4. Що таке базисні нововведення? Наведіть приклад.

Для встановлення значення певного інноваційного продукту, виявлення ступеня його впливу на ефективність виробництва, на зміни в розвитку суспільства, а також для порівняльної якісної та кількісної оцінки нововведень важливе значення має їх класифікація. Однією з важливих ознак є рівень новизни в інновації. Цей рівень показує знання, які втілені в нововведенні. Існує загальноприйнята точка зору про два рівні новизни. Перший — це нововведення (інновації) на базі нових знань, створених на основі пізнання нових законів та закономірностей. Це базисні (радикальні) нововведення. Вони докорінно здатні змінити різні види діяльності суспільства (наприклад: винахід двигуна внутрішнього згоряння, електроенер­гетика, електроніка і т. д.).

Другий рівень — це нововведення, які створені на базі вже існуючих знань і відомих законів та принципів. Вони називаються поліпшуючими нововведеннями і націлені на вдосконалення вже існуючих продуктів та технологій.

Базисні нововведення потребують проведення повного циклу науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та наявності розвиненої бази для виконання значного обсягу прикладних НДДКР. Уведення базисних інновацій потребує перебудови цілої низки суміжних виробництв, упровадження нових методів організації виробничого процесу, організації праці, структури управління, вони змінюють види діяльності та життя суспільства в цілому. Наприклад, розвиток залізничного транспорту, авіації, кос­монавтики, електроніки і т. ін.

Нерівномірність інноваційної активності пояснюється особливостями функціонування ринкової економіки. Орієнтуючись на поточний дохід, підприємці керуються економічною кон'юнктурою, не враховуючи довгострокові альтернативи технічного розвитку. Впроваджувати радикальні інновації вони починають лише внаслідок різкого зниження ефективності інвестицій у традиційних напрямах, коли вже накопичені значні збиткові потужності і не вдається вийти з кризи. Па цьому етапі впровадження базисних інновацій є єдиною можливістю подолати депресію. Й. Шумпетер вважає, що депресія відіграє роль генератора умов для інновацій.

Базова інновація реалізує винахід і створює передумови для формування нових технологій і провокує виникнення низки менш значних (вторинних) інновацій, які збираються у так звані "інноваційні пучки" — кластери. Кожна базисна інновація сприяє створенню пової галузі виробництва, яка послідовно проходить цикли розвитку від початкового періоду різкого зростання через стадію зрілості до поступового занепаду.

Найбільші базисні інновації реалізують найбільші винаходи і стають основою революційних переворотів у техніці, форму­вання нових її напрямів, створення нових галузей. Такі іннова­ції вимагають тривалого часу й великих витрат на освоєння, зате забезпечують значний за рівнем і масштабом народно­господарський ефект; проте відбуваються вони не щороку;

У розвитку основної продуктивної сили до базисних нововведень відносять сучасну медицину, систему освіти, рекреаційні послуги та ін., з розгортанням другого етапу НТР у сфері техніки – мікроелектроніку, суперкомп'ютери 5-го та 6-го поколінь, інтелектуальні роботи, гнучкі технологи, телекомунікації, інтернет, індустріально-інформаційні комплекси, у сфері технологи – лазерні, плазмові, мембранні біотехнології, космічні та безвідходні екологічно чисті технології. У сфері застосування принципово нових предметів праці до базисних інновацій зараховують створення нових матеріалів із заданими властивостями – композитних матеріалів (поєднання металів і кераміки, скла і кераміки, полімерів, надчистих і надтвердих матеріалів та ін.). До базисних інновацій у застосуванні сил природи належать використання ядерної та термоядерної енергії, енергії Сонця, підземного тепла Землі тощо. Базисні інновації мають, як правило, міжгалузевий характер, потребують значних ризикованих інвестицій, розвитку інфраструктури, а отже, всебічної підтримки держави. Так, у США наприкінці 90-хчастка держави у фінансуванні НДДКР становила 50%, в країнах ЄС – понад 40%. У здійсненні базисних інновацій Україна наприкінці XX ст. відставала від розвинутих країн світу в десятки разів.