
- •Тема 1. Господарський облік
- •1. Господарський облік, його виникнення і розвиток.
- •Види господарського обліку.
- •Вимірники, що застосовуються в обліку.
- •Види бухгалтерського обліку.
- •Функції бухгалтерського обліку.
- •Тема 2. Предмет і метод бухгалтерського обліку.
- •Поняття про предмет бухгалтерського обліку.
- •Класифікація господарських коштів за цільовим призначенням і за джерелами утворення.
- •Необоротні кошти
- •К ласифікація господарських коштів підприємства за джерелами утворювання і цільовому призначенню.
- •1. Власний капітал:
- •2. Забезпечення витрат і зобов'язань:
- •Джерела позикових і залучених коштів
- •Довгострокові зобов'язання:
- •2. Поточні зобов'язання:
- •3. Поняття про метод бухгалтерського обліку, елементи методу.
- •Тема 3. Первинне спостереження в бухгалтерському обліку.
- •Первинні документи як джерела обліково-економічної інформації, їх класифікація і значення.
- •2. Поняття про документообіг, його значення в бухгалтерському обліку.
- •Інвентаризація як елемент методу бухгалтерського обліку.
- •Тема 4. Бухгалтерський баланс.
- •Структура і будова бухгалтерського балансу
- •Бухгалтерський баланс актив
- •I. Необоротні активи.
- •II. Оборотні активи
- •IV. Необоротні активи і групи вибуття
- •Власний капітал
- •Забезпечення майбутніх витрат і платежів
- •III. Довгострокові зобов'язання
- •Зміни в бухгалтерському балансі під впливом господарських операцій.
- •Тема 5. Бухгалтерські рахунки і подвійний запис.
- •Поняття про рахунки. Рахунки активні і пасивні.
- •Назва рахунку
- •Протягом місяця збільшення госпо- Протягом місяця зменшення госпо- дарських коштів дарських коштів
- •Поняття подвійного запису, види бухгалтерських проводок, кореспонденція рахунків.
- •Тема 6. Рахунки синтетичного і аналітичного обліку. Узагальнення даних поточного обліку.
- •Синтетичні і аналітичні рахунки, їх будова і взаємозв'язок.
- •Відкриємо аналітичні рахунки до рахунку “Виробничі запаси":
- •Розглянемо будову карток кількісно-суммового обліку для матеріалів а і б з наведеного вище прикладу:
- •Контокорентна картка Кондитерська фабрика
- •Аналитические счета
- •Узагальнення даних поточного обліку.
- •Оборотна відомість по аналітичних рахунках до рахунку “Товари" за ______ місяць.
- •Тема 7. Класифікація і план рахунків.
- •План рахунків бухгалтерського обліку.
- •Рахунки основних засобів і інших необоротних активів
- •Значення класифікації рахунків, класифікація рахунків по відношенню до балансу і за економічному змістом.
- •При поверненні орендованих необоротних активів в обліку роблять запис: Дт - Кт 01
- •Класифікація рахунків за економічним змістом господарських коштів
- •Класифікація рахунків за економічним змістом джерел господарських коштів
- •Класифікація рахунків за призначенням і структурою.
- •Класифікація рахунків за призначенням і структурою показана на мал. 2 Класифікація рахунків за призначенням і структурою
- •Класифікація рахунків за призначенням і структурою
- •I. Основні рахунки
- •II. Рахунки господарських процесів і результатів по них
- •III. Регулюючі рахунки
- •Д т Основний розрахунковий активний рахунок Кт
- •Збільшення дебіторської зменшення дебіторської
- •Д т Основний розрахунковий пасивний рахунок Кт
- •Д т Калькуляционний рахунок Кт
- •Тема 8. Регістри і форми бухгалтерського обліку.
- •Облікові регістри, їх значення, види і вимоги, що пред'являються до них.
- •КОблікові регистри ласифікація облікових регістрів проводиться за первинними ознаками:
- •I. В залежності від зовнішнього вигляду облікові регістри поділяються на:
- •Способи виправлення помилок в облікових регістрах.
- •Характеристика форм бухгалтерського обліку, що застосовуються в сучасних умовах.
- •Головна книга
- •Облікові регістри повної журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку.
- •Допоміжні регістри
- •Облікові регістри скороченої журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку.
- •Основні регістри
- •Допоміжні регістри
- •Спрощена форма бухгалтерського обліку
- •Проста форма
- •Тема 9. Основи організації бухгалтерського обліку.
- •Поняття про організацію бухгалтерського обліку і управління бухгалтерським обліком в україні.
- •Організаційні форми побудови бухгалтерського обліку.
- •Структура і функції облікового апарату.
- •Література
Контокорентна картка Кондитерська фабрика
Документ |
Зміст операцій |
Сума |
||
№ |
Дата |
Дебет |
Кредит |
|
|
|
Сальдо на початок місяця |
|
2500 |
152 243 |
14.03 15.03 |
Отриманий товар А Сплачено |
1800 |
2000 |
|
|
Обороти за місяць |
1800 |
2000 |
|
|
Сальдо на кінець місяця |
|
2700 |
Такі ж картки відкриваються по кожному постачальнику.
В залежності від техніки ведення облікових регістрів аналітичний облік може здійснюватися різними способами:
паралельно синтетичному обліку;
суміщено з ним в одних і тих же регістрах (наприклад, в журналі-ордері) в єдиній системі записів;
заздалегідь ведеться тільки аналітичний облік, підсумки якого використовуються для запису в синтетичних рахунках.
В будь-якому випадку позиції аналітичного обліку повинні давати необхідну для оперативної роботи детализація показників синтетичних рахунків і бути взаємопов'язаними з ними.
Між синтетичним рахунком і аналітичними рахунками, відкритим до цього синтетичного рахунку, існує тісний взаємозв'язок, який виражається в наступних чотирьох правилах:
Сальдо на початок місяця синтетичного рахунку завжди дорівнює сумі сальдо на початок місяця по всіх аналітичних рахунках, відкритих до даного синтетичного рахунку.
Оборот по дебету синтетичного рахунку завжди рівний сумі оборотів по дебету всіх аналітичних рахунків, відкритих до даного синтетичного рахунку.
Оборот по кредиту синтетичного рахунку завжди рівний сумі оборотів по кредиту всіх аналітичних рахунків, відкритих до даного синтетичного рахунку.
Сальдо на кінець місяця синтетичного рахунку завжди дорівнює сумі сальдо на кінець місяця по всіх аналітичних рахунках, відкритих до даного синтетичного рахунку.
Якщо є нерівність хоч би в одному з чотирьох правил, то в обліку допущена помилка і її необхідно усунути.
З приведених вище прикладів видно, що аналітичні рахунки можуть бути відкриті як до активних синтетичних рахунків (“Виробничі запаси"), так і до пасивних (“Розрахунки з постачальниками"). Отже, аналітичні рахунки по відношенню до балансу також можуть бути активними і пасивними.
Міра деталізування аналітичного обліку визначається виробничою необхідністю. Взаємозв'язок аналітичного обліку з синтетичним має різний характер. Характер взаємозв'язку може бути - вертикальний, горизонтальний і кущовий.
Х
Синтетический
счет
Аналитические счета
арактер вертикальної детализації
і зв'язку на схемі може бути виражений
таким чином:
А А1 А2 и
т.д. Аn
Б Б1 Б2 и
т.д. Бn
В В1 В2 и
т.д. Вn
Наприклад, синтетичний рахунок «Товари» поділяється в обліку на товарні груп А, Б, В; в свою чергу, товарні групи деталізуються на конкретні товари (А1, А2 і т.д.), (Б1, Б2 і т.д.), (В1, В2 і т.д.). Сума конкретних товарів дорівнюється сумі товарної групи, сума товарних груп по окремих компонентах рахунку повинна збігатися з сумою синтетичного рахунку.
Характер горизонтального зв'язку на малюнку виражається таким чином:
|
|
Аналітичні рахунки
|
||||
|
Г
|
Д
|
Є
|
Ж
|
…..
|
Як приклад можуть бути використані рахунки розрахунків. Наприклад, до синтетичного рахунку “Розрахунки з постачальниками" можуть бути відкриті аналітичні рахунки Г, Д, Є, Ж і т.д. (тобто рахунки конкретних постачальників). Взаємозв'язок виявляється рівністю сум синтетичного рахунку з сукупністю аналітичних рахунків.
Характер кущового зв'язку зображується так:
|
|
Аналітичні рахунки
|
|||
|
3 |
І |
К |
….. |
З1 З2 І1 І2 І3 К1 К2
З1.1
З1.2 З2.1 І2.1 І2.2 К2.1 К2.2
Як правило, кущовий характер зв'язку виражає залежність ієрархічного рівня аналітичних рахунків від синтетичного. Наприклад, синтетичний рахунок передбачає об'єкт обліку самого високого ієрархічного рівня (об'єднання); аналітичні рахунки (3, І, К і т.д.) - визначають інформацію структурних підрозділів об'єднання; більш деталізовані аналітичні рахунки (31, 32, І1, І2, ІЗ, К1 і К2) можуть містити інформацію по відділах структурних підрозділів, а максимально деталізовані об'єкти аналітичного обліку (31.1, 31.2, 32.1, І2.1, І2.2, К2.1, К2.2 і т.д.) -містять інформацію по конкретних деталях цілого. Сукупність конкретних аналітичних рахунків дає суму по відділах; сума об'єктів обліку по відділах рівна сумі структурних підрозділів, а сума об'єктів обліку по структурних підрозділах рівна даним синтетичного рахунку. Характер взаємозв'язку синтетичного і аналітичних рахунків може бути комбінованим, де переплітаються вертикальні, горизонтальні і кущові зв'язки.
Раніше зазначалося, що аналітичних рахунків до одного синтетичного рахунку може бути відкрито велика безліч. Досить уявити собі оптову базу по зберіганню і реалізації товарів. Різновидів цих товарів нараховується десятки тисяч (одних цвяхів різного діаметра і довжини може нараховуватися декілька десятків, а тО і сотень). Всі ці товари повинні бути охоплені синтетичним і аналітичним обліком. Для аналітичного обліку використовуються різні регістри: картки, журнали-ордера, оборотні відомості, розрахунково-платіжні відомості і інш. Записи в цих регістрах ведуться на основі первинних документів, потім підраховуються підсумки за місяць по дебету і кредиту і при наявності залишків на початок, визначаються кінцеві залишки. Після закінчення місяця (облікового циклу) контролюється взаємозв'язок синтетичних рахунків з аналітичними.