16.Які витрати включаються до собівартості готової продукції.

До витрат, що включаються до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) належать матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизаційні відрахування та інші витрати.

17.Який порядок оцінки готової продукції на дату балансу.

Цьому питанню значна увага приділена П(С)БО 9. Згідно з даним Положенням оцінку готової продукції потрібно розглядати за її окремими видами на наступних етапах руху: при надходженні; при вибутті; на дату складання звітності. При надходженні або виробленні готова продукція повинна зараховуватися на баланс підприємств за первісною вартістю, яка складається із суми фактичних витрат на її придбання або виготовлення.

7.2.27

1. Методи обліку витрат. 1) Простий метод-(викор-ють підпр-ва видобувн. пром-ті та підпр-ва, що випуск. один вид прод.). Суть: факт. собів-ть визнач-ся шляхом діленням суми вир. затрат на факт. кількість виробл. прод. 2) Позаказний метод (викор-ся на індивідуальних та дрібносерійних підпр-х). Суть: Всі витрати врахов-ся по заказах, об’єктом кульк-є собів-ть виконаних заказів. В межах кожного заказу витрати врах-ся по статтям кальк-ції. Непрямі витрати врах-ся на рах.91 і щомісяця включ-ся в собів-ть окремих заказів. Недолік методу: неспівпадання калькуляц. періоду з звітним. 3)Попередільний метод ( викор-ся на на під-вах з постадійною переробкою сировини). Суть: тут витрати врах-ся по окремим стадіям (переділам) по статтям кальк-ції. На вир-вах, де із сир-ни отрим-ть декілька видів прод., витрати між видами розподіл-ть за допом. спец. коефіцієнтів. Є 2 вар-ти цього методу: а)полуфабрикатний (де також розрах-ть собів-ть полуфабр.) Собів-ть гот. прод. розрах-ся шляхом додавання один до одного затрат всіх переділів. б) безполуфабр, де в затратах кожного цеху врах-ся тільки власні витрати, які і спис-ся на собів-ть. заг.-виробн. витрати + втрати від браку між переділами не розподіл-ся, а включ-ся в собів-сть. 4) Нормативн. метод – спочатку склад-ся нормат. кальк-ція на основі норм витрат. Факт. собів-ть порівн-ся з нормат.

2.Основні виробничі підрозділи підприємства. Виробничі підрозділи (основні та допоміжні) поділяються на цехи: основні — механічний, складальний, ливарний, термічний; допоміжні — ремонтно-механічний, інструментальний, енергетичний, транспортний.

3.Які витрати не включаються до виробничої собівартості.

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, що не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. Всі вони тією чи іншою мірою включаються в ціну продукції.

4.Калькуляція?

Калькуля́ція— розрахунково-вартісна методика бухгалтерського обліку, за допомогою якого обраховується собівартість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, придбаних матеріальних цінностей.

5.Оцінка незавершеного виробництва.

Оцінки за нормативною (плановою) виробничою собівартістю, за прямими статтями витрат або за вартістю сировини, матеріалів і напівфабрикатів. Право вибору варіанту оцінки лишається за підприємством.

6. Особливості ведення аналітичного обліку витрат.

Особливість ведення аналітичного обліку витрат обігу в тому, що за станом на кінець будь-якого звітного періоду на статтях витрат на придбання товарів, на їх доставку та на доведення до придатного для реалізації стану мають залишатись суми названих витрат за розрахунком на залишок товарів.

7.Місце виникнення витрат?

Це структурний підрозділ підприємства (робоче місце, дільниця, цех), для якого планують, нормують та обліковують витрати виробництва з метою контролю і управління ними.

8.Особливості проведення інвентаризації незавершеного виробництва.

Створення постійно діючої інвентаризаційної комісії.Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства (приклад складання наведено нижче) створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником.

9.Ознаки класифікації браку у виробництві.

За місцем виявлення брак поділяється на внутрішній і зовнішній.Внутрішній брак — це брак, виявлений на підприємстві контролерами відділу технічного контролю.Зовнішній брак — це брак, виявлений споживачем продукції. За характером виявлених дефектів брак поділяють на виправний та остаточний.Виправним вважається такий брак, який можна усунути після відповідної доробки. Остаточний брак — це такий брак, який технічно неможливо або економічно недоцільно виправити. Виявлення такого браку оформлюється актом про брак.