2. Методика аналізу підсумкових витягів за країнами

Такі підсумкові витяги публікуються за кожною досліджуваною країною. Вони дозволяють оцінити перспективи розвитку туристичної галузі та окреслюють коло питань, що потребують нагального вирішення. Ключові переваги вказують на додаткові ресурси, які мають бути або вже були залучені. Фахівці ВЕФ радять читати витяги за певною схемою.

Спочатку варто ознайомитися із загальною характеристикою країни (ключові чинники). Означені показники слід порівняти із аналогічними показниками країн того ж регіону та показниками вже існуючих або майбутніх країн – стратегічних партнерів, щоб виявити, наскільки однакові схеми побудови ділового співробітництва можливі і які додаткові ресурси можуть бути залучені. Наприклад, Україна має нижчий за середній у своєму географічному регіоні показник ВВП, проте володіє значними територіальними та людськими ресурсами.

У другу чергу аналізується група показників, що характеризують туристичну галузь. Абсолютні показники внесків туристичної та супутніх галузей у ВВП показують сучасний стан, а прогноз щорічного приросту – перспективи. В Україні найперспективнішим, за оцінками експертів, стануть доходи від туристичної галузі безпосередньо (прогнозується приріст у 6,3%), а проблемною сферою є політика зайнятості, особливо в супутніх галузях. Діаграма побудована таким чином, щоб можна було порівняти динаміку в’їзного туризму та його доходності. Чим більше віддаленими один від одного є показники одного року, тим відносно менш дохідним є в’їзний туризм. Візуальний аналіз діаграм допоможе знайти, по-перше, країни з подібною динамікою, по-друге – країни, яким вдалося скоротити відстань, тобто значно підвищити прибутковість туристичної галузі.

Третя частина витягу – підсумок проміжних підрахунків та загальне значення ІКПТ (деякі дані, взяті з першоджерела, не збігатимуться з обчисленими показниками таблиці через те, що в даному конспекті лекцій використовувалися неточні чисельні значення (округлені до однієї десятої)). Україна із значенням індексу 3,8 посідає 77 місце, що не характеризує ділове середовище країни як привабливе для розвитку туризму. Найсприятливішими є умови, що характеризують соціально-культурну сферу життя суспільства, а недоліками є несприятлива державна політика, яка негативно впливає на ділове середовище (субіндекс В має найнижчі відносні показники, їх абсолютна величина також мала, значно менша за середню. Відносно розвиненою є лише інфраструктура наземного транспорту (як відомо, Україна є транзитною державою) у даній групі та система охорони здоров’я у групі А. З аналізу групи С видно, що країна підтримує і розвиває перш за все людські ресурси, приділяючи мало уваги природним і культурним. Можна зробити висновок, що для залучення інвестицій у туристичну галузь необхідно перш за все подбати про її інфраструктуру та удосконалити існуюче правове середовище, проте на даному етапі дослідження туристична сфера не є першочерговою для держави (оцінена усього в 3,3 бали).

Четверта частина витягу (T&T national competitiveness balance sheet, Підсумок конкурентоспроможності туристичної галузі) уточнює третю, детальніше описуючи субіндекси. Вони структуруються за наступними правилами:

1. Синім кольором виділяються конкурентні переваги (competitive advantages), блакитним – недоліки (competitive disadvantages), що впливають на галузь туризму. Для кожного субіндексу (виносяться тільки субіндекси третього порядку) вказується його ранг, тобто місце, яке отримала країна згідно з саме цим показником.

2. Для країн (національних економік), які згідно з ІКПТ входять у десятку найбільш конкурентоспроможних, ключовими перевагами вважатимуться ті показники (субіндекси третього порядку), за якими вона посідає 1 – 10 місця включно. Всі інші чинники, що посідають 11 місце та нижче, вважатимуться недоліками країни. Наприклад, перше місце згідно з ІКПТ – 2007 посідає Швейцарія, показник 8.01 наявності готельних номерів, який за своїм значенням серед усіх показників 8.01 займає 7 місце, буде конкурентною перевагою країни, а показник 4.02, що непрямо оцінює доступність для населення медичних послуг і знаходиться на 11 місці із 124 країн світу, вважатиметься вже недоліком, який необхідно усунути для покращення роботи туристичної галузі.

3. Для країн (національних економік), які згідно з ІКПТ посідають 11 – 50 місця включно, перевагами вважатимуться всі чинники, ранг яких є вищим за загальний ранг країни, а недоліками відповідно показники, ранг яких дорівнює загальному чи є нижчим. Наприклад, Бахрейн займає 47 місце згідно з ІКПТ – 2007, тому для цієї країни перевагами вважатимуться усі чинники, що займають 1 – 46 місця включно, а недоліками – 47 місце і нижче.

4. Для країн (національних економік), які згідно з ІКПТ посідають 51 – 133 місця, конкурентними перевагами вважатимуться всі показники, які посідають 50 місце та вище (тобто від 1 до 50 включно), а усі інші вважатимуться її недоліками. Наприклад, Україна посідала у 2009 році 3 місце за станом наявності місць в лікарнях, проте за доступом населення до питної води країна посідає 53 місце. Отож, з 73 чинників конкурентоспроможними для України є 21 (29%).