
- •Імунологія
- •V. Зміст теми
- •VI. Матеріали контролю вихідного рівня знань, навичок та вмінь
- •V. Зміст заняття
- •VI. Матеріали контролю вихідного рівня знань, навичок та вмінь
- •I Актуальність теми:
- •Іv Інтеграція з суміжними дисциплінами
- •V.Зміст теми заняття
- •Введення тексту і вибір напрямку перекладу
- •5 .Заповніть пропущене в таблиці
- •1 Студент повинен мати уявлення (ознайомитися):
- •2 Студент повинен знати (засвоїти)
- •3 Студент повинен вміти:
- •Перелік практичних навичок, якими студент має оволодіти:
- •IV. Міждисциплінарна інтерація
- •V. Зміст теми заняття
- •Ендогенні фактори.
- •Фактори довкілля.
- •Імунологічна стадія алергічних захворювань
- •Неалергічна Алергічна
- •Механізми реакцій гіперчутливості
- •Неінфекційні алергени
- •Інфекційні алергени:
- •Медіатори алергії. Їхня класифікація й дія на організм. Патогенез загальних і місцевих алергійних реакцій.
- •Медіатори алергії
- •Вазоактивные аміни:
- •Локалізація гістамінових рецепторів та біологічний
- •Інформація про інтерлейкіни, що мають
- •Методи лабораторної ідентифікації алергенів
- •Клінічні форми алергічних захворювань алергічний риніт
- •Ступені важкості перебігу алергічного риніту
- •Профілактично-лікувальні заходи
- •Алергічна бронхіальна астма
- •Клінічні симптоми ба:
- •Критерії порушення функції зовнішнього дихання:
- •Перелік та обсяг медичної допомоги на амбулаторно-поліклінічному етапі:
- •Класифікація ба.
- •Фармакотерапія хворих на ба.
- •Контролюючі медикаменти.
- •Ступінчастий підхід до фармакотерапії хворих на ба.
- •Загострення ба
- •Кропив'янка та набряк квінке
- •Класифікація лікарської алергії:
- •Клінічна картина.
- •VI. Матеріали контролю вихідного рівня знань, навичок та вмінь
- •Задачі іі рівня
- •І. Актуальність теми
- •Конкретні цілі:
- •Іі. Навчальна мета заняття
- •1 Студент повинен мати уявлення (ознайомитися):
- •2 Студент повинен знати (засвоїти)
- •3 Студент повинен вміти:
- •Перелік практичних навичок, якими студент має оволодіти:
- •Ііі. Мета розвитку особистості
- •IV. Міждисциплінарна організація
- •V. Зміст заняття
- •Імунологічна стадія алергічних захворювань
- •Неалергічна Алергічна
- •Алергічні реакції можуть мати перебіг за будь-яким з 4 типів. Класифікація алергій (гіперчутливості) за Джеллом та Кумбсом (1964р.):
- •Поняття про псевдоалергічні реакції. Механізми розвитку (лібератори гістаміну, альтернативний шлях активації комплементу, аспіринова астма). Клінічні прояви псевдоалергічних реакцій.
- •Механізми псевдоалергії:
- •Фактори, що сприяють розвитку псевдоалергічних реакцій на лікарські засоби:
- •Механізм дії харчових домішок і харчових добавок:
- •Всі алергійні реакції діляться на:
- •II тип реакції може протікати по декількох механізмах:
- •Аутоімуні гемолітичні анемії (ага)
- •Класифікація ага
- •Імунокомплексні алергічні реакції. Феномен Артюса. Сироваткова хвороба. Алергічні альвеоліти. Механізм патогенної дії імунних комплексів.
- •Різні антигени, що викликають гіперчутливий пневмоніт
- •Реакції гіперчутливості вповільненого типу ( Тип IV гіперчутливості)
- •VI. Матеріали контролю вихідного рівня знань, навичок та вмінь
- •Задачі іі рівня
VI. Матеріали контролю вихідного рівня знань, навичок та вмінь
Тести І рівня
1. При алергічному агранулоцитозі, що викликаний лікарськими препаратами, для виявлення причини доцільно:
проведення прик-тесту з розчином лікарських препаратів*
проведення внутрішньошкіряних проб
проведення скаріфікаційних тестів з розчином лікарських препаратів
проведення реакції бластної трансформації з розчином лікарських препаратів
проведення реакції пасивної гемаглютинації з розчином лікарських препаратів
2.У дівчини 18 років після видалення зуба виник твердий болючий блідий набряк обличчя, біль у животі без чіткої локалізації, нудота. Аналогічні симптоми виникали декілька разів у минулому після стресів або перед менструацією і проходили без лікування за 3-4 дні. Укажіть причину виникнення стану хворої.
холінергічний дисбаланс
алергічна реакція І типу
алергічна реакція III типу
дефіцит С1- інгібітора комплементу *
псевдоалергічна реакція
3.Після чергової ін'єкції за схемою специфічної імунотерапії хворий:
А.знаходитися під наглядом алерголога 30 хвилин *
В.лежати 2 години
С.повинен прийняти таблетку антигістамінного препарату
D.змазати місце ін'єкції гормональною маззю
E.медичний нагляд не потрібен
4. Серед механізмів специфічної імунотерапії алергенами є:
A.переключення імунної відповіді з Th1, на Тh2-лімфоцити-хелпери
B.активізація лімфоцитів-хелперів
C.зменшення виділення медіаторів алергії
D.напрацювання блокуючих антитіл та зменшення виділення медіаторів алергії
E.зв'язування гістамінувсе перелічене*
5.Протипоказами для специфічної імунотерапії є:
A.іперчутливість до 2 груп алергенів (пилкових та побутових)
B.бронхіальна астма
C.висока чутливість до алергенів
D. вагітність*
E.вік до 7 років
6.Без чого неможливо проводити імунокоригуючу терапію?
A.Клінічних проявів імунопатологічного стану*
B.Відхилень від норми імунологічних лабораторних параметрів
C.При неефективності етіотропної терапії
D.Загального аналізу крові
E.Даних рентгенологіічного дослідження грудної клітини
7.У юнака з дитинства періодично спостерігаються набряки під очима (справа більше, ніж зліва). Пошуки "причинного" алергену нічого не дали, антигістамінні препарати майже не ефективні. Обстеження нирок патології не виявило. У батька також є подібне захворювання. Яка причина рецидивуючого набряку? Які потрібні обстеження і лікування?
A.Спадковий набряк у зв'язку з вродженим дефіцитом інгібітора СІ фрагмента комплементу. Потрібно дослідження фрагментів комплементу. З метою лікування доцільно переливати нативну сироватку крові*
B.Ангіоневротичний набряк Квінке як прояв харчової алергії. Потрібно лікування антигістамінними препаратами другого покоління
C.Хронічний пієлонефрит. Потрібне лікування антибіотиками
D.Дерматоміозит. Потрібна консультація ревматолога, лікування нестероїдними протизапальними препаратами
E.Набряк Квінке як прояв медикаментозної алергії. Потрібна відміна медикаментозних препаратів, які приймає хворий
Тема заняття №7: Основи трансплантаційного імунітету. Імунологія репродукції. Імунозалежні форми безпліддя
І. Актуальність теми
Трансплантація органів людини стала можливою в результаті поступового, упродовж століть, наукового вирішення таких проблем: переливання крові, штучного дихання, наркозу, реанімації, переборення імунної реакції відторгнення органів, боротьби з інфекціями, техніки судинного шва, методики консервування органів і тканин людини та їх трансплантації, технічного забезпечення застосування трансплантації. Практично визначені морально-етичні та правові засади трансплантації, хоча низка проблем і далі залишається не вирішеними. Людство практично перебуває на початковому етапі розвитку цього методу лікування хворих людей. Зокрема, не до кінця вирішена проблема біологічної несумісності тканин, пересадження легенів, селезінки, підшлункової залози тощо.
Українська медична наука і практика також оволоділи методом трансплантації. Звичними стали пересадження нирок, судин, рогівки, кришталика ока, тканин опорно-рухового апарата, кісткового мозку, шкіри. Плідними є дослідження питань трансплантації печінки.
Імунологія репродукції займається вивченням імунних механізмів , що беруть участь у розвитку статевих клітин чоловіків і жінок, запліднення, вагітності, пологах. В перші тижні вагітності відбувається перебудова імунної системи матері і формування механізмів адаптації до присутності організму, що розвивається в утробі.
ІІ. Навчальні цілі заняття.
1.Інтерпретувати дані фенотипування пари донор – реципієнт (визначення індексу гістосумісності) при підготовці до трансплантації органів та клітин.
2.Обґрунтовувати застосування імуносупресивної терапії в пост трансплантаційному періоді.
3.Визначати клінічні та лабораторні ознаки розвитку надгострого, гострого та хронічного кризів відторгнення.
4.Проводити диференційну діагностику між кризом відторгнення та інфекційним ускладненням у хворих після проведення трансплантації органів.
5.Ознайомитись з основами імунології репродукції.
6.Вивчити патогенез, діагностику і лікування імуннозалежного безпліддя.
ІІІ. Цілі розвитку особистості (виховні цілі)
Розвинути уявлення про значення стану імунної системи пацієнта в підтриманні здоров’я та на матеріалі теми розвинути почуття відповідальності за своєчасність і правильність професійних дій. Продовжити формування клінічного мислення майбутнього лікаря загальної практики в виявленні імунозалежної патології, особливо при неефективності традиційного лікування та хронічному перебігу вірусних, бактеріальних та грибкових інфекції.
ІV. Міждисциплінарна інтеграція
Дисципліни |
Знати |
Вміти |
|
||
Ö Гістологія, цитологія та ембріологія Ö Анатомія людини Ö Фізіологія та патологічна фізіологія Ö Мікробіологія, вірусологія та імунологія Ö Основи внутрішньої медицини Ö Педіатрія ÖІнфекційні хвороби Ö Фармакологія Репродукція |
Знати основи загальної імунології, структуру і функції імунної системи. Морфофункціональні особливості людини. Етіологію, клініку, лабораторні та інструментальні методи (обстеження органів імунної системи), диференціальну діагностику, лікування та методи профілактики основних захворювань людини. . основи репродукції
|
Вміти використовувати отримані знання для розуміння механізмів підтримання гомеостазу, розвитку адекватної імунної відповіді на збудники, механізми формування толерантності та ін.
|
|
||
|
Винаходити при здійсненні клінічного та допоміжних методів обстеження прояви імунологічних порушень, оцінювати їх вагомість; Оцінювати дані сучасних імунолабораторних обстежень, враховуючи клінічну стадію процесу. Винаходити взаємозв¢язок нервової, імунної та ендокринної систем в підтримці гомеостазу |
Вміти використовувати отримані знання для розуміння причин розвитку затяжних та часто рецидивуючих інфекційних захворювань з швидким формуванням хронічних вогнищ запалення, що значно ускладнює перебіг соматичних хвороб: аутоімунна гемолітична анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз: клінічні та лабораторні ознаки; проблеми неплідності з імунними механізмами та ін. |
|||
3. Внутрішньопредметна інтеграція поняття вторинного імунодефіциту імунологія репродукції алергічні захворювання онкоімунологія автоімунні захворювання
|
|
1. Інтерпретувати дані лейкограми та імунограми з урахуванням клінічних даних, періоду хвороби, імунологічного анамнезу. 2. Формулювати з наявних симптомів та синдромів діагноз конкретної патологію імунної системи, проводячи диференціальну діагностику; 3.Призначити імунотропну терапію у комплексному лікуванні імунозалежних захворювань. |