
- •Теорія журналістики
- •Журналістська як наука і як предмет вивчення
- •2) Періодичні видання в цілому, а останнім часом і всі засоби масової інформації, включаючи ефірні та електронні;
- •Журналістика як сфера масово-інформаційної діяльності
- •3. Основні напрями професійної діяльності журналіста.
- •Масова інформація, її сутність і зв’язок з журналістикою
- •5. Семантична, прагматична, синтаксична адекватність журналістських творів як запорука інформованості аудиторії.
- •6. Роль і специфіка публіцистики в журналістиці.
- •7. Журналістика як система засобів масової інформації. Складові системи
- •Система змі в Запорізькій області (просто добавить от себя примеры)
- •Інформаційний простір, його визначення та різновиди.
- •11. Типологія змі, її аспекти та чинники.
- •Типология сми.
- •12. Журналістика в системі соціальних інститутів.
- •15. Державна політика в галузі змі.
- •Журналістика як “четверта влада”
- •17.Соціально-політичний вимір діяльності журналіста
- •18.Основні методи й засоби журналістики як сфери обміну інформації.
- •19. Соціологічні методи в журналістиці
- •20.Журналістика як форма творчої діяльності.
- •22. Формування громадської думки засобами масової інформації
- •24.Психологічно-особистісні якості журналіста-професіонала
- •25.Законодавство України, що регламентує діяльність змі.
- •26.Свобода друку і журналістської діяльності в Україні.
- •27.Цензура і змі. Форми й методи цензури й самоцензури змі в Україні(обєднані)
- •28.Новітні тенденції розвитку мас-медіа.
- •29.Проблема глобалізації та журналізм. Єдиний світовий інформаційний простір
- •30.Проблема інформаційної безпеки у світі.
28.Новітні тенденції розвитку мас-медіа.
Однією із головних тенденцій у сучасному просторі медіа виступає експансія мережі Інтернет, яка поєднує аудіовізуальну та текстову інформацію, тобто виконує функції, які раніше належали телебаченню, радіо та друкованим мас-медіа (пресі). На боці Інтернет також постійний розвиток інноваційних технологій та фактор зміни поколінь, коли в аудиторії мас-медіа будуть переважати люди, які володіють комп’ютером та є «продвинутими користувачами» в мережі Інтернет, активно використовують соціальні мережі. І хоча у сучасному українському медіа-просторі переважає аудиторія телебачення, проте майбутнє – за тими медіа, які будуть краще представленими та активними в Інтернет.
Телебачення, як технологія і як феномен соціального та політичного життя виконує не лише інформаційну функцію. Це елемент повсякденного життя більшої частини суспільства. За класифікацією І. Клімова телебачення - це сигніфікаційна система, яка створює системи сенсів, образів, інтерпретацій, що упорядковують картину світу, і одночасно - інструмент структурування і категорізациії світу для індивіда, що сприймає інформаційний потік. Телебачення виконує референційну функцію, є учасником процесу конструювання соціальної взаємодії (патернів) та функцію репрезентації, як місце зустрічі індивіда і суспільства, засіб їх взаємного відображення. З іншого боку, воно здатне виробляти, успадковувати і оформляти способи мислення, пізнавальні прийоми і традиції, що існують в суспільстві в різних соціальних групах та спільнотах [Климов І. Телебачення: модальність існування / І. Клімов // Соціологічні дослідження. – 2005. - № 10. – с. 97].
Інтернет, як комунікативна мережа виконує наступні функції. По-перше, комунікативна функція. В Інтернет-комунікації на одному полюсі діє професійний виробник інформації, а на іншому завжди присутній масовий суб'єкт – заздалегідь невизначена за чисельністю безліч анонімних користувачів, які також здатні виробляти та коментувати інформацію. По-друге, інформаційна функція. Інтернет - це найшвидший засіб повідомлення новин, в мережі можливо знайти будь яку інформацію, різну за жанром. Це говорить про те, що присутня жанрово-видова різноманітність матеріалів в Інтернет переважає над телебаченням. По-третє, цінністно-регулятивна функція. Виконання ціннісно-регулюючої функції відбувається на основі виконання функції інформування і фокусування уваги аудиторії на певних подіях і проблемах, тобто формуванні порядку денного. По-четверте, розважальна функція. Мережа переповнена різноманітними іграми, різними розважальними програмами. У цій сфері Інтернет також переважає можливості телебачення [Филатова О.Г. Интернет как масс-медиа / Филатова О. // Актуальные проблемы теории коммуникации. Изд-во СПбГПУ, 2004. - C. 232-240].
Таким чином, враховуючи, що функціонально мас-медіа поділяються на «аналітичні» (більшою мірою це властиво друкованим мас-медіа) та «розважальні» (формат телевізійного шоу), можна стверджувати наступне. По-перше, розвиток Інтернет відкриває можливості для технологічного поєднання двох видів комунікації, як текстового так і візуального. По-друге, Інтернет передбачає (і стимулює) відповідь реципієнта на отриману інформацію, що створює простір комунікативної взаємодії з політичних питань. По-третє, від суспільства залежить подальший розвиток політичної комунікації в Інтернет. Тобто аудиторія сама має можливість визначати преференції щодо політичної інформації, її виду, формату та стилю викладення в Інтернет.