15 Вересня 2011 року

Суддя Новокаховського міського суду Херсонської області Сапронова Л.В. розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 про заміну сторони по виплаті аліментів, -

Встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою про заміну сторони по виплаті аліментів, проте позивачкою не вказаний відповідач, його ім'я (найменування), місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; окрім того не додане рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 26.09.2008 року, на яке посилається позивачка.

За таких обставин, керуючись ст. 119, 121 ЦПК України, -

Ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 про заміну сторони по виплаті аліментів, залишити без руху.

Якщо у строк п`ять діб з моменту одержання ухвали зазначенні вимоги не будуть виконанні позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Суддя                                          Л.В. Сапронова

Коментар: 15 вересня 2011 року суддя Новокаховського міського суду Херсонської області Сапронова Л.В. розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 про заміну сторони по виплаті аліментів прийшов до такого висновку: Позовну заяву ОСОБА_1 про заміну сторони по виплаті аліментів, залишити без руху.

Якщо у строк п`ять діб з моменту одержання ухвали зазначенні вимоги не будуть виконанні позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Дана ухвала суду лише показує те, що при заміні неналежного відповідача на належного позивач повинен повідомити хоча б деякі дані про належного позивача, оскільки суд не може задовольнити клопотання позивача через недостатність інформації про останнього.

Для заміни неналежного відповідача іншою особою необхідно мати згоду також позивача. При заміні відповідача розгляд справи починається заново. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може притягти цю особу як другого відповідача. Відповідь про те, хто є належним відповідачем, буде дана судом у його рішенні. Вимога позивача буде присуджена з одного з відповідачів, стосовно другого відповідача у вимозі буде відмовлено. При відмові у позові до такого відповідача зроблені ним витрати не присуджуються з позивача, а відносяться за рахунок держави. Заміна неналежної сторони належною можлива в суді першої інстанції протягом усього часу розгляду справи, про що суд постановляє мотивовану ухвалу.

Висновок

Результати проведеного аналізу судових рішень свідчать про те, що суди правильно розглядають клопотання позивачів про заміну неналежного відповідача. А також виносять правомірні ухвали.

Розгляд справи та постановлення рішення щодо неналежного відповідача робить неможливим виконання рішення, тому насамперед позивач зацікавлений у тому, що б позивач був належним. Однак не всі рішення потребують виконання. Якщо заявлено позов про визнання і судовим рішенням встановлено певний факт, що стосується позивача, то цей факт вже існує незалежно від того, хто брав участь у справі.

Наприклад, заявлено позов про визнання права власності на майно, оскільки відповідач оспорює це право (при цьому навіть не має значення, чи дійсно право оспорюється). Рішенням суду позов задоволено і визнано право власності позивача на спірне майно. З моменту набрання рішенням суду законної сили позивач буде вважатися власником цього майна не лише щодо відповідача, а щодо всіх осіб, навіть й тих, які участі у справі не брали. Рішення суду є обов‘язковим для всіх.

Отже, якщо з однакових підстав право оспорюється кількома особами, а рішення суду постановлено лише за участю частини з них, то визнане судом право буде встановленим для невизначеного кола осіб.

Ця особливість судового рішення часто використовується в корпоративних спорах, коли наприклад подається позов контрольованого акціонера до акціонерного товариства про визнання недійсним рішення зборів акціонерів, в якому суд відмовляє, для того, що б не допустити рішення суду про визнання недійсним рішення зборів за позовом іншого, неконтрольованого акціонера. Для того, що б не було конкуренції судових рішень, суд, який розглядає аналогічну справу пізніше, відмовляє у позові покликаючись на рішення, яке було постановлене іншим судом раніше.