12. Стан та тенденції злочинності в Україні.

Найпоширенішим видом злочинності є загальнокримінальна корислива злочинність, яка складає 60-65 % від загальної кіль­кості вчинених злочинів. Підвищений ступінь суспільної небезпеки становить насиль­ницька злочинність, навіть не зважаючи на те, що її рівень в останні роки зменшується. Одним з найнебезпечніших видів злочинності є злочинність неповнолітніх. Адже особи, що вчиняють злочини в молодому віці, ймовірніше в майбутньому поповнюють "армію" реци­дивної злочинності. Негативними тенденціями злочинності неповнолітніх є те, що зростає рівень її організованості, збільшується кількість зло­чинів, пов'язаних з наркотичними засобами, зростає технічна оснащеність неповнолітніх злочинців, вчиняються більш жорстокі та"безмотивацшні" злочини, порівняно зі злочинністю Дорослих.

Актуальною залишається проблема рецидивної злочинності. За роки незалежності України значного поширення набула економічна злочинність

13. Визначення рівня, коефіцієнта злочинності.

Рівень злочинності-це її кількісна характеристика, що вимірюється в абсолютних величинах сумою вчинених зло­чинів і осіб, які їх вчинили, за певний проміжок часу на визна­ченій території.

Використовуються два види основних ко­ефіцієнтів злочинності. По-перше, коефіцієнт злочинної інтенсивності, що розраховується на все населення певного регіону, включаючи неповнолітніх: К, З - кількість зареєстрованих злочинів на певній території за визначений період часу; Н - кількість мешканців, які проживають на цій території; Е - визначена кількість мешканців (єдина розрахункова база 1000,10000,100 000), відповідно до якої проводиться розрахунок.

По-друге, коефіцієнт злочинної активності, що розраховується на населення за віком з 14 років, тобто особи, котрі досягли мінімального віку кримінальної відповідальності: Ё, О - кількість осіб, які вчинили злочини; Н₍₁₄₎ - кількість мешканців, які проживають на певній території віком від 14 років.

Ці коефіцієнти розраховуються не тільки на злочин­ність загалом, але й на кожний окремий вид злочинності, що входить у її структуру. Крім того, зазначені коефіцієнти можуть застосовуватися для виявлення чи порівняння кримінальної активності різних категорій населення (чоловіків, жінок, молоді, рецидивістів тощо

14. Визначення питомої ваги злочинності.

Структура злочинності — це внутрішня, притаманна їй ознака, що розкриває її будову, окремі складові частини в за­гальній їх сукупності за визначений відрізок часу та на визначеній території. Основним показником структури злочинності є питома вага. Питома вага — це співвідношення частини злочинності до її за­гальної кількості: ПВ, З_в - кількість злочинів певного виду, З_шг - загальна кількість зареєстрованих злочинів. Основні показники структури злочинності такі: - співвідношення видів злочинів за їхньою класифікацією, поданою в Особливій частині КК; - питома вага найпоширеніших злочинів; - співвідношення видів злочинів за домінантною мотиваційною спрямованістю (насильницькі, корисливі, корисливо-насильницькі та необережні); - питома вага злочинності неповнолітніх; - питома вага групової злочинності, а всередині її - органі­зованої; - питома вага рецидиву; -"географія" злочинності, тобто розподіл її за регіонами й типами населених пунктів; - питома вага злочинів, пов'язаних з незаконним обігом зброї;

-питома вага злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків; - "вуличні" злочини; - транснаціональні злочини. Характер злочинності зумовлюється кількістю найбільш небезпечних злочинів у структурі злочинності, а також тим, якою є характеристика осіб, які їх скоїли