
- •З дисципліни
- •I семестр
- •II семестр
- •Перший семестр Змістовний модуль №1 тема 1. Системи лінійних алгебраїчних рівнянь і методи їх розв’язання
- •3. Властивості визначників:
- •5. Теорема Крамера:
- •Множення матриць
- •Додавання матриць
- •Віднімання матриць
- •Добуток матриці на число
- •7. Обернена матриця
- •8. Матричний спосіб розв’язання систем (слар)
- •9. Ранг матриці
- •10. Теорема Кронекера – Капеллі.
- •11. Метод Джордано - Гаусса – універсальний метод
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі для самостійного розв’язання.
- •Тема2. Елементи векторної алгебри. Вектори в просторі r3.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі для самостійного розв’язання.
- •Тема 3. N-вимірний лінійний простір. Перехід від одного базиса до іншого.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі для самостійного розв’язання.
- •Змістовний модуль 2. Тема 4. Аналітична геометрія на площині. Пряма лінія на площині.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі для самостійного розв’язання.
- •Тема 5. Криві другого порядку.
- •Тема 6. Деякі елементи аналітичної геометрії в просторі План
- •4.2. Канонічні рівняння прямої
- •4.3 Параметричні рівняння прямої
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійного виконання
- •Тема 7. Вступ в математичний аналіз. Поняття границі та методи її знаходження.
- •1 Означення функції.
- •4 Основні властивості границі змінної величини.
- •6 Техніка знаходження границь.
- •7 Перша чудова границя
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Тема 8.Неперервність функції. Теореми про неперервні функції.
- •4 Властивості:
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Тема 9. Поняття похідної. Похідні функцій, заданих явно, неявно, параметрично.
- •Задачі, які привели до поняття похідної
- •Означення похідної та її геометричний зміст
- •Зв’зок диференційованості функції з неперервністю
- •Основні правила диференційювання
- •6. Поняття диференціала функції та його застосування до наближених обчислень. Геометричний зміст диференціала
- •7. Похідні вищих порядків
- •2. Одержане алгебраїчне рівняння розв’язуємо відносно відомого :
- •9. Похідна степенево-показникової функції.
- •Похідна функції, заданої параметрично.
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Контрольні завдання
- •Тема 10. Застосування похідних до дослідження функції.
- •Завдання для самостійного розв’язання.
- •Другий семестр Змістовний модуль 3
- •Тема 1. Невизначений інтеграл, основні методи інтегрування
- •Тема 2. Інтегрування дробово – раціональних функцій.
- •Тема 3: Інтегрування деяких класів функцій.
- •Тема 4. Диференціальні рівняння I- порядку. Задача Коші.
- •Означення 1.
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійного виконання:
- •Змістовний модуль 4 Тема 5. Функція двох змінних
- •Тема 6. Екстремум функції двох змінних. Спосіб найменших квадратів.
- •Приклад 1.
- •Тема 7. Числові та степеневі ряди.
- •Питання для самоконтролю.
7 Перша чудова границя
Означення 4.При знаходженні границі виразів, що містять тригонометричні функції, часто використовують границю
,
(7.2)
яку називають першою чудовою границею.
Для
доведення рівності
(8.2)
побудуємо
коло одиничного радіуса
та кут АОВ
=
х
(радіан),
де 0 < х
<
.
Побудуємо лінію сінуса ВС та лінію тангенса АВ. Із малюнка видно, що площа ΔАОВ менше площі сектора АОВ, а остання менше площі ΔОАО.
Побудуємо лінію сінуса ВС та лінію тангенса АВ. Із малюнка видно, що площа ΔАОВ менше площі сектора АОВ, а остання менше площі ΔОАD.
Площа
ΔОАD
дорівнює
,
площа сектора ОАВ дорівнює
,
а площа ∆ОАD
дорівнює
.
Отже, маємо нерівності sinx
< x
< tgx.
При 0 < х < маємо sinx > 0, тому нерівність можна поділити на sin x. Одержимо
<
<
Для обернених величин можна записати такі нерівності
cosx
<
<
1 (7.3)
Оскільки
,
то за першою ознакою існування
границі
змінної величини із нерівностей (8.3)
одержимо
(7.4)
Отже, рівність доведена для х>0. При х<0 позначимо
x
= - t,
t
> 0,
тоді
Тому, для х < 0 маємо
(7.5)
Із рівностей (7.4) та (7.5) випливає рівність (7.2), яку треба було довести.
Приклад
3.
Застосування
першої чудової границі до
розкриття невизначеності
у випадку тригонометричних функцій
- чудова.
Приклад
4.
Приклад
5.
Приклад
6.
8
Розглянемо
послідовність
та підрахуємо декілька її значень.
…
Бачимо,
що
.
Можна довести, що для будь -
якого
n
має місце нерівність
яка означає, що змінна
монотонно
зростає. В той же час усі підраховані
значення
задовольняють
нерівність
.
Можна показати, що ця нерівність
має
місце для усіх значень n.
Отже, змінна
монотонно зростає і
залишається обмеженою зверху числом 3. Згідно з другою ознакою існування границі змінної величини робимо висновок, що ця змінна має скінченну границю.
Означення 5. Скінченну границю послідовності називають числом е, тобто
(7.6)
Оскільки для будь-яких значень n > 1 мають місце нерівності 2 < < 3, тому число е задовольняє нерівностям 2 < е< 3.
Число е — ірраціональне, воно часто використовується в математиці та економіці і дорівнює є = 2,718281....
В практичних підрахунках наближено приймають є = 2,72. Рівністю (7.6) ми визначили число е при , коли n приймає лише цілі та додатні значення. Можна довести таке твердження:
якщо
змінна
,
приймаючи будь-які дійсні (раціональні
та ірраціональні) додатні значення, то
функція
має своєю границею також число е
,
тобто
(7.7)
Якщо
в лівій частині рівності (7.7)
зробити
заміну
,
то ця рівність приймає вигляд
(7.8)
Рівності (7.7) та (7.8)називають другою чудовою границею. Ця границя часто використовується в різних галузях науки, економіки.
Приклад
7.
Обчислити
при постійному а.
Розв’язування.
Приклад
8.
Приклад
9.
Застосування другої чудової границі у банківській справі. неперервне нарахування відсотків на капітал.
Приклад 10. 10 млн грош. од. інвестовані на 2 роки за ставкою 120 % річних. Треба знайти нарощувану за цей час суму і її приріст при нарахуванні:
а) щорічно; б) по півріччям; в) щокварталу; г) щомісяця.
Розв'язання. Скористаємось формулою
1)
при простих:
,
2)
при складних
3) при складних відсоках з часткою нарахування m раз на рік
при
де
n=2,
P=10
млн грош. од., q=120%,
r=
m=1,2,4,12
відповідно
для випадків а), б),
в),
г).
Позначимо
—
приріст суми . Результати зведемо до
таблиці.
Випадок |
т |
|
млн грош.од. |
, млн грош.од. |
а) |
1 |
|
48,400 |
38,400 |
б) |
2 |
|
65,536 |
55,536 |
в) |
4 |
|
81,573 |
71,573 |
г) |
12 |
|
98,497 |
88,497 |
Приклад 11. При одній і тій же відсотковій ставці за схемою неперервного нарахування відсотків вкладник С через 2 роки одержує 1000 грош. од., вкладник D через 4 роки одержує 600 грош. од. Знайти відсоткову ставку q, якщо первісний вклад вкладника С вдвічі більше, ніж вклад вкладника D .
Розв'язання. Скористаємось формулою
.
Тоді
де
-
- початкові вклади вкладників С
та D
відповідно,
Враховуючи,
що
,
маємо
1000
=1200
.
Звідси
;
2 ∙ r = ln 1,2 ; r = 0,5 ln l,2 = 0,09116 ,
q = r∙100 % ≈ 9,1 %.