Рефлексивний блок
Із наведеного переліку родовищ виберіть родовища нафти:
А)Качанівське б)Сагайдацьке
В)Дашава г)Шебелинське
Д)Надвірна є)Єфремівське
Із наведеного переліку назвіть теплові електростанції:
А)Вуглегірська б)Запорізька
В)Каховська г)Зміївська
Д)Київська е)Хмельницька
Із наведеного переліку назвіть діючі атомні електростанції:
А)Рівненська б)Одеська
В)Чорнобильська г)Південноукраїнська
Д)Кримська є)Запорізька
Вкажіть вірне твердження:
Переважна більшість електроенергії виробляється на :
А) ГРЕС і ТЕЦ
Б) АЕС
В) ГЕС
За теплотою згорання 1 умовна одиниця палива відповідає приблизно 1 кг:
А)кам'яного вугілля;
Б)бурого вугілля;
В)газу;
Г)нафти
6. Яке з тверджень є неправильним?
Висока собівартість Донецького вугілля зумовлена:
А)невеликою потужністю вугільних шарів;
Б)похилом залягання шарів та високою зольністю;
В)віддаленістю від залізорудних басейнів;
Г)застарілим обладнанням.
7. Найбільший центр з видобутку та збагачення уранових руд в Україні є:
А)Чернігів;
Б) Жовті води; В)Марганець;
Г)Кривий Ріг
8. Найменш забезпечена електроенергією власного виробництва область України:
А) Житомирська;
Б)Київська;
В)Хмельницька;
Г)Рівненська
9. Визначте правильне сполучення:
А)Канівська – ГЕС – Центральний;
Б)Придніпровська – ГЕС – Придніпровський;
В)Запорізька – ГЕС – Придніпровський;
Г)Зміївська – ТЕС – Донецький
10. ТЕС, що працює на кам'яному вугіллі Львівсько – Волинського басейну:
А)Вуглегірська;
Б)Зміївська; В)Бурштинська;
Г)Придніпровська
Блок вільного обміну інформацією
Проект державної цільової економічної програми "Українське вугілля"
Постановою
Кабінету Міністрів України від 19 вересня
2001 року № 1205 затверджено Програму
"Українське вугілля", якою передбачені
основні техніко-економічні показники
розвитку вугільної промисловості,
джерела і обсяги фінансування капітальних
вкладень, бюджетного фінансування
галузі, а також перелік шахт і розрізів,
що підлягають будівництву, реконструкції
технічному переоснащенню та закриттю.
Всі зазначені показники Програми були конкретизовані на період до 2005 року, а на подальшу перспективу визначені лише напрямки розвитку галузі. Оскільки з часу схвалення Програми "Українське вугілля" прийнято низку стратегічно важливих керівних документів з розвитку вугільної промисловості, зокрема, Енергетична стратегія України на період до 2030 року (у 2006 р.) та Концепція реформування вугільної галузі (у 2008 р.), постала об’єктивна потреба у корегуванні положень та деталізації прогнозних показників цієї Програми.
На виконання відповідного доручення Кабінету Міністрів України від 22 червня 2007 року № 13833/879/1-07, та згідно із Законом України "Про державні цільові програми", Мінвуглепромом доопрацьовано Програму "Українське вугілля" і викладено її в новій редакції.
ПРОЕКТ
Державна цільова економічна програма
"Українське вугілля"
Динаміка основних показників стану державного сектору вугільної промисловості протягом останніх років свідчить про посилення кризи в галузі. Стрімке зменшення кількості діючих шахт (з 276 в 1991 році до 144 в 2008 році, з яких 121 - державні), виробничих потужностей з видобутку вугілля (із 193 млн. тонн до 90 млн. тонн) та обсягів поставки вугільної продукції на внутрішній ринок державними вугільними підприємствами (з 57 млн. тонн у 1997 році до 28 млн. тонн у 2007 році) посилює енергетичну залежність та загрожує енергетичній безпеці держави.
Більшість підприємств вугільної промисловості фактично є банкрутами, які продовжують функціонувати в ринкових умовах лише за рахунок надання державної підтримки. Знизився людський потенціал галузі — за останні 16 років чисельність працівників зменшилася на 640 тис., або на 74 відсотки загальної кількості працівників.
Основним чинником, що заважає розвиткові галузі, є недостатній обсяг інвестицій, який на сьогодні не дає можливості забезпечити випереджаюче введення в експлуатацію виробничих потужностей. Так, протягом 2001—2007 років загальна потреба вугільної промисловості в інвестиційних коштах становила 37,5 млрд. гривень, тоді як фактичний обсяг фінансування з державного бюджету складав лише 24,3 млрд. гривень, або 65 відсотків необхідного обсягу.
Украй негативно впливають на розвиток вугільної промисловості такі фактори, як недосконалість законодавства у відповідній сфері, низька ефективність управління галуззю на всіх рівнях, недосконала структура шахтного фонду та зношеність основних фондів вугледобувних підприємств, складні умови проведення гірничих виробок і низький рівень механізації гірничих робіт, значний ступінь зносу стаціонарного обладнання і недостатня чисельність працівників, насамперед основних гірничих професій. Ці фактори суттєво вплинули на зменшення обсягів видобутку вугілля і, як наслідок, на зменшення поставок вугілля на внутрішній ринок державними вугледобувними підприємствами.
Відсутність системного підходу до реалізації державної політики у вугільній галузі є однією з визначальних причин її незадовільного стану. Намагання вирішити питання, пов’язані із зменшенням обсягів вуглевидобутку, збитковістю державних вугільних підприємств, низьким технологічним рівнем виробництва, нестачею інвестиційних коштів, без розв’язання первинних проблем, до яких належать відсутність ефективного власника, невідповідність динаміки цін на вугільну продукцію та продукцію, що використовується у вугільному виробництві, а також відсутність необхідного обсягу інвестицій, до цього часу унеможливлювало реформування галузі.