1. Водний розчин аміаку;

2. Соляна кислота;

3. Гідрооксид натрію;

4. *Сірчана кислота;

5. Групового реактиву немає.

38. Які речовини можна визначати за допомогою методу перманганатометрії:

1. *Окисники, відновники;

2. Метали;

3. Комплексні сполуки;

4. Луги;

5. Оксиди.

39. Застосування бюретки:

1. *Для точного вимірювання рідин;

2. Для неточного вимірювання рідин;

3. Для проведення хімічних реакцій;

4. Для перенесення рідини з однієї посудини в іншу;

5. Для проведення крапельних реакцій.

40. Укажіть визначення «молярність»:

1. *Відношення кількості розчиненої речовини до об’єму розчину;

2. Відношення маси розчиненої речовини до об’єму розчину;

3. Величина, яка чисельно дорівнює еквівалентній концентрації розчиненої речовини;

4. Маса речовини в 1 мл розчину;

5. Відношення еквівалентної кількості речовини до об’єму розчину;

41. Укажіть визначення «титр»:

1. Відношення кількості розчиненої речовини до об’єму розчину;

2. *Відношення маси розчиненої речовини до об’єму розчину;

3. Величина, яка чисельно дорівнює еквівалентній концентрації розчиненої речовини;

4. Маса речовини в 1 мл розчину;

5. Величина, яка чисельно дорівнює еквівалентній концентрації розчиненої речовини;

42. Укажіть визначення «нормальність»:

1. Відношення кількості розчиненої речовини до об’єму розчину;

2. Відношення маси розчиненої речовини до об’єму розчину;

3. *Величина, яка чисельно дорівнює еквівалентній концентрації розчиненої речовини;

4. Маса речовини в 1 мл розчину;

5. Величина, яка чисельно дорівнює еквівалентній концентрації розчиненої речовини;

43. Укажіть визначення «еквівалент»:

1. Відношення еквівалентної кількості речовини до об’єму розчину;

2. Відношення кількості речовини до об’єму розчину;

3. *Кількість речовини, яка реагує без залишку з 1еквівалентом водню або взагалі з 1 еквівалентом будь-якої речовини;

4. Відношення молярної маси до об’єму розчину.

5. Маса речовини в 1 мл розчину;

44. Суть хімічних методів

1. *Методи аналізу основані на проведені хімічних реакцій;

2. Методи в яких використовується кількісний зв’язок між реакцією і виникаючими при цьому термічними, електричними, кінетичними, фотохімічними та іншими явищами.

3. Методи, в яких використовують залежність між складом та кількістю речовини і її світлопоглинанням, світлорозсіюванням, заломленням світла, обертанням площини поляризації.

4. Методи, які основані на вимірюванні будь-яких фізичних властивостей речовини – радіактивності, інтенсивності ліній в спектрі та ін.

5. Методи виявлення окремих складових частин в невідомій сполуці.

45. Суть титриметричного аналізу

1. Сукупність хімічних і фізичних методів визначення відносної кількості елементів, іонів чи хімічних сполук у досліджуваній речовині;

2. *Метод кількісного аналізу, в якому вимірювання маси проводять шляхом вимірювання об’єму розчину реактиву відомої концентрації;

3. Метод суть якого полягає у тому, що складову частину речовини осаджують і потім зважують;

4. Методи виявлення окремих складових частин в невідомій сполуці;

5. Метод суть якого полягає у тому, що складову частину речовини зважують і потім осаджують.

46. Укажіть визначення «процес титрування»:

1. *Процес додавання досліджуваного розчину до розчину речовини, яку визначають;

2. Процес додавання розчину відомої концентрації до розчину речовини, яку визначають;

3. Процес додавання робочого розчину до індикатора;

4. Взаємодія розчину відомої концентрації з розчином речовини;

5. Процес додавання досліджуваного розчину до індикатора.

47. Точка еквівалентності – це коли

1. Взаємодіючі речовини повністю прореагували між собою;

2. Коли маси реагуючих речовин рівні між собою;

3. Коли об’єми реагуючих речовин рівні між собою;

4. *Коли кількості прореагованих речовин строго еквівалентні;

5. Коли об’єми реагуючих речовин різні між собою.

48. Що розумієте під кінцевою точкою титрування:

1. *Це точка еквівалентності;

2. Це експериментальне поняття і на практиці необхідно намагатись, щоб кінець титрування був максимально близький до точки еквівалентності;

3. Коли витрачений весь робочий розчин з бюретки;

4. Це теоретичне поняття;

5. Коли кількості прореагованих речовин строго еквівалентні.

49. Пряме титрування:

1. При титруванні відбувається реакція між досліджуваною речовиною і робочим розчином;

2. До досліджуваного розчину додають точно відміряну кількість надлишку розчину відомої концентрації і надлишок цього реактиву відтитровують робочим розчином;

3. Робочим розчином титрують продукт реакції досліджуваної речовини з реактивом;

4. Відбувається взаємодія між досліджуваним розчином і індикатором;

5. *До певного об’єму розчину визначаємої речовини додають по краплям титрант в присутності індикатора до досягнення кінцевої точки титрування.

50. Зворотнє титрування: