інтелекту чи фізичної сили. В кінці підліткового віку, уявлення про себе стабілізуються і утворюють цілісну систему – “Я-концепцію”.