
- •Предмет кримінології та його характеристика.
- •Функції кримінології.
- •Методологія та завдання кримінології.
- •Зв'язок кримінології з іншими науками.
- •Виникнення та розвиток вітчизняної кримінології як самостійної науки.
- •Методи кримінологічних досліджень.
- •Стан та тенденції злочинності в Україні.
- •Визначення рівня, коефіцієнта злочинності.
- •Поняття динаміки злочинності.
- •Класифікація злочинців.
- •Поняття причин та умов злочинності.
- •Класифікація причин та умов злочинності.
- •Антропологічні концепції причин злочинності в зарубіжній кримінології.
- •Концепції соціальної детермінації злочинної поведінки.
- •Причини та умови злочинності в сучасний період соціально-економічних та політичних реформ в Україні(таблиця)
- •Механізм індивідуальної віктимної поведінки та його елементи.
Поняття причин та умов злочинності.
Учення про причини й умови злочинності у вітчизняній і зарубіжній юридичній літературі не має єдиного тлумачення. Кримінологія приділяє багато уваги категорії причинності. Це зумовлюється тим, що злочинність і її причинність є основними елементами предмета науки кримінології. Проблема причинності має важливе методологічне значення, визначає суть і зміст кримінології. Від її вирішення залежить розуміння соціально-правової природи злочинності, соціально-ідеологічної суті особи злочинця, розробка запобіжних заходів, а також визначення інших кримінологічних проблем. Як складне явище, злочинність є наслідком дії багатьох обставин, факторів і причин. Із цією проблемою пов'язане власне й виникнення кримінології як науки.
Причина злочинності - це соціально-психологічні обставини, що безпосередньо породжують і відтворюють злочинність та злочини як свій закономірний наслідок. Причина як основа та сутність наслідку є вихідним і визначальним елементом взаємозв'язку явищ.
Отже, якщо причини злочинності - це негативні явища, які породжують її, то умови злочинності - це явища, котрі безпосередньо не породжують злочинності (наслідку), але слугують певними обставинами, що сприяють її виникненню та існуванню, тобто в певний спосіб упливають на розвиток причинного зв'язку, сприяючи чи не перешкоджаючи породженню злочинності
Класифікація причин та умов злочинності.
здійснюється за декількома критеріями:
За природою причини й умови поділяються на: об'єктивні, суб'єктивні. Об'єктивні фактори існують незалежно від волі людини. До них належать: стан екології, економіки, соціальний лад, спадковість, клімат та ін.. Об'єктивні умови - це недоліки організаційного й технічного порядку, що підтримують, пожвавлюють дію суб'єктивних і об'єктивних причин злочинності.Суб'єктивні фактори охоплюють все особистісне, що залежить від волі людини: свідомість, звички, нахили, ціннісні орієнтири, мораль, право, політичні погляди, традиції та ін. До суб'єктивних причин відносяться елементи соціальної психології, що суперечать моралі та проявляються у викривлених потребах, інтересах, установках, меті, які призводять до скоєння злочинів. Суб'єктивні умови - це демографічні та соціально-психологічні особливості населення.
За рівнем функціонування виділяють причини й умови: - загальні для всієї злочинності; - особливі для різних видів злочинів (за їх кримінально-правовою характеристикою, за колом осіб, що їх скоїли та ін.); - поодинокі для певних злочинів.
За змістом і способом дії: - загальні причини й умови ті, що впливають на всю злочинність, тобто стосуються всіх процедур у злочинності: зростання, скорочення, структурних змін тощо. Вони можуть бути: - економічними; - ідеологічними; - організаційними; - правовими тощо; - особливі криміногенні обставини: - причини та умови конкретних видів злочинів за об'єктом зазіхання. За джерелами причини й умови бувають: - внутрішні - суперечності, що притаманні певному суспільству, - зовнішні - негативний уплив з боку інших. Скажімо, порнографія, наркотики, насильство, що заполонили екрани наших телевізорів і кінотеатрів, які прийшли із Заходу.