- •З дисципліни
- •I семестр
- •II семестр
- •Перший семестр Змістовний модуль №1 тема 1. Системи лінійних алгебраїчних рівнянь і методи їх розв’язання
- •3. Властивості визначників:
- •5. Теорема Крамера:
- •Множення матриць
- •Додавання матриць
- •Віднімання матриць
- •Добуток матриці на число
- •7. Обернена матриця
- •8. Матричний спосіб розв’язання систем (слар)
- •9. Ранг матриці
- •10. Теорема Кронекера – Капеллі.
- •11. Метод Джордано - Гаусса – універсальний метод
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі для самостійного розв’язання.
- •Тема2. Елементи векторної алгебри. Вектори в просторі r3.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі для самостійного розв’язання.
- •Тема 3. N-вимірний лінійний простір. Перехід від одного базиса до іншого.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі для самостійного розв’язання.
- •Змістовний модуль 2. Тема 4. Аналітична геометрія на площині. Пряма лінія на площині.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі для самостійного розв’язання.
- •Тема 5. Криві другого порядку.
- •Тема 6. Деякі елементи аналітичної геометрії в просторі План
- •4.2. Канонічні рівняння прямої
- •4.3 Параметричні рівняння прямої
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійного виконання
- •Тема 7. Вступ в математичний аналіз. Поняття границі та методи її знаходження.
- •1 Означення функції.
- •4 Основні властивості границі змінної величини.
- •6 Техніка знаходження границь.
- •7 Перша чудова границя
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Тема 8.Неперервність функції. Теореми про неперервні функції.
- •4 Властивості:
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Тема 9. Поняття похідної. Похідні функцій, заданих явно, неявно, параметрично.
- •Задачі, які привели до поняття похідної
- •Означення похідної та її геометричний зміст
- •Зв’зок диференційованості функції з неперервністю
- •Основні правила диференційювання
- •6. Поняття диференціала функції та його застосування до наближених обчислень. Геометричний зміст диференціала
- •7. Похідні вищих порядків
- •2. Одержане алгебраїчне рівняння розв’язуємо відносно відомого :
- •9. Похідна степенево-показникової функції.
- •Похідна функції, заданої параметрично.
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Контрольні завдання
- •Тема 10. Застосування похідних до дослідження функції.
- •Завдання для самостійного розв’язання.
- •Другий семестр Змістовний модуль 3
- •Тема 1. Невизначений інтеграл, основні методи інтегрування
- •Тема 2. Інтегрування дробово – раціональних функцій.
- •Тема 3: Інтегрування деяких класів функцій.
- •Тема 4. Диференціальні рівняння I- порядку. Задача Коші.
- •Означення 1.
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійного виконання:
- •Змістовний модуль 4 Тема 5. Функція двох змінних
- •Тема 6. Екстремум функції двох змінних. Спосіб найменших квадратів.
- •Приклад 1.
- •Тема 7. Числові та степеневі ряди.
- •Питання для самоконтролю.
4 Основні властивості границі змінної величини.
1. Якщо х = с – постійна величина, то lim c =с, тобто границя постійна величина дорівнює самій постійній.
2. Границя алгебраїчної суми скінченої кількості змінних величин, що мають границі, дорівнює такій же алгебраїчній сумі границь доданків
3. Границя добутку скінченої кількості змінних величин, що мають границю, дорівнює добутку границь множників, тобто:
4. Границя частки від ділення двох змінних величин дорівнює частці від ділення їх границь, якщо тільки границя дільника не дорівнює 0.
5
Нескінченно малі величини найчастіше позначають літерами α, β, γ.
Наприклад,
величина
при
є нескінченно малою.
Зауваження 1. Нескінченно мала величина є змінною величиною. Але, якщо постійну величину О розглядати як змінну величину, що приймає одне й те ж значення, то в цьому розумінні вона є нескінченно малою, тобто якщо α = 0, то нерівність | α |< ξ виконується для будь-якого ξ > 0.
Жодну іншу постійну величину, якою би малою вона не була, не можна назвати нескінченно малою.
Означення 7. Змінна величина х називається нескінченно великою, якщо в процесі її зміни наступить такий момент, починаючи з якого абсолютна величина х стає і залишається більше будь-якого, скільки завгодно великого, наприклад заданого додатного числа N, тобто | x | > N.
Наприклад, величина 10n при є величина нескінченно
велика.
Між
нескінченно великими і нескінченно
малими величинами існує простий зв'язок:
якщо х нескінченно велика величина, то
- нескінченно мала, і навпаки, якщо у —
нескінченно мала і у ≠ 0, то х =
буде нескінченне великою величиною.
Тому можна довести, що алгебраїчна сума скінченної кількості нескінченно великих величин буде величиною нескінченно великою, добуток нескінченно великої величини на обмежену величин також буде нескінченно великою величиною.
Означення
8.Нескінченно
малі величини
називаються нескінченно
малими одного порядку,
якщо їх відношення має скінчену границю.
Відмінну від 0, тобто якщо
.
Якщо k
= 1, то
називаються еквівалентними нескінченно
малими величинами.
Означення
9.Якщо
відношення двох нескінченно малих
величин є нескінченно мала величина,
тобто
,
то
називається нескінченно
малою величиною вищого порядку малості
в порівнянні з
.
6 Техніка знаходження границь.
1)
2)
3)
- невизначеність
4)
?
?
5)
6)
7)
8)
9)
