
- •Теорія журналістики
- •Журналістська як наука і як предмет вивчення
- •2) Періодичні видання в цілому, а останнім часом і всі засоби масової інформації, включаючи ефірні та електронні;
- •Журналістика як сфера масово-інформаційної діяльності
- •3. Основні напрями професійної діяльності журналіста.
- •Масова інформація, її сутність і зв’язок з журналістикою
- •5. Семантична, прагматична, синтаксична адекватність журналістських творів як запорука інформованості аудиторії.
- •6. Роль і специфіка публіцистики в журналістиці.
- •7. Журналістика як система засобів масової інформації. Складові системи
- •Система змі в Запорізькій області (просто добавить от себя примеры)
- •Інформаційний простір, його визначення та різновиди.
- •11. Типологія змі, її аспекти та чинники.
- •Типология сми.
- •12. Журналістика в системі соціальних інститутів.
- •15. Державна політика в галузі змі.
- •Журналістика як “четверта влада”
- •17.Соціально-політичний вимір діяльності журналіста
- •18.Основні методи й засоби журналістики як сфери обміну інформації.
- •19. Соціологічні методи в журналістиці
- •20.Журналістика як форма творчої діяльності.
- •22. Формування громадської думки засобами масової інформації
- •24.Психологічно-особистісні якості журналіста-професіонала
- •25.Законодавство України, що регламентує діяльність змі.
- •26.Свобода друку і журналістської діяльності в Україні.
- •27.Цензура і змі. Форми й методи цензури й самоцензури змі в Україні(обєднані)
- •28.Новітні тенденції розвитку мас-медіа.
- •29.Проблема глобалізації та журналізм. Єдиний світовий інформаційний простір
- •30.Проблема інформаційної безпеки у світі.
19. Соціологічні методи в журналістиці
Під методикою в соціології мають на увазі поняття, «яким позначають сукупність технічних прийомів, пов'язаних з даним методом, включаючи чисті операції, їх послідовність та взаємозв'язок». У силу того що кожна методика таїть у собі не тільки процедурні моменти, пов'язані з послідовністю дій, але і різні правила в аналізі, інтерпретації даних, від журналіста потрібні певні навички та вміння їх використовувати.
Якісні методи можна умовно розділити на два класи: одні з них використовуються при зборі емпіричних даних (такі як спостереження, експеримент, прогнозування, інтерв'ю тощо), інші - під час аналізу отриманих відомостей. У якісних методах, як і в кількісних, важливе значення надається процедурним моментам дослідження. Під процедурою звичайно розуміють послідовність операцій, загальну систему дій і спосіб організації дослідження.
Спостереження й експеримент. У його основі лежить «здатність людини до сприйняття предметно-чуттєвої конкретності світу в процесі аудіовізуальних контактів з ним».Журналістське спостереження завжди має цілеспрямований і чітко заданий характер. Це передбачає не тільки безпосереднє сприйняття об'єктивної дійсності, але нерідко і участь у ній журналіста для більш глибокого вивчення подій. Метод спостереження активно використовується в репортерської практиці. Кореспондент найчастіше має справу з якимись приватними і неповторними ситуаціями, які не завжди можна заново «програти». Журналіст стикається з людськими емоціями, а часом складними і навіть конфліктними міжособистісними відносинами. На практиці метод спостереження характеризує кілька підстав: ступінь формалізованності (структуралізованное і неструктуралізованное), і місце проведення (польове й лабораторне); регулярність проведення (систематичне і несистематичні); позиція спостерігача в дослідженні (включене і невключене). Включене спостереження в журналістиці часто ототожнюють з методом експерименту. Як і у включеному спостереженні, журналіст-експериментатор підтримує безпосередній взаємозв'язок з об'єктом вивчення. По-друге, експеримент, як і спостереження, може проводитися приховано. По-третє, він відноситься до візуальних засобів вивчення соціальної дійсності. Втім, незважаючи на спільність основних ознак, експеримент має і особливі риси, характеристики. «Під експериментом розуміють метод дослідження, що базується на управлінні поведінкою об'єкта за допомогою факторів, котрі впливають на нього і контроль за дією яких знаходиться в руках дослідника».
Інтерв'ю. За змістом інтерв'ю поділяються на так звані документальні, спрямовані на вивчення подій минулого, уточнення фактів, і інтерв'ю думок, мета яких - виявлення оцінок, поглядів, суджень і т.п. Під формалізованим інтерв'ю розуміють стандартизоване і структуризоване спілкування. У неформалізованому інтерв'ю питання розташовуються за іншим принципом. Інтерв'ю розрізняють і за ступенем інтенсивності, короткі (від 10 до 30 хвилин), середні, які ще називають клінічними (тривають іноді годинами), і фокусовані, переважно орієнтовані на вивчення процесів сприйняття і за своєю тривалістю обмежені тільки завданнями і цілями дослідження.Нетрадиційні для журналістики методи: інтерв'ю-анкета, питання-відповідь, пресовий опитування та ін Їх характерною ознакою служить звернення не до одиничних співрозмовників, а до більш-менш численної групи людей. Зі значною мірою умовності їх можна об'єднати в групу соціологічних видів інтерв'ю.
Анкета розрахована на опитування деякого числа людей з метою отримати стандартизовані відповіді, щоб на їх основі зробити узагальнені висновки про кількісні та якісні характеристики об'єкта або предмета аналізу.
Взаємопроникнення статистичних і смислових підходів до об'єкта вивчення властиво контент-аналізу. Методом контент-аналізу отримують кількісні та якісні характеристики аналізованого тексту. Результат досягається за рахунок суворого підрахунку частоти і обсягу згадувань тих чи інших змістовних одиниць досліджуваного документа.
Аналіз та інтерпретація отриманих даних. При обробці даних використовуються як загальнонаукові методи (аналіз, синтез, індукція, дедукція тощо), так і загальнонаукові процедури (систематизація, класифікація, групування, типологізація і т.д.). Розглянемо такі процедури аналізу даних, як угруповання, класифікація і типологізація.
Стратегія аналізу припускає виявлення якихось загальних закономірностей в різних явищах дійсності, а також з'ясування причинно-наслідкових зв'язків між різнорідними фактами. З цією метою наявні в розпорядженні журналіста дані класифікуються і групуються за певними ознаками і критеріями. Метод типологізації орієнтований на пошук стійких ознак і властивостей досліджуваних об'єктів. Цей процес починається з моменту відбору фактів. Для вирішення завдання журналісти можуть використовувати два способи.У першому випадку характерні властивості ряду об'єктів переносяться на окреме явище. У другому - знайдений в житті тип (характер, доля, стиль поведінки) стає основою подальшої типізації.