III) Оцінювання знань студентів.

При оцінюванні знань студентів з гуманітарних дисциплін необхідно враховувати такі компоненти:

• рівень знань;

• обсяг знань;

• зв’язок з сучасністю;

• знання лекційного матеріалу;

• знання першоджерел.

В свою чергу кожний компонент необхідно детально конкретизувати. Так, стверджувати, що оцінка „відмінно” ставиться за глибокі знання, недостатньо. Виникає питання, а які знання ми вважаємо глибокими. А саме, необхідно дати загальну оцінку рівня кругозору студента.

Їх може бути три:

1. рівень репродуктивного мислення – це, коли студент висвітлює матеріал, як правило, із одного першоджерела, а при додаткових питаннях має утруднення з відповіддю, не завжди може зробити самостійне узагальнення і висновки;

2. рівень самостійного мислення – це коли студент у своїх відповідях виходить за рамки навчальної програми, на основі додаткового матеріалу робить конкретні узагальнення, висновки, що носять елементи новизни, вдало володіє прийомами аналізу і синтезу суспільних явищ.

Важливим компонентом рівня знань є наявність у відповіді студента структурного аналізу учбового матеріалу (знання структури курсу, теми, питання і т.д.), уміння складати тезисний план відповіді, правильно користуватися понятійним апаратом, давати конкретні формуліровки і тлумачення законів; уміння синтезувати знання з ряду тем, проблем, питань. Даний компонент, як і зазначалося, передбачає мету іспиту.

І останнє, компонентом рівня слід вважати мовленнєву культуру, а саме нормативність мовних засобів, логічність і послідовність висвітлення питання.

Рівень знань нерозривно пов’язаний з глибиною їх засвоювання. На екзамені можна і потрібно визначити глибину набутих знань за допомогою, так званих спеціальних (конкурсних) питань. І якщо студент зволікає з відповіддю, допускає неточності і помилки, відсутня понятійна деталізація відповіді, то даний матеріал засвоєно недостатньо.

Студент повинен оволодіти навичками і способами виконання практичних завдань. На даний час в курсах гуманітарних дисциплін використовуються завдання, вправи, ділові ігри, написання рефератів, завдань з соціологічних досліджень. Виконання таких завдань вимагає від студента набуття навичок, які є основним компонентом його індивідуальних знань.

Слід особливо підкреслити, що рівень знань є одним з визначальних компонентів.

Обсяг знань визначає кількісну характеристику засвоєння опрацьованого програмного матеріалу. Він характеризується числом розділів курсу, темами і питаннями внутрі мікротеми. При оцінці обсягу знань екзаменатор може констатувати, що програмний матеріал засвоєно повністю, засвоєна лише основна частина програмного матеріалу, або виявлені несуттєві помилки в знаннях і т. інш.

Зв’язок із сучасністю характеризує вміння використовувати набуті знання, аналізуючи сучасну дійсність і явища в розвитку суспільства.

Для підготовки до успішної здачі підсумкового кон­тролю необхідно повторити весь матеріал навчального ку­рсу. В цьому вам допоможуть тези лекцій, методичні реко­мендації до семінарських занять, завдання для самостійної роботи, словник термінів і понять, контрольні питання, ре­комендована до кожної теми додаткова література.

Підсумковий контроль проводиться у формі індиві­дуальної співбесіди шляхом постановки викладачем пи­тань, розв’язування студентом задач, вправ тощо. Щоб ус­пішно скласти його, студенти, повинні:

а) знати:

І. Термінологію курсу, тобто тлумачення різних термінів. У цьому допоможе сло­вник термінів і понять, складений протягом всього періоду вивчення навчальної дисципліни.

б) вміти:

І. Порівнювати різні точки зору, робити власні ви­сновки.

ІІ. Класифікувати юридичні факти; проаналізувати міжнародні угоди, та дати їм оцінку.

ІІІ. Диференціювати або інтегрувати знання за окремими проблемами;

IV. Застосовувати правила, методи, принципи, нор­мативно-правові акти для вирішення конкретної ситуації.

V. Будувати схеми, графіки, діаграми, інтерпрету­вати їх.