- •Імунологія
- •V. Зміст теми
- •VI. Матеріали контролю вихідного рівня знань, навичок та вмінь
- •V. Зміст заняття
- •VI. Матеріали контролю вихідного рівня знань, навичок та вмінь
- •I Актуальність теми:
- •Іv Інтеграція з суміжними дисциплінами
- •V.Зміст теми заняття
- •Введення тексту і вибір напрямку перекладу
- •5 .Заповніть пропущене в таблиці
- •1 Студент повинен мати уявлення (ознайомитися):
- •2 Студент повинен знати (засвоїти)
- •3 Студент повинен вміти:
- •Перелік практичних навичок, якими студент має оволодіти:
- •IV. Міждисциплінарна інтерація
- •V. Зміст теми заняття
- •Ендогенні фактори.
- •Фактори довкілля.
- •Імунологічна стадія алергічних захворювань
- •Неалергічна Алергічна
- •Механізми реакцій гіперчутливості
- •Неінфекційні алергени
- •Інфекційні алергени:
- •Медіатори алергії. Їхня класифікація й дія на організм. Патогенез загальних і місцевих алергійних реакцій.
- •Медіатори алергії
- •Вазоактивные аміни:
- •Локалізація гістамінових рецепторів та біологічний
- •Інформація про інтерлейкіни, що мають
- •Методи лабораторної ідентифікації алергенів
- •Клінічні форми алергічних захворювань алергічний риніт
- •Ступені важкості перебігу алергічного риніту
- •Профілактично-лікувальні заходи
- •Алергічна бронхіальна астма
- •Клінічні симптоми ба:
- •Критерії порушення функції зовнішнього дихання:
- •Перелік та обсяг медичної допомоги на амбулаторно-поліклінічному етапі:
- •Класифікація ба.
- •Фармакотерапія хворих на ба.
- •Контролюючі медикаменти.
- •Ступінчастий підхід до фармакотерапії хворих на ба.
- •Загострення ба
- •Кропив'янка та набряк квінке
- •Класифікація лікарської алергії:
- •Клінічна картина.
- •VI. Матеріали контролю вихідного рівня знань, навичок та вмінь
- •Задачі іі рівня
- •І. Актуальність теми
- •Конкретні цілі:
- •Іі. Навчальна мета заняття
- •1 Студент повинен мати уявлення (ознайомитися):
- •2 Студент повинен знати (засвоїти)
- •3 Студент повинен вміти:
- •Перелік практичних навичок, якими студент має оволодіти:
- •Ііі. Мета розвитку особистості
- •IV. Міждисциплінарна організація
- •V. Зміст заняття
- •Імунологічна стадія алергічних захворювань
- •Неалергічна Алергічна
- •Алергічні реакції можуть мати перебіг за будь-яким з 4 типів. Класифікація алергій (гіперчутливості) за Джеллом та Кумбсом (1964р.):
- •Поняття про псевдоалергічні реакції. Механізми розвитку (лібератори гістаміну, альтернативний шлях активації комплементу, аспіринова астма). Клінічні прояви псевдоалергічних реакцій.
- •Механізми псевдоалергії:
- •Фактори, що сприяють розвитку псевдоалергічних реакцій на лікарські засоби:
- •Механізм дії харчових домішок і харчових добавок:
- •Всі алергійні реакції діляться на:
- •II тип реакції може протікати по декількох механізмах:
- •Аутоімуні гемолітичні анемії (ага)
- •Класифікація ага
- •Імунокомплексні алергічні реакції. Феномен Артюса. Сироваткова хвороба. Алергічні альвеоліти. Механізм патогенної дії імунних комплексів.
- •Різні антигени, що викликають гіперчутливий пневмоніт
- •Реакції гіперчутливості вповільненого типу ( Тип IV гіперчутливості)
- •VI. Матеріали контролю вихідного рівня знань, навичок та вмінь
- •Задачі іі рівня
Реакції гіперчутливості вповільненого типу ( Тип IV гіперчутливості)
На відміну від інших реакцій гіперчутливості, у гіперчутливості вповільненого типу беруть участь клітини, а не антитіла. Цей тип опосредкований сенсибілізованими T-лімфоцитами, які або безпосередньо проявляють цитотоксичність, або шляхом секреції лімфокінів. Реакції гіперчутливості IV типу звичайно виникають через 24-72 години після введення антигену сенсибілізованій людині, що відрізняє даний тип від I типу гіперчутливості (які часто розвивається в межах хвилин). При першому надходженні антигену відбувається первинна імунна відповідь із нагромадженням сенсибілізованих Т-лімфоцитів. Повторне введення приводить до виникнення вторинної імунної відповіді з утворенням численних Т-кілерів. Вони можуть викликати лізис клітин безпосередньо або шляхом викиду лімфокінів, що може приводити до виникнення гранулематозного запалення з казеозним некрозом.
При гістологічним дослідженні тканин, у яких протікає реакція гіперчутливості IV типу, виявляється некроз клітин і виражена лимфоцитарна інфільтрація.
Пряма цитотоксичність T-клітин відіграє важливу роль при контактному дерматиті, у відповіді проти пухлинних клітин, інфікованих вірусом клітин, пересаджених клітин, що несуть чужорідні антигени, та при деяких аутоімуних хворобах.
T-клітинна гіперчутливість у результаті дії різних лімфокинов також відіграє роль при гранулематозном запаленні, що викликано мікобактеріями й грибами. Прояв цього типу гіперчутливості - основа шкірних тестів, які використовують у діагностиці цих інфекцій (туберкулінова, лепромінова, гістоплазмінова та кокцідіоідінова проби). При цих тестах внутрішньошкірно вводяться інактивовані мікробні або грибкові антигени. При позитивній реакції через 24-72 години на місці введення розвивається гранулематозное запалення, що проявляється у вигляді утворення папули. Позитивний тест вказує на наявність відстроченої гіперчутливості проти веденого антигену і є свідченням того, що організм раніше зустрічався з даним антигеном.
Порушення, що виникають при гіперчутливості IV типу: гіперчутливість уповільненого типу має кілька проявів:
Інфекції – при інфекційних захворюваннях, викликаних факультативними внутрішньоклітинними мікроорганізмами, наприклад, мікобактеріями й грибами, морфологічні прояви гіперчутливості вповільненого типу є епітеліоідно-клітинна гранулема з казеозним некрозом у центрі.
Аутоімуні хвороби – при тіреоідіті Хашимото та аутоімунному гастриті, пов'язаним з перніціозній анемії, пряма дія T-клітин проти антигенів на клітинах хазяїна (епітеліальні клітини щитоподібної залози й паріетальні клітини у шлунку) веде до прогресивного руйнування цих клітин.
Контактний дерматит – при входженні антигену в прямий контакт зі шкірою виникає локальна гіперчутлива відповідь IV типу, ділянка якого точно відповідає області контакту. Найбільше часто антигенами є нікель, ліки, барвники одягу й т.ін.
VI. Матеріали контролю вихідного рівня знань, навичок та вмінь
Питання для контролю вихідного рівня знань, навичок та вмінь:
Тести ІІ рівня:
Відберіть який з перерахованих симптомів не є алергічного походження:
Вазомоторний риніт.
Хронічний гайморит.
Кропив’янка.
Набряк Квінке.
Мігрень.
З якого з зазначених методів потрібно починати лікування хворого на хронічну харчову алергію?
Призначення десенсибілізуючих засобів.
Призначення ентеросорбентів.
Призначення елінаміційної дієти.
Призначення глюкокортикостероїдів.
Призначення дезінтоксикаційних засобів.
Діагноз бронхіальної астми вірогідно встановлюється при наявності:
Задухи експіраторного типу.
Задухи інспіраторного типу.
Свистячих музичних хрипів.
Приступів ядухи.
Зниження показників проби Тиффно.
Розширення бронхіол та дрібних бронхів досягається стимуляцією:
-І - адренорецепторів.
-ІІ - адренорецепторів.
Серотонінових рецепторів.
-І – адренорецепторів.
-ІІ – адренорецепторів.
5. Які провокаційні алергічні проби найбільш доцільно проводити при алергічному дерматиті ?
Інгаляційні.
Аплікаційні.
Ітраназальні.
Коньюктивальні.
Внутрішньошкіряні.
6. Які зміни у клінічному аналізі крові притаманні для бронхіальної астми під час загострення ?
Лейкоцитоз, нейтрофільоз.
Еозинофілія, лейкопенія, лімфоцитоз.
Зсув лекоцитарної формули вліво, прискорена ШОЕ.
Анеозинофілія, помірний лейкоцитоз, лімфоцитоз.
Анемія, прискорена ШОЕ.
7. Вкажіть біологічно активні речовини, які грають ведучу патогенетичну роль у розвитку кропив’янки, набряку Квінке, бронхіальної астми ?
Фактор переносу, фактор лімфолізісу, фактор хемотаксису.
Гістамін, серотонін, повільно реагуюча речовина анафілаксії.
Комплемент.
Фактор блокуючий бластоутворювання та мітози; фактор гальмуючий міграцію лімфоцитів.
Лімфотоксин.
8. З якого з вказаних засобів потрібно невідкладно почати лікування анафілактичного шоку:
Кордіамін.
Дімедрол.
Адреналін.
Гемодез.
Строфантин.
9. Які лабораторні та клінічні методи діагностики сенсибілізації найбільш доречні у осіб з високим рівнем сенсибілізації ?
Аплікаційна проба.
Внутрішньошкіряна проба.
Знаходження специфічних реакцій сенсибілізації клітин – IgE.
Інгаляційна проба.
Інтраназальна проба.
10. Окрім бронходілатації ефектом стимуляції -ІІ адренорецепторів є ?
Тахікардія, болі у серці.
Нудота, метиоризм.
Артралгії.
Запаморочення.
Сечогінна дія.
11. Профілактика алергії на ліки становить:
Раціональне призначення антибіотиків.
Збір алергологічного анамнезу.
Виключення поліпрагмазії.
Виключення самолікування.
Усе перелічене.
12. Який з препаратів відносять до селективних -2 стимуляторів ?
Адреналін.
Атровент.
Астмопент.
Сальбутамол.
Алупент.
13. Під час мікроскопічного дослідження у харкотинні знайдені еозинофільні лейкоцити, кристали Шарко Лейдена, спіралі Куршмана. Що це за захворювання ?
Туберкульоз легень.
Еозинофільний інфільтрат.
Рак легень.
Бронхіальна астма.
Хронічний обструктивний бронхіт.
14. Вкажіть зміни у харкотинні патогомонічні для бронхіальної астми:
Еозинофілія у харкотинні.
Лейкоцити до 1/3 у полі зору.
Наявність спіралей Куршмана.
Наявність атипових клітин.
Еритроцити 8-10 у полі зору.
15. До алергічних реакцій негайного типу відносять:
Реакція відторгнення трансплантату.
Контактний дерматит.
Аутоалергені реакції.
Параалергічні реакції.
Бронхіальна астма.
Еталони вірних відповідей:
№ питання |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
№ відповіді |
B |
C |
D |
E |
B |
B |
B |
C |
C |
A |
E |
D |
D |
C |
E |
