- •Коротка історія
- •Історія кам'янця-подільського
- •Скільки років кам'янцю?
- •Де ж істина?
- •Навіщо будувати міст на пустинний півострів?
- •Каменец-подольский конца xixст.
- •Кам'янець після війни Іван Юрков - спогади ветерана
- •Щаслива арка дворядковий латинський напис на тріумфальній арці засвідчує:
- •Візитер
- •Пам'ятка
- •Прикмета
- •Замковий міст
- •1766 Року архітектор Ян де bitte відремонтував міст на гроші польського короля Станіслава-Августа, в пам'ять про що була встановлена дошка.
- •Замковий міст входить у вітчизняну «Книгу рекордів» як найстаріший міст України.
- •Одне з найдавніших
- •Зображень герба поділля на книжках
- •Як виник Кам'янецький замок
- •Магдебурзьке право в Кам'янець-Подільському
- •Історія рятувальної служби Поділля
- •2) Относительно устройства в городских общественных командах … обстоят в таком положении:
- •10 Квітня 1901 року за №77 Кам’янець-Подільська Міська Дума прийняла доповнення до обов’язкових постанов Думи про заходи обережності проти пожеж, 21-й пункт якої наголошував:
- •Кам'янець чи Клепідава
- •1) Перша достовірна письмова згадка про Кам'янець припадає на 1374 рік;
- •2) 1062 Рік не має жодних вагомих підстав хоч якимось чином бути вписаним в історію Кам'янця;
- •3) Археологічні дані свідчать, що ранньофеодальне місто, яке, очевидно, теж називалося Кам'янцем, сформувалося ще до монголо-татарської навали на Русь - десь на межі XII і XIII століть.
- •1882 Р. У «Географічному словнику Королівства Польського та інших слов'янських країв» у статті про Кам'янець, співавтором якої був Юзеф ролле, писалося:
Пам'ятка
Напис на арці вказує тільки дату події, на честь якої зведене величну споруду. Але хто та коли її збудував, ми не знаємо: досі є архівах не знайдено відповідних документів. Проте, зіставляючи відомі факти того часу, дослідники роблять певні висновки. Як, наприклад, Ольга ПЛАМЕНИЦЬКА: «Автором цієї високохудожньої споруди, безперечно, був Ян де ВІТТЕ. Тріумфальну браму зведено, як ми вважаємо, на завершальному етапі будівництва римокатолицької семінарії 1782 року.
Архітектуру споруди, збудованої з цегли й обличкованої білокам'яними тесаними плитами, витримано в характері античних тріумфальних арок». Велику роль у художній виразності пам'ятки грає її скульптурне завершення, вирішене в характерних для пізнього бароко формах. Це статуї чотирьох янголят по кутах (збереглося тільки дві) і статуя святого Яна НЕПОМУКА в центрі. Він вважається покровителем мостів, доброї слави та щирої сповіді, а брама є своєрідним мостом між світом і костелом.
Після війни, у 1947-1948 pp., проведено першочергові ремонтно-реставраційні роботи (автор проекту реставрації Юрій НЕЛЬГОВСЬКИЙ). Останню реставрацію, розпочату 1982 p., проведено за проектом Леоніда XIЛАЯ.
Прикмета
Хоч не тріумфом, а катастрофою обернулося для поляків королювання Станіслава Августа, але в кам'янчан чомусь народилася прикмета: якщо, проходячи через Тріумфальну арку, думати про найсокровенніше, то воно неодмінно збудеться. 8 липня 1994 р. через арку пройшов Леонід КУЧМА. Перед тим хтось із кам'янчан жартома порадив йому загадати бажання. Через два дні Леонід Данилович став Президентом України. Третього вересня 2004 р. під аркою пройшов кандидат у Президенти України Віктор ЮЩЕНКО. Він теж став Президентом: правда, для цього знадобилася Помаранчева революція та повторний другий тур голосування 26 грудня 2004 р. Перед останніми парламентськими виборами, 17 січня 2006 р., в арці загадувала бажання Юлія ТИМОШЕНКО...
Замковий міст
Замковий міст (XI, XV, ХУІІ-ХУІІІ ст.) був збудований на кам'яному гребні, що з'єднував острів із мисом материка. Особливістю його є те, що він стоїть вздовж, а не поперек ріки Смотрич.
У XVI ст. міст був дерев'яним, на кам'яних опорах, про що повідомляв 1493 року прочанин з Московії Трифон КОРОБЕЙНИКОВ. Німецький мандрівник Ульріх фон ВЕРДУМ 1621 року відмічав, що міст був арочним і дуже високим. Під час розбудови фортеці під керівництвом Йокуба ПРЕТВИЧА (ПРЕТФУCA), під мостом у скелі пробито склепінчастий канал, який регулював воду в Смотричі під час повеней. Разом із Руською і Польською брамами Замковий міст входив до складу оборонно-гідротехнічних споруд міста.
|
Зображення кам'янецького мосту на Траянові колоні |
Сам міст був настільки вузьким, що на ньому не могли розминутися подорожні з повозкою. Тому каравани з товарами входили в Кам'янець-Подільський долиною через Руську браму і Південну міську браму. Наприкінці XVII ст. на місці Південної міської брами було збудовано міські казарми.
Під час турецької окупації (у 1672-1699 рр.) Замковий міст був обмурований кам'яною кладкою, в результаті чого набув форму суцільної стіни завдовжки 88 м, заввишки 24-28 м.
За турків Замковий міст називався Турецьким. Існує легенда, що на ньому був страчений безталанний син Богдана ХМЕЛЬНИЦЬКОГО - Юрко.
Саме його, незадовго до смерті, Богдан ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ визнав за свого наступника. Однак гетьманська булава виявилася не під силу 16-річному Юрку ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ. Сучасники відзначали, що був він кволим, хворим на «падучу» (епілепсію), схильним до несподіваних нападів шалу.
Юрій ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ воював із поляками, татарами, росіянами. Прийнявши постриг, був ченцем у монастирях Києва, Сміли. Сидів у в'язницях Пруссії і Константинополя.
Використовуючи
його ім'я, турки двічі надавали Юрію
ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ султанський фірман на
звання гетьмана і «князя Сарматійського»
з резиденцією в місті Немирів.
1685 року за доносом гетьман-князь був заарештований і привезений в Кам'янець-Подільський. Після короткого розслідування, яке відбувалося у Ратуші на Польському ринку, Юрія ХМЕЛЬНИЦЬКОГО задушили мотузкою і, коли тіло стліло, скинули з Турецького мосту.
За іншою легендою, він був відправлений у грецький монастир на острові в Егейському морі. І сьогодні на Мальті туристам показують могилу «козацького генерала» Юрія ХМЕЛЬНИЦЬКОГО.
